При правильному законодавстві Україна матиме свої діаманти — голова Держгеонадр

Україна входить до числа держав, які володіють різноманітними корисними копалинами. У надрах нашої країни виявлено родовища і прояви практично всіх видів рудних і нерудних корисних копалин: паливно-енергетична сировина, руди чорних та кольорових металів, велике розмаїття неметалевих корисних копалин, а також термальні й мінеральні підземні води тощо.

В першій частині інтерв'ю з новим головою Державної служби геології та надр України Дмитром Кащуком ми говорили здебільшого про нафтогазовий сектор. А от в другій — про інвесторів, брак коштів і перспективи видобутку, які, як виявилось, доволі обнадійливі.

У нас зараз в країні фактично в підвішеному стані знаходяться три титанових гірничо-збагачувальних комбінати. Крім них, чи є на балансі приватних підприємств інші ділянки ?

Держгеонадра України ведуть облік і здійснюють видачу виключно спецдозволів на користування надрами. На сьогоднішній день "Кримському титану" видані спецдозволи на розробку Малишевського родовища, в оренді якого знаходиться Вільногорський ГЗК та на Лемненське та Межирічне родовища, що розробляються на базі Іршанського ГЗК. Зараз Генеральною Прокуратурою України здійснюється перевірка щодо цих спецдозволів та найближчим часом буде ухвалене відповідне рішення.

На предмет?

На предмет щодо можливих порушень вимог чинного законодавства.

Чи планують Держгеонадра України видавати нові спецдозволи на користування надрами?

При створенні державної компанії по управлінню цими гірничо-збагачувальними комплексами нашою першочерговою задачею стане забезпечення їх мінерально-сировинною базою, і ми це зробимо. Окрім того, є 4 спеціальних дозволи на користування надрами, видані "Надра України" у Житомирській області, — це також родовища титану. На сьогоднішній момент "Надра України" докладає певних зусиль для залучення інвесторів на видобування титану.

Чи можливе залучення іноземних інвестицій на ці ділянки?

Ми надзвичайно зацікавлені в залученні іноземних інвестицій. Зараз працюємо з потужною англійською компанією, яка є одним із лідерів титанового бізнесу в світі. Її зацікавило одне з родовищ у Житомирській області. Наразі там є питання земельного характеру з органами місцевого самоврядування, громадськістю, але ми сподіваємося, що знайдемо спільні рішення.

Чи є у Держгеонадр якісь проблеми зі старими інвесторами у світлі нового порядку ставки на надрокористування?

Із податками?

Так.

При оголошенні 70% ставки по користуванню надрами позиція надрокористувачів була неоднозначною. Тому ми розробили градацію і запропонували Міністерству фінансів систему, яку хотіли б впровадити в цій ситуації як ранжування сплати за користування надрами. Було розроблено 4 групи надрокористувачів, які характеризуються обсягом видобутку, а також глибиною свердловин. Врешті ця пропозиція знайшла часткове відображення в законі, що був ухвалений — а саме, в законі має місце ранжування: до 5 тисяч метрів свердловина й понад 5 тисяч метрів. Адже вартість і складність буріння свердловин понад 5 тисяч метрів є значно більшою. У законі не відображене ранжування за обсягом видобутку, але ми раді, що ухвалені хоча б такі зміни.

Чи плануєте відмовитись від своєї ініціативи?

Я думаю, до кінця цього року жодні ініціативи, спрямовані будь-яким чином на зменшення дохідної частини бюджету, не будуть не те що прийняті, а навіть розглядатися не будуть.

Кілька років тому була прийнята геологічна стратегія, подібно до енергетичної. Наскільки ефективно вона виконується?

У 2011 році була затверджена Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року. Виконати практично програму дуже важко, якщо фінансування заходів на рік фактично становить 5 чи 10 % від передбаченого програмою.

Чи плануєте ви вносити до неї певні зміни?

