Обласні ради заважають розвитку українського газовидобутку — голова Держгеонадр

Очільник Держгеонадр розповів Delo.UA, чому служба позбавляє бізнесменів можливості видобувати газ у часи, коли його бракує в країні — причиною таких кроків стали порушення державного законодавства, а також, фактично, приналежність до "Сім'ї"
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Дмитро Кащук очолив Державну службу геології та надр України відносно недавно — наприкінці весни. Але за той час, що він знаходиться на посаді, у відомстві відбулися відчутні зміни — була проведена інвентаризація наявних ділянок із корисними копалинами, а також виявлені "шкідники" видобувної галузі. Кащук у неформальній бесіді каже, що нафтогазовий сектор в Україні — приманка для різноманітних авантюристів. Фактично, придбавши ліцензійну ділянку для видобутку газу, декотрі підприємці проводять безліч часу "шукаючи інвесторів". Втім, цих інвесторів ніхто й ніколи не бачив, та й самі претенденти на розробку українських надр малознайомі з ситуацією.

Україна багата на різноманітні корисні копалини, в тому числі й на енергетичні. В першій частині першого інтерв'ю нового голови Держгеонадр ми говорили здебільшого про наболіле — видобуток газу. Однак, за словами Кащука, Україна може розраховувати не лише на видобуток "блакитного палива" та "чорного золота". В Карпатах можна знайти і справжнє, а от в Центральній Україні, за розрахунками служби, на інвесторів можуть чекати "найкращі друзі дівчат". Однак, про все по порядку.

Дмитре Анатолійовичу, цьогоріч у вашому відомстві планували виставляти на аукціон більше двадцяти ділянок. Чому липневий аукціон із продажу спецдозволів "провалився" і яким чином ви збираєтеся змінювати цю ситуацію?

Я б так не сказав, що аукціон провалився. Для того, щоб оголосити аукціон, Держгеонадра України повинні отримати погодження обласних рад, де знаходяться родовища, Міністерства екології природних ресурсів України та Держгірпромнагляду. Коли мене призначили на посаду, 27 травня поточного року ми зібрали всі погодження та виявили, що є можливість організувати аукціон по 16-х ділянках. 40% — це площі, які знаходяться на cході України, в Донецькій та Луганській областях. Незважаючи на ситуацію в країні, ми оголосили аукціон і провели його 17 липня 2014 року. Так склалося, що інвестиційної активності не спостерігалося. Загалом це пов"язано як з інвестиційною привабливістю взагалі в країні, так і з ситуацією, пов"язаною із військовими діями на Сході.

Які компанії ви розраховуєте побачити в пулі інвесторів?

Ми зараз поінформували потужні іноземні компанії, які виявили зацікавленість у участі в розробці нафтових та газових родовищ в Україні. Найближчим часом планується зустріч прем'єр-міністра України з представниками цих компаній. Це топові світові компанії. На жаль, на сьогодні не підтверджено стовідсотково їх приїзд, адже ми розуміємо, що відбувається зараз в країні, і люди там також коригують свої плани.

Наскільки мені відомо, цього року ви також анулювали спеціальні дозволи на розробку певних ділянок у компаній, які були пов'язані з попередньою владою. Яку кількість ділянок вдалося повернути?

Так, саме у квітні та травні Держгеонадра України прийняли рішення анулювати близько 50 спеціальних дозволів за користування надрами, за які або не заплатили за користування, або не оплатили вартість геологічної інформації чи здійснили інші порушення, що, безумовно, стало підставою для позбавлення цих компаній спецдозволів. Зараз ділянки, по яких скасовані спецдозволи, є вільними. Службою надіслані листи на отримання погоджень від обласних рад на проведення аукціону. В результаті — жодного погодження на аукціон по цих ділянках від жодної обласної ради не надійшло до цього часу в Держгеонадра України.

Чому?

Це питання більш відноситься до органів місцевого самоврядування. Інше питання, що ці ділянки знаходяться на території також і східних регіонів, де обласні ради практично не працюють. Але більшість із них знаходяться в Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Сумській областях. Чому не дають погодження ці обласні ради на проведення аукціонів, мені невідомо.

Але ж це робочі місця, це, знову ж таки, місцевий бюджет.

