Эксклюзив

Ліберальна податкова реформа 3357: популізм чи реалізм?

24 ноября 2015, 14:15
Увеличить размер шрифта Увеличить размер шрифта

Законопроект №3357 про ліберальну податкову реформу породив жваву дискусію. Люди, які рік чи півтора назад висловлювались за необхідність і невідворотність стрімких глобальних перетворень, сьогодні кажуть про популізм занадто різких змін і відстоюють поступовий шлях, який має забезпечити макрофінансову стабільність

Запропоновані проектом 3357 ставки податків прибічники виважених змін називають нереалістичними:

  • Податок на доходи фізичних осіб — 10%
  • Єдиний соціальний внесок — 20%
  • Податок на розподілений прибуток — 15% (у випадку реінвестування прибутку — 0%)
  • Податок на додану вартість — 15%

Звісно, податки виконують функцію наповнення бюджету. Тож давайте розберемося, чи є необхідним таке суттєве зниження податкового тиску, а також чи можливо досягнути збалансованого бюджету за такого рівня податків.

Чи може Україна "злетіти" без "різких податкових рухів".

На сьогоднішній день державні видатки по відношенню до ВВП становлять близько 50%. До речі, офіційна статистика завжди мала дещо занижену оцінку, адже для фінансування збитків "Нафтогазу" та інших державних корпорацій використовувалася схема кредитування через державні банки, яка формально не включалася у витрати бюджету, по суті будучи ними.

Index of Economic Freedom розглядає даний показник як базовий для визначення економічної свободи. Загалом же за рівнем економічної свободи Україна в 2015 році посідає 162 місце між Бірмою і Болівією в групі країн із промовистою характеристикою "repressed". А як ще можна розглядати сигнал "половину з того, що ти створиш, в тебе заберуть для перерозподілу одним із найгірших в світі державним управлінням"? І тут недоречними будуть порівняння зі скандинавськими країнами з подібним рівнем даного показника, бо є дуже велика відмінність між "погоджуюся віддати половину, бо вірю" і "заберуть половину, бо не вірять".

Але може цей показник не настільки важливий? Спробуємо віднайти зв'язок між часткою державних витрат і темпами економічного зростання. Для цього скористаємося даними Світового банку за 2011-2014 роки.

Якщо виділити групу країн, в яких частка державних видатків у ВВП складає понад 45%, то середнє зростання їх економік становитиме 1,2% на рік в останні 4 роки, причому в цій групі не знайдеться жодної країни, динаміка якої перевищувала б середньосвітовий показник 3% щорічного зростання. Це можуть собі дозволити економічно успішні країни, які, маючи високий рівень доходів, можуть перемикнутися на інші складові сталого розвитку — гармонійні суспільні відносини, екологію, соціальну складову, але не країни, які потребують доганяючого зростання.

За тими ж даними виділимо групу країн, які в зазначений період мали зростання економіки понад 5% на рік. Частка державних видатків в цій групі становитиме в середньому 28%.

Тенденція очевидна — той, хто потребує швидкого зростання, має лишити якомога більшу частку створеної вартості її автору і творцю, щоб той спромігся швидко примножити створене.

Ми залишаємо творцю-підприємцю не більше 50%, вони — 72%, ми в цьому році претендуємо на світове лідерство в падінні економіки, вони — на лідерство в темпах розвитку.

Історія не знає економічних "злетів" із такою часткою державних видатків у ВВП, яку маємо ми.

Як їм вдається мати такі відносно низькі державні видатки?

Відповідь доволі очевидна. Якби ви створювали все з нуля, при нинішній ситуації будували б народні ансамблі, державне телебачення і радіо, величезний штат чиновників, псевдо-безкоштовні лікарні? Чи забороняли б вчителю заробляти своїми талантами стільки, скільки йому готові платити, чи мали б один із найбільших в світі штатів міністерства внутрішніх справ (міліції-поліції) на тисячу населення, чи роздавали б пільги й допомоги, чи призначали б пенсії всім поспіль незалежно від потреби? Все перелічене і багато чого іншого називається "УРСР", що перефарбувався в інші кольори та співає інших пісень.

Ми є "передчасно соціальною" державою, яка не розуміє, що платити 40% податку з суми 5000 євро і з суми 5000 гривень — це неспівставні речі; що їдуть з країни найкращі, бо вони активні та прагнуть самореалізації; що наш орієнтир в соціальній політиці зараз — це наші сусіди за рівнем економіки — Монголія, Туніс і Грузія, а Чехія, Словаччина чи Латвія стануть ними тоді, коли ми їх економічно наздоженемо, не кажучи вже про Німеччину і Фінляндію.

МВФ — наше все?