Так. Ми розробили ці зміни. Вони полягають в адаптації цієї програми до реалій фінансування, умов сьогодення; також змінюється акцент на розвідку покладів вуглеводів. Адже перш за все, що зараз потрібно країні, це закачати газ "в трубу". Звичайно, програма — це стратегічна річ, але все має свій початок і рано чи пізно буде давати результат — за рік, за два, за три.

В якому стані зараз розробка Кодексу про надра?

Створена робоча група на базі Міністерства екології та природних ресурсів України. Це було одним із моїх ключових і найперших завдань після призначення на посаду. Я зібрав усі зацікавлені сторони — від бізнесу, від громадськості, від центральних органів виконавчої влади. Ми оперативно попрацювали. Є надзвичайно дискусійні питання щодо Кодексу про надра.

Наприклад, які?

Це так звані угоди про користування надрами, а саме можливість виведення права користування надрами у цивільний обіг, тобто право користування надрами може стати предметом іпотеки в банку.

Який приблизний час ухвалення цього Кодексу? Його встигнуть прийняти ще при цьому Кабміні і цій Верховній Раді України?

Новий Кодекс про надра має вже багаторічну історію, ми робимо все максимально можливе, щоб його ухвалила ще Верховна Рада України цього скликання. Реальним вважаю прийняття нової редакції Кодексу України про надра наступним парламентом.

Чи зазнає змін Порядок про надання спеціальних дозволів на користування надрами?

Ми працюємо згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою № 615 Кабінету Міністрів України. Ця постанова буде повністю змінена.

В якому розумінні?

Наразі є 15 підстав для надання спеціальних дозволів без аукціону.

Що вони включають ?

Це і розширення ділянки, володіння майновим комплексом тощо. Кожен із цих пунктів розроблявся під окремого міністра, керівника Держгеонадр України.

Наприклад, під компанію "Голден Деррік" (афілійована з Едуардом Ставицьким, колишнім очільником Міненерго та Мінекології — Ред.)?

Я б не хотів зараз оперувати якимись назвами. Хочу сказати, що цих пунктів буде декілька. Є такі процедури, як моніторинг та експертиза, проведення яких було надзвичайно важким фінансовим тягарем для надрокористувачів. Наразі ми націлені повністю скасувати ці процедури, їх не буде в новій постанові. Настав час змінити підстави для отримання спецдозволів, значно спростити їх. Ми прагнемо до європейських стандартів, а ці стандарти є доволі жорсткими. Те, як собі зараз дозволяють здійснювати діяльність надрокористувачі, не відповідає вимогам. Я рекомендував би їм починати приводити свою діяльність у повну відповідність до чинних норм. Наразі у липні внесені зміни до чинного законодавства, тому існує заборона здійснювати перевірки. Окрім того, із зменшенням видатків значна частина працівників служби перебувають зараз у відпустках за власний рахунок.

Ви говорили, що будуть декілька основних пунктів — яких саме?

Скорочення випадків надання спецдозволів без проведення аукціону. Думаю, що за тиждень ми опублікуємо проект постанови на сайті.

Скільки відсотків державної частки має бути для отримання дозволу без аукціону?

100%. Тобто та компанія, яка є стовідсотково державною, буде мати право на отримання спецдозволів на користування надрами без аукціону.

Тобто, до прикладу, "консорціуми" з держкомпаніями не проходять цей фільтр?

Звичайно, ми розуміємо, що це буде конфлікт, але далі так тривати не може. Є спрямованість на проведення аукціону, повинні всі працювати згідно зі світовими нормами та практикою. У США всі спецдозволи продаються на електронних аукціонах.

Ви намагаєтеся ввести таку систему в Україні?

Звичайно, намагаємося її розробити. Наразі це досить проблематично, адже немає відповідного законодавства. Зараз процедура проведення аукціону є надзвичайно спрощеною. Для участі в аукціоні потрібні всього лише чотири документи. Але практика проведення останнього аукціону свідчить, що й ці чотири документи важко зібрати. До речі, вже є проект змін до процедури проведення аукціонів.

Що це за документи?

Заяви, довідки, статистика й оплата 10% від вартості аукціону.

Фактично, гарантійний платіж?