Звичайно! От наприклад, до цих обласних рад звернулася компанія "Укргазвидобування" щодо отримання погоджень на отримання спецдозволів без аукціону. Оскільки до обласної ради надійшло 2 клопотання — одне від Держгеонадр України на погодження на аукціони, інше — на погодження без аукціону, можливо, це трішки загальмувало процес. Є різні позиції обласних рад. Одні вважають, що аукціон — це прозора процедура (ми також хотіли б максимально спрямовувати спецдозволи на аукціон), інші вважають, що отримання конкретного погодження "Укргазвидобування" без аукціону дозволить розвивати інфраструктуру в області.

Чим вони керуються, коли приймають такі рішення?

Напевно, керуються порядком денним обласних рад, рішеннями їх профільних комісій. Звичайно, ми намагаємося співпрацювати з обласними радами. Дуже добре в цьому плані працює Львівська облрада — вона практично всім дає погодження на аукціон. Та ж ситуація і в Івано-Франківській області. У нас зараз є близько 40 заявок на проведення аукціону. Там, де органи місцевого самоврядування мають змогу зараз збиратися, працювати, де комісії працюють, там є погодження.

Чи маєте проблеми зі "Свободою", наприклад, у Львівській та Івано-Франківській областях?

Ні, жодних проблем з будь-якими політичними силами не маю.

Але "Свобода" свого часу дуже активно виступала проти видобутку сланцевого газу на території цих областей.

Івано-Франківська та Львівська обласні ради надали погодження на підписання угод щодо видобутку сланцевого газу компанією Chevron. Оскільки ці рішення були прийняті, це відображає позицію більшості представників цих областей. На сьогодні жодних проблем у роботі з цими обласними радами в нас немає.

Повернімося до тих ділянок, спецдозволи по яких були скасовані. Який можливий об"єм видобутку газу з цих ділянок?

Нарощування обсягів до триста мільйонів кубометрів на рік потребує вкладення коштів інвесторів приблизно 500 млн гривень впродовж 3-5 років. Це лише прогнозні ресурси родовищ, але обсяг видобування важко передбачити. Що ж стосується прогнозних ресурсів… То вони оцінюються в декілька мільярдів кубометрів газу.

Існує певний перелік спецдозволів, які були придбані приватними компаніями, але досі не розробляються. Що Держгеонадра планують робити з цими ділянками?

Коли мене призначили на посаду, ми провели інвентаризацію й надіслали цим надрокористувачам листи з інформацією про те, що, згідно законодавства, якщо вони упродовж двох років не розробляють родовище (звичайні корисні копалини) і протягом півроку — родовища нафти та газу, спецдозволи підлягають анулюванню.

Чому така різниця?

Тому що Україні дуже потрібні нафта та газ. Інша ситуація, коли це стосується програми робіт. Якщо такою програмою передбачені сейсмічні дослідження, геологорозвідка, і на даний час компанія це робить, підстави для позбавлення її спецдозволу немає.

Скільки таких ділянок зараз?

На сьогоднішній день таких ділянок три, дозволи на користування якими надані "Укргазвидобуванню" та "Укрнафті".

Наприклад, компанією "Голден Деррік".

У зв"язку з надходженнями з Генеральної прокуратури України листа (подання) щодо порушень "Голден Деррік" вимог законодавства про охорону надр, Держгеонадрами України було розглянуто питання щодо подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами Попаснянсько-Самарської площі, Ново-Диканської площі, Північно-Перещепинської площі.

За результатами розгляду право "Голден Деррік" на користування надрами цих площ вуглеводнів припинено.

Яка загальна кількість родовищ зараз є "на балансі"?

Загалом у нас є близько 6 тисяч площ родовищ. На сьогодні видано близько 3,5 тисячі спецдозволів, із них півтори — працюючі. Але ця проблема не стосується виключно нафти та газу. Це і рудні, і нерудні копалини, піски, інші родовища.

Поговоримо про видобуток сланцевого газу. У нас зараз є фактично дві компанії, які підписали угоду про розподіл продукції. В обох угодах є така компанія, як "СПК-Геосервіс". Що планується робити з цією компанією, адже все-таки це слід попередньої влади?