Міжнародний валютний фонд — доволі консервативна організація. Парадоксально, що саме він є рушієм реформ в Україні. І от цей консерватизм проявився по відношенню до податкової реформи. МВФ питає: "Як? Покажіть мені, що ви готові скоротити видатки бюджету, залишившись в межах дефіциту 3,7% ВВП, і тоді робіть, що хочете, бо збалансований бюджет — це святая святих".

Дійсно, проведення ліберальної податкової реформи потребуватиме найскорішого руйнування "УРСР", проведення за один рік того, на що не вистачило волі попередні 24 роки.

А може просто дослухатися до порад МВФ — не більше, але не менше?

Давайте подивимося на ту долю, яку нам готує бачення МВФ:

За результатами 2020 року, згідно з прогнозами МВФ, Україна знаходитиметься на 114-й сходинці в світі (проти 104-ї в 2013 році) за ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності.

Ось так бачить МВФ місце України в 2020 році всупереч написаному в президентській стратегії — 2020:

110. Вірменія

111. Парагвай

112. Свазіленд

113. Ямайка

114. Україна

115. Сальвадор

116. Філіпіни

117. Беліз

118. Гайяна

Для прикладу в тому ж прогнозі МВФ Грузія, яка мала показники ВВП на душу населення вдвічі менші за українські в 2004 році, зараз практично наздогнала Україну, а в 2020 за цими ж прогнозами знаходитиметься вже на 9 сходинок вище.

Чи влаштовує нас такий сценарій? Чи готові ми жити за ним? Чи маємо ставити інші цілі?

Державні фінанси відповідно до проекту податкової реформи №3357

Видатки зведеного бюджету разом із соціальними фондами в 2015 році складуть 750-760 мільярдів гривень.

Таким може бути бюджет на наступний рік:

Консервативний варіант надходжень до зведеного бюджету і соціальних фондів (без врахування економічного зростання і детінізації) відповідно до проекту — 3357
  Консервативний прогноз надходжень, млрд. грн.
ПДВ (за ставки 15%) 161.8
Єдиний соціальний внесок (за ставки 20%) 154.2
Податок на доходи фізичних осіб (за ставки 10%) 77.1
Податок на розподілений прибуток підприємств 15.3
акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) 43.3
акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) 32.4
рентна плата за користування надрами 27.7
земельний податок та орендна плата 27.8
ввізне мито 44.3
плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій 1.8
кошти, що перераховуються Національним банком України 36.5
власні надходження бюджетних установ 54.3
Інші надходження 48.4
Разом 724,9

Видатки зведеного бюджету і соціальних фондів
  Сума (бюджет скорочення видатків) Сума (бюджет стримування видатків)
Загальнодержавні функції (без обслуговування боргу) 23.5 23.5
Пенсійний фонд 265.5 275.1
Оборона 74.0 83.0
Громадський порядок, безпека та судова влада 36.9 36.9
Економічна діяльність 41.1 56.1
Охорона навколишнього природного середовища 4.1 4.1
Житлово-комунальне господарство 11.5 11.5
Охорона здоров'я 65.1 65.1
Духовний та фізичний розвиток 12.5 12.5
Освіта і наука 113.5 123.5
Соціальний захист та соціальне забезпечення 55.5 60.5
Обслуговування боргу 104.0 104.0
Разом 807,2 855,8

Відповідно до цих оцінок дефіцит бюджету може скласти від 82,3 до 130,9 мільярдів гривень, або від 3,6% до 5,8% ВВП. Нижня межа цього консервативного сценарію відповідає домовленостям з тим же МВФ, які фіксують граничний дефіцит на рівні 3,75% ВВП, верхня межа вказує на необхідність знаходження компенсаторів на суму не більше 50 мільярдів гривень. Ними можуть стати або відмова від зниження ставки ПДВ, або збільшення податків на нерухоме майно і землю, або пошук резервів у витратній частині бюджету. В будь-якому разі для досягнення прийнятного дефіциту бюджету йдеться про суми порядку 50 мільярдів гривень, а не сотні мільярдів, які називають в уряді.

І це в консервативному сценарії, який буде перевищено в разі економічного зростання і детінізації.

До речі, називати таку модель ліберальною можна скоріше по відношенню до нашого українського досвіду, а не в контексті світової практики. Вона зберігає співвідношення державних видатків до ВВП на рівні понад 39%. 124 країни світу мають показники з нижчим рівнем частки перерозподілу ВВП через державні видатки. 155 країн світу мають рівень податкового навантаження менше 35% ВВП. Дивно, що наближення до цих країн називається ледь не "ліберально-популістським" — до справді ліберальної податкової системи нам ще дуже далеко, тут хіба що спроба створити в ній окремі привабливі елементи.

