Газові перемовини мають бути таємними

При розгляді питання про стабільне газопостачання в Україну та її енергетичну безпеку необхідно спочатку дослідити всю ресурсну базу. Доведено, що всього в світі є 149 трильйонів кубометрів газу. Росія має 48 трильйонів, Туркменістан – 2,8, Узбекистан – 1
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Сама Україна має природний запас газу розміром 1,1 трильйона. З даними запасами Україна може досягти виробництва 30 мільярдів кубометрів газу. Решту необхідно докуповувати. Тому треба розглядати, які шляхи для постачання газу є найближчими для нас, і на які потрібно менше всього витрат. Росія як була, так і буде основним постачальником газу в Європу, в тому числі і в Україну. Стосовно цін. В 1995-1997 роках ціни на газ були 80 доларів. І тоді вже було багато що зроблено для покращення енергозбереження. Споживання газу в Україні було знижено з 88 до 75 мільярдів на рік. Вже тоді в значній мірі заохочувалось збереження газу та скорочення його споживання. Багато хто не міг платити за газ і переходив на дрова і вугілля. Я хочу ще раз підкреслити: газ – це не єдине джерело тепла. В Україні дуже багато джерел тепла. Потрібно конкурентно їх використовувати, відповідно до того, які в кого є матеріальні можливості.

Крім того, давайте подивимось на ціни на газ в самій Росії. Там населення вже платить за газ 42 долари, а українські громадяни – 35 доларів. Нинішня ціна на газ у 95 доларів за тисячу кубометрів при ціні за транзит в 1,6 долара за тисячу кубометрів газу на 100 кілометрів при тому зростанні цін, яке відбувається в цілому світі, я вважаю, є дуже нормальним виходом з тієї ситуації, що склалася в кінці минулого й на початку поточного. А говорити сьогодні про ціни в 50 доларів просто не підлягає ніякій критиці. Адже такого бути не може і ніколи вже не буде. Всі мають зрозуміти, що сьогодні ціни на газ в світі набагато вищі. І взагалі, хто ми такі для постачальників газу, щоб вони нам безплатно віддавали газ? І ще одне. Зараз відбулось не підвищення цін, а, скоріше, повернення до рівня тих цін на газ, які були раніше. В нас угоди були підписані, за якими передбачалося 80 доларів за тисячу кубометрів при 1,75 за транспортування. Але ж тоді ціни в світі були 100-130 доларів. Сьогодні ж газ продають по 200-250 доларів в Європі, а нам – за 95 доларів. Вигідно це для держави чи ні? Також варто нагадати, що 95 доларів – це ціна газу на російсько-українському кордоні. Ще є затрати на розмитнення, транспортування вже по території України, ПДВ ще буде додаватися, а також інші затрати треба враховувати.

Ми переходимо на ринкові умови, і ці умови, до речі, якраз і вирішать проблему диверсифікації джерел постачання газу в Україну. А диверсифікація неможлива без встановлення рівних умов на ринку, без його лібералізації. Лише після цього постачальники будуть везти газ в Україну, і будуть везти стільки, скільки нам його буде необхідно. Ми стоїмо на шляху транспортування газу до Європи, і ми ближчі, ніж Європа, й тому реалізувати газ в нас вигідніше будь-якому постачальнику.

Стосовно доцільності створення ще одного посередника у вигляді спільного підприємства між „РосУкрЕнерго” та НАК „Нафтогаз”. Власники газу зацікавлені у існуванні ринку газу. А так як ми монопольні на своєму ринку, і Антимонопольний комітет дозволяє торгувати іншим організаціям на ринку в обсязі 35%, то чому б не створити спільне підприємство? Це, напевно, була одна із умов російської сторони – бути присутнім на українському ринку через спільне підприємство.

З приводу нібито „таємних” угод. Всі угоди опубліковані. Ну а щодо закритого режиму ведення переговорів, то де ви бачили, щоб будь-яка компанія – металургійна, хімічна і т. д. – підписувала угоди прилюдно і радилася з суспільством? Переговорний процес – це дуже складна річ. Я вважаю, що весь переговорний процес необхідно вести досить конфіденційно і закрито. Він дуже делікатний, і тут не можна радитись з усіма. За переговорами стоять великі гроші, великі обсяги і, в кінці кінців, - національна безпека України. Ми маємо отримати необхідний результат, а не розповідати про те, як ми ведемо переговори.