Так, що підтверджує участь в аукціоні. Насправді, нічого складного в цьому немає. Звичайно, електронні торги на продаж спецдозволів є нашим орієнтиром, і найближчим часом ми розпочнемо роботу з впровадження цієї системи. Крім того, Держгеонадра України спільно з інвесторами та громадськістю розробили проект правил розробки нафтових та газових родовищ (вони зараз на погодженні в органах центральної виконавчої влади). Ми також розробили близько 10 нормативно-правових актів, які полегшать господарську діяльність надрокористувачів. От, наприклад, зміни до постанови, що регулює експорт геологічної інформації.

Наша мета — не точково щось регулювати, а змінити систему. Ми не повинні гасити пожежу, ми повинні зробити так, щоб їй запобігти.

Чи планується проводити реформи в середині служби?

В службі фактично скорочено вакантні посади. Звичайно, ми розуміємо, що це потрібно робити, але, тим не менше, парламент покладає на Службу нові функції, як, наприклад, погодження спецводокористування. Близько 16 тисяч погоджень у рік мають здійснити 5 працівників нашого відділу гідрогеології департаменту геології. Як ви думаєте, це можливо?

Їм треба працювати цілодобово.

Ми проводимо постійні наради щодо удосконалення законодавства, змін у цьому напрямку, у нас ведеться діалог з обласними державними адміністраціями. Ми намагаємося знайти конструктив та спільні рішення.

Крім нафтогазового сектору й вугільних копанок, які моменти є найбільш проблемними?

Надзвичайно великою проблемою є незаконний видобуток бурштину. Це на сьогодні справжня війна в Рівненській та Житомирській областях. Це конфлікт між місцевими жителями, які вважають, що все, що знаходиться на їхніх паях, у лісах поблизу їхніх сіл — усе їхнє. Вони це роблять сотнями, а то й тисячами помп. Це справжнє нищення ґрунтів, повне беззаконня.

Усі проблеми потрібно вирішувати комплексно, забезпечуючи законодавче унормування, з прийняттям закону про бурштин. Цей законопроект багато разів за період незалежності України вносився на розгляд до Верховної Ради України, одного разу був навіть прийнятий, та на нього було накладене вето Президента.

Чому?

Я вважаю, що лобі, які "кришують" цих так званих незаконних копачів, є надзвичайно сильними. Якщо за 23 роки не прийнятий законопроект, який унормовує цю діяльність, то перепрошую — значить, комусь це вигідно? Це зараз є надзвичайно актуальна проблема в Україні.

Які ще є проблемні моменти?

Це незаконне видобування корисних копалин, це порушення земельного законодавства під час розробки родовищ залізної руди, марганцевих, нікелевих руд тощо.

Хочу підкреслити, що Україна надзвичайно багата на корисні копалини. У нас у Волинській області є перспективні ділянки для розвідки родовищ міді, наразі ми намагаємося залучити інвесторів до його розробки. Це надзвичайно перспективно.

Мідь зросла в ціні до того ж.

Так, і вона не видобувається практично зараз, Україна її імпортує.

Крім міді, чи є ще якісь перспективи? Наприклад, алюміній, уран?

Перспективи розвідки родовищ алюмінію дуже низькі. Є інші. Наприклад, є також родовища золота — у Дніпропетровській та Закарпатській областях. У Карпатах усі родовища, які знаходяться в Польщі та Румунії, вже давно розвідані. І лише наші Карпати залишилися не розвіданими, де ще є золото, і запаси досить великі. Найближчим часом, якщо все буде йти за планом, буде розроблене перше родовище — і Україна отримає перше золото. Це родовище Сауляк. На сьогодні йдуть судові спори з компаніями по Мужіївському родовищу золота. Готуються позови до суду про анулювання деяких спецдозволів. Ми будемо шукати нового інвестора, сподіваємося, що Україна буде зацікавлена в розробці золотих покладів. Про уран я волів би не говорити, давайте краще розкажу про марганець.

Гаразд, давайте поговоримо про марганець.