Цифри важливі, але головне — зміна відносин

Математично бюджет — це надзвичайно проста конструкція. Доходи, витрати, дефіцит, збалансованість. Якщо вирішувати задачу математично, вона має безліч розв'язків. За цифрами важливо побачити суть, адже цифри — лише наслідок, тільки перевірка того, що зміни можливі.

Законопроект №3357 генерує такі зміни:

  1. Найнижче порівняно з країнами Європейського Союзу навантаження на фонд оплати праці. При тому ряд країн світу і регіону матимуть ще кращі показники, бо поточна ситуація відповідно до рейтингу Doing business — 2016 виглядає так, що це є однією з ключових проблем в українській податковій системі:
  2. Перехід до оподаткування розподіленого прибутку дозволяє як створити інвестиційні стимули, бо реінвестований прибуток не оподатковуватиметься, так і вирішити питання податкової оптимізації через спрощенців прирівнюванням виплат на них до розподілу прибутку, що підлягає оподаткуванню
  3. Зниження загального податкового навантаження до рівня близько 35% доданої вартості. Відповідно це створення умов для внутрішніх інвестицій, переходу від моделі збереження бізнесу до розвитку.

В цих нових відносинах ми кажемо:

  • неприйнятно надалі платити зарплату "в конвертах", бо привабливіших умов немає навколо нас, тож не варто вимагати ще кращого;
  • не ховайте свій прибуток, нехай він залишається у вас, ми не візьмемо податку з нього, а ви збільшите вартість свого бізнесу, свою капіталізацію, отримаєте змогу залучити інвестиції в бізнес;
  • ми вважаємо, що люди — наш головний актив, ця праця має бути задіяна в Україні і оподатковуватися якнайнижче;
  • не можна забирати багато в того, хто створив, бо саме він найкраще розпорядиться ресурсами, а не чиновник, що їх перерозподілить.

Дехто повторює популярний мем "головне — не ставки, головне — адміністрування". Цікаво, чи вдасться його прихильникам знайти український бізнес, який сплачує зарплату в конвертах через якісь питання в адмініструванні, а, якщо його налагодити, то стане виплачувати офіційно? Чи, може, ставки таки важливі?

Висновки

Кардинальні зміни завжди болючі. Вони вриваються ураганом, змітаючи все те, що впало б рано чи пізно, оздоровлюючи середовище і даючи можливості для розбудови нового. Вікно можливостей перетворилося на щілину, а потім зникла і вона. Все, що лишилося, — залишки ірраціональної віри, що все це недаремно, що зруйнувати старий світ і дати подих новому все ще можливо. З якої точки прийдуть ці масштабні перетворення? Чи вистачить волі на них? Податкова реформа — це лише частина іншої України, далеко не єдина, проте вкрай важлива. Перейти Рубікон можна по-різному. Сподіваюся й вірю, що податкова реформа стане спусковим гачком для незворотних змін, не даючи минулому шансу на реванш.

Нижче факти, які засвідчують, що косметичні зміни в податковому навантаженні українському бізнесу та інвестиційній привабливості країни не допоможуть.

Оцінка податкової системи України в рейтингах
  Місце України в світі Джерело
Податкове навантаження, % ВВП (Tax Burden, % GDP) 170 Index of Economic Freedom
Частка перерозподілу ВВП через державні видатки (Government spending, % GDP) 163 Index of Economic Freedom
Легкість ведення бізнесу за критерієм «Оподаткування» 107 Doing Business (World Bank)

Автор: Алексей Геращенко Алексей
Геращенко
экономист, преподаватель Киево-Могилянской Бизнес-Школы (kmbs)

По материалам: "Дело"
Раздел: >
Теги: макроэкономика, налоговая реформа, налогообложение, налоги, расходы, доходы, госбюджет

Главные новости от delo.ua
Поздравляем! Вы подписались на рассылку от delo.ua
Ліберальна податкова реформа 3357: популізм чи реалізм? | Экономика | Дело
Читайте также
Комментарии Facebook
Комментарии
Вход

Если у Вас до сих пор нет аккаунта на Дело - зарегистрируйтесь

Мнения
Курсы валют
покупка продажа НБУ
USD USD 25.8 26.2 25.99
EUR EUR 28.6 29.2 29.15
RUB RUB 0.39 0.41 0.41
Цены на топливо
ДТ СПБТ
Донецкая область 20.45 13.04
Киевская область 19.94 13.19
Львовская область 19.7 13.26
Популярные теги
3G
web-T::CMS. Проверенные решения Хостинг-партнер
Хостинг сайтов - MiroHost
© 2005-2016 Ekonomika Communication Hub.
Все права защищены
Тел.: 044 585 58 91/92
Узнай, как перепечатывать новости, и смело используй материалы из новостной ленты портала Delo.ua

— Материалы, которые отмечены этим знаком, публикуются на правах рекламы. За содержание рекламы ответственность несут рекламодатели.