Технопарки не запрацюють без закону

Технопарки у всіх країнах світу є основним ініціатором розвитку інноваційної політики на предмет виробництва конкурентоспроможної продукції, що сприяє технологічному поступу держави. Таку саме роль мають виконувати технопарки і в Україні. І те, що попереднім урядом Юлії Тимошенко було стримано розвиток технопарків – це нанесло величезну шкоду державі і виробничій системі в цілому. Особливо це відноситься до проблем модернізації устаткування у виробництві. Ми подали цей закон для того, щоб відновити діяльність технопарків. Над цим законом працювали спочатку разом із урядом Тимошенко, а тепер і з урядом Єханурова на предмет узгодження статей закону. Нам вдалося досягти згоди, і таким чином вийшов цей закон. Закон вже перероблявся і був прийнятий Верховною Радою. Але в Секретаріаті президента його все-таки ветували. Причому ветували в манері, характерній для попередніх заперечень існування технопарків: мовляв, усі мають бути рівні, всі мають однаково платити податки і т. ін. Все це, безумовно, було б вірно, якби держава мала капітал, який би вона могла спрямовувати на інноваційну політику, на підтримку інноваційних проектів. Але в цілому світі технопарки підтримуються різним чином як з допомогою безпосереднього субсидіювання з бюджету держави, так і з допомогою згідно з умовами ГАТ/СОТ, добровільного відмовлення держави від певних податкових надходжень. Це є загальноприйнята практика. І те саме зробили у себе. Ми дивилися, як це робиться в Угорщині, в США, в Японії, Фінляндії, в інших країнах світу.

На жаль, президент ветував закон. Вето, безумовно, необґрунтоване. Буквально проти кожного пункту вето можна сказати зовсім логічне заперечення. По-перше, президент заперечує проти податкових пільг, начебто вони не є в умовах ГАТ/СОТ стосовно інноваційної діяльності. Це не відповідає дійсності – вони є. Далі говориться в запереченні щодо звільнення від податків і від ввізного мита. В Секретаріаті вважають, що це приведе до втрат державного бюджету, і там написана навіть сума втрат - чи то 400, чи то 600 млн. грн. Однак така сума не відповідає дійсності. Вся справа в тому, що всі проекти технопарків є нове виробництво, те, якого до цього не було. І таким чином, думати, яку шкоду принесе це нове виробництво – не можна в бюджеті спланувати, бо його ще не було. Крім того, є сьома стаття в законі про технопарки, яка стверджує, що впровадження проекту у режим технопарку не може бути причиною зменшення податкових надходжень, які були до впровадження цього проекту у технопарк. Тобто, базові надходження, які були до того часу, мають залишатися не меншими. Впровадження проекту технопарку не може впливати на зниження податкових надходжень.

Далі є заперечення проти того, що ніби ми тим технопаркам, які вже працювали, тим проектам, які працювали і робота яких була перервана бюджетом-2005, повертаємо їхні привілеї. Це теж не відповідає дійсності. Просто в законі, в кінцевих положеннях, написано, що ті проекти, які вже працювали і робота яких була перервана введенням нових умов в бюджеті 2005 року, ці проекти продовжують працювати на попередніх умовах, починаючи з моменту впровадження в дію цього закону. Тобто, ми не повертаємо їм їхні сплачені податки, а ми просто продовжуємо. Кожен проект триватиме 5 років. Зараз технопарки не мають пільг і фактично вони не працюють. Тобто, все перервано. Як мені доповіли керівники технопарків, на жаль інноваційна технологія і станки, т. ін., стоять і чекають, коли буде змінений закон, тобто, коли вступить наш закон у силу. Але поки чекають, вже дуже багато проектів перебазовано до Росії.

Я думаю, що Рада або подолає вето президента, або ми напишемо певну незначну модифікацію, яка в кінці кінців задовольнить президента. І ми вже звернемось до президента з листом, де все роз’яснимо.