Ця компанія має 10% в статутному капіталі в "Надра Юзівська" та "Надра Олеська". Ми діємо згідно з дорученнями та вказівками Кабінету Міністрів України. У червні були проведені загальні збори "Надра Юзівська" та "Надра Олеська", ми змінили керівників цих структур. Тепер там зовсім інший менеджмент — англомовний, який має змогу здійснювати комунікації з інвесторами спільною мовою. Вони орієнтовані на захист інтересів держави. У ході проведення зборів учасників "Надра Юзівська" та "Надра Олеська" "СПК-Геосервіс" було запропоновано декілька варіантів виходу їх з проектів розробки Олеської та Юзівської площ.

Які це варіанти?

Один із них можливий як добровільний вихід чи уступка їхньої частки на користь НАК "Надра України", виключення їх зі складу учасників. Від усіх пропозицій вони відмовилися. Наразі в протоколі зазначено, що будуть проведені додаткові консультації. Ці консультації відбуваються постійно, у тому числі з залученням Chevron і Shell. Нині є доручення Кабінету Міністрів України прискорити виключення "Надра Юзівської" і "Надра Олеської" з угод про розподіл продукції та заміни цих компаній на іншого суб"єкта господарювання, у якому сто відсотків статутного капіталу належить державі.

Тобто, швидше за все, це буде компанія "Надра України" ?

Так. Ми прогнозуємо, що партнером Chevron і Shell в угодах по розподілу продукції з боку держави Україна буде найближчим часом компанія "Надра України", сто відсотків статутного капіталу якої належить державі.

Є ще одна площа для розробки — Скіфська. Shell нібито вийшла з групи компаній, які претендували на розробку.

На підписання угоди по розробці цієї площі претендувала найбільша енергетична корпорація світу — ExxonMobil. Її участь, робота в Україні є надзвичайно позитивною й бажаною, тому що це — потужні технології й інвестиції. Нині розробка цього родовища й реалізація угоди повністю заморожені, жодних дій через анексію Російською Федерацією Криму не здійснюється. Наразі ми ведемо переговори з їхніми представниками, щоб запропонувати іншу площу.

Де саме?

На території Чернігівської, Харківської та Сумської областей, а саме у частині, яка б також могла їх зацікавити сланцевим газом.

Це верхня частина Юзівської ділянки?

Так, це продовження Юзівської площі. Ми б дуже хотіли, щоб на цей блок також була підписана угода про розподіл продукції. Однак, на сьогодні компанії, напевно, мають сумніви щодо розробки родовищ на території України.

Причина у війні, чи в інвестиційному кліматі?

Усе, що ви назвали. Але ми обов"язково дійдемо до спільного знаменника.

Загалом про які зараз можна говорити прогнозні обсяги газовидобутку для України до 2020 року?

Найближчим часом видобуток газу в Україні буде збільшуватися. Зараз усі зусилля спрямовані на розробку нових родовищ, повне сприяння надається "Укргазвидобуванню", наданню їм нових площ, продовженню їхніх спецдозволів. У нас з ними ведеться нормальна конструктивна робота. Видобуток газу по Україні за 2013 рік становив близько 20 млрд кубометрів газу.

Це вже без урахування "Чорноморнафтогазу"?

Ні, це з урахуванням "Чорноморнафтогазу". Без нього це приблизно 18 мільярдів кубометрів, навіть менше. Звичайно, втрата "Чорноморнафтогазу", родовищ у Чорному морі — це важкий удар по економіці України, по її енергетичній безпеці. Все-таки Чорне море для нас є перспективою енергетичної незалежності. Але я думаю, що в подальшому розпочнеться видобуток сланцевих товщ та пластів-колекторів центрально-басейнового типу, ремонт старих свердловин, які зможуть компенсувати цю втрату.

У нас переважна більшість українських родовищ нафти та газу вже експлуатуються понад 50 років. На сьогоднішній день надзвичайно активізувалися зусилля наших іноземних партнерів щодо допомоги та впровадженню в Україні новітніх технологій по відновленню виснажених родовищ, повторної обробки та інтеграції геологічних матеріалів особливо Карпатського регіону, який був розвіданий у 60-ті — 70-ті роки. Я думаю, що найближчим часом це дозволить реанімувати велику кількість родовищ та свердловин, які дозволять підняти їхній дебет.

Чи є вже якісь прогнози по Карпатському регіону?