Україна має надзвичайно великі поклади марганцевих руд, одні з найбільших запасів у світі. Близько 60% світових покладів марганцю знаходиться в Україні. На цих родовищах активно працюють комбінати, які знаходяться в Дніпропетровській області. Є певні родовища, які, на жаль, ще не розробляються, але маю надію, що найближчим часом до них дійде вже черга. Ми багато експортуємо сировини.

Які ще в України є перспективи в частині видобутку дорогоцінних металів чи каміння?

Як це не смішно говорити, в усьому світі є декілька лише кристалічних щитів.

І один із них — в Україні.

Так. У всіх кристалічних щитах знайдені алмазні поклади, крім українського. (сміється) У нас декілька років тому були потуги компанії De Beers, яка намагалася шукати тут діаманти. Думаю, що за умов певного нормативного забезпечення цієї діяльності ми зможемо віднайти певні поклади діамантів.

Які перспективи України в експорті? Ми залишимося фактично сировинною державою?

Це залежить від комплексної стратегії імпортозаміщення та підтримки експорту урядом. Наразі, за 23 роки незалежності України, не створено системи підтримки експорту. Немає ні кредитування експорту, ні його страхування. Зараз компанії, які експортують сировинні матеріали, вносять левову частку в бюджет України. Цю діяльність потрібно розвивати і долати крок за кроком. Близько половини всього валового внутрішнього продукту створюється гірничими підприємствами, тими, що пов"язані з надрокористуванням. Але нині бюджетне фінансування на надрокористування скорочене просто до неможливого. На всю країну, на всі родовища цього року виділено всього 93 мільйони, які мають бути спрямовані на геологорозвідку. Цих коштів навіть не вистачає на оплату праці працівників державних геологорозвідувальних компаній.

А скільки потрібно?

Думаю, якби у наступному році хоча б близько мільярда, ураховуючи ситуацію в країні, було виділено на геологорозвідку, було б добре. Ми повинні розуміти: зараз ми використовуємо ті запаси, які були розвідані в 60-70-80-ті роки минулого століття. Ці запаси вже закінчуються. Якщо ми не будемо нового розвідувати, то не тільки майбутні покоління, але й ми через декілька років не будемо мати, що видобувати. Процес використання надр є надзвичайно послідовним. Наразі для того, щоб підтримувати енергетичну незалежність, підтримувати наявний обсяг видобутку того самого газу, потрібно розвідувати нові площі. Зокрема, "Укргазвидобування" постійно збільшує розвідані запаси газу. Було б добре, якби так діяли всі надрокористувачі, а також якби спеціалізовані державні компанії мали кошти для здійснення геологорозвідки та затверджували їх у державній комісії по запасах. Тоді ми могли б планувати якусь розробку для майбутніх поколінь.

Чи здійснюєте ви геологорозвідку для приватних компаній?

Наші державні компанії, звичайно, здійснюють окремі види робіт для гірничо-збагачувальних комбінатів, для різного роду фінансово-промислових груп по всій території країни. Зараз є сегмент ринку, який дає роботу саме приватним геологрозвідувальним компаніям. Це досить потужний сегмент, конкуруючий з державними компаніями. Але це ринок. Ми живемо при ринковій економіці.

Скільки займають доходи від державних компаній і від приватних у структурі доходів державних підприємств, які займаються геологорозвідкою?

Це залежить від компанії: є такі, що працюють виключно через державний бюджет, а є абсолютно від державного бюджету незалежні. А є й ті, що 80% здійснюють геологорозвідку для приватних компаній, а 20% — за державний кошт. Але все це змінюється з року в рік.

Чи визначений статус континентального шельфу?

Ми діємо згідно з Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і вважаємо ці території українськими, на які поширюється українське законодавство.

Чи здійснювалася там будь-яка геологорозвідка за час, який пройшов від анексії Криму?

На жаль, видобуток вуглеводнів проводиться "Чорноморнафтогазом" із Безіменного та Одеського родовищ, що розташовані на шельфі України. Однак шлейфи збудовані до Криму.