В Карпатському регіоні родовища виснажені, тому пошуки і розвідка нових потребують додаткових сейсмічних досліджень та геологорозвідки. Тому зараз у цій частині країни з"явилися певні компанії, які здійснюють розвідку і розробку нафтових та газових родовищ згідно з світовими стандартами. При такому підході до розробки родовищ та при використанні усіма надрокористувачами такого шляху, я думаю, що темпи приросту запасів вуглеводнів будуть випереджувати видобуток.

Крім недобросовісних надрокористувачів, про яких ви говорили, є якісь проблеми у відомства?

Є також проблема у боротьбі з незаконним використанням надр, коли "на папері" ними не користуються, а фактично надра використовуються.

Наприклад, копанки?

Звичайно. Копанки, піски, бурштин. Наприклад, ситуація з вимиванням пісків у річках Київської області, в озерах Житомирської області. Це тягне за собою великі проблеми. Є позитивний досвід голови ОДА в Донецькій області Сергія Тарути, який, прийшовши на посаду в березні цього року, зробив програму, яку я вважаю оптимальною на теперішній час для України. Він зібрав мас-медіа і заявив, що всім, хто займається нелегальним видобутком корисних копалин — а в їхньому випадку це копанки — дається певний час, щоб подати документи в обласну раду на отримання погодження. Просто подати заявки. Багато хто подав, багато хто не подав, але почалася війна, і всі ці плани були знівельовані. Та ця практика є позитивною, і я думаю, що голови всіх областей повинні її брати на озброєння. Тут, звичайно, повинна бути чітка співпраця, координація дій із правоохоронними та контролюючими органами. Це шлях до легалізації.

Нещодавно Верховна Рада перекинула близько 800 мільйонів гривень з дотацій шахтарям на побудову нових шахт. Чи будуть видавати Держгеонадра нові спецдозволи на розробку вугільних родовищ?

Звичайно. Щойно з'являється звернення суб"єктів господарювання, ми одразу будемо надавати родовища в користування як державним компаніям, так і приватним.

У яких областях зараз можна розглядати видачу таких спецдозволів? Зрозуміло, те, що відбувається на Сході, не дозволяє сьогодні підіймати це питання.

Активність суб"єктів господарювання — надрокористувачів із Донецької та Луганської областей наразі є нульовою. Є родовища бурого вугілля в Кіровоградській області. Там уже розробляється буре вугілля вітчизняною компанією.

А Львівсько-Волинський вугільний басейн?

Львівсько-Волинський вугільний басейн отримав зараз нове життя (за останні кілька місяців шахти регіону показують значний ріст видобутку — до 20% — завдяки використанню місцевого вугілля на українських ТЕС; причиною є переорієнтація на локальні шахти через АТО — Ред.). "ДТЕК Західенерго" купив кілька років тому Бурштинську та Добротвірську ТЕС, у Львівській області перейшли на закупівлю вугілля з шахт Павлоградського району Дніпропетровської області. Відповідно, вугілля з Червонограда, з Львівсько-Волинського басейну стало незатребуваним, що стало причиною величезної соціальної напруги.

Вона була пов"язана з профіцитом?

Так. Зараз, у зв"язку з подіями на Сході, постачання вугілля з Павлограда, наскільки мені відомо, зменшилося.

Чи є родовища, які в перспективі могли б дати можливість для побудови кількох нових шахт в тому регіоні, чи матимуть вони зараз реалізацію?

Біля Львова є одне з надзвичайно цікавих родовищ кам"яного вугілля. Можна навіть сказати, не українського, а європейського масштабу — вугілля надзвичайно високої якості. Тому ми зацікавлені реалізовувати такого роду інвестиційні проекти.

Який це клас вугілля?

Антрацит. Це родовище — Любельське коксівне вугілля. Наразі компанія, яка має спеціальний дозвіл на його розробку, веде активний пошук інвесторів як із Сполучених Штатів Америки, так і з Китаю, із Західної Європи. У Східній Європі немає аналогів цьому вугіллю, воно буде комерційно привабливим навіть для металургійних заводів Західної Європи.

Чи планується видавати нові спецдозволи на видобуток покладів коксівного вугілля, що використовується у металургії?

Ведеться повсякденна робота з надрокористувачами щодо видачі спецдозволів і їх продовження. За зверненнями надрокористувачів ми, звичайно, будемо їх видавати.

Другу частину інтерв'ю з Дмитром Кащуком читайте згодом на Delo.UA.