Тиску на студентів не допущу

Останнім часом в засобах масової інформації активно обговорюється тема залишення посадовцями, що йдуть на вибори, своїх постів на час виборчої кампанії. Згадують також мене як міністра, що є членом Соціалістичної партії. Я скажу так – я не збираюся проводити антидержавницьку, антинародну політику, тому посаду на час передвиборчої кампанії полишати не буду. Я допускаю такий варіант – можливо, що десь на фініші кампанії, десь за місяць до виборів я можу піти у відпустку та працювати як звичайний громадянин України – брати участь у політичній боротьбі.

Тут же можна також задумуватися, а чи Єхануров піде у відпустку? Чи інші урядовці? На це питання можна подивитися так: ви чули, щоб я десь агітував за Соціалістичну партію? Хіба не зрозуміло, що моє перебування в партії – це і є певна форма агітації? Нормальна робота міністра – це і є агітація. Якщо людина бачить, що міністр-соціаліст добре працює, то це є агітацією. Це нормально. Це стосується й інших.

Я балотуюся в депутати до Верховної Ради України за списком СПУ. Але якщо мені знову запропонують посаду міністра освіти в Уряді, що буде сформовано після виборів, то я, звичайно, погоджусь та піду на посаду міністра освіти продовжувати почату роботу.

Я не можу сказати, де легше працювати. Чи то в уряді, чи то у Верховній Раді України. Мені скрізь важко, бо я звик перти свого плуга з повною віддачею. Можливо, якщо запитати, де легше гуляти, то і там, і там можна гуляти, але не для мене, бо звик працювати.

Якщо звертатися до питання про можливість певного тиску, певного використання освітньої системи як передвиборчого ресурсу, то я скажу просто – відповідь на цю проблему є в законі про освіту, де записано, що це категорично заборонено робити. Я думаю, що ми зробимо все, аби букви закону було дотримано.

Тут також можна згадати деяких ректорів вищих навчальних закладів, що балотуються до Верховної Ради України за списками певних партій. Наприклад, той же В’ячеслав Брюховецький, президент Національного Університету «Києво-Могилянська академія». Я скажу, що це конституційне право кожного громадянина України, і кожен має право йти в будь-якому списку. От подивіться - як і я йду в списку – міністр, так і Брюховецький в списку йде – ректор. Але ні він, ні я ні в якому разі не маємо права використовувати студентів, викладачів тощо. Говорити, хто я такий, яку я посаду займаю – будь ласка, але примушувати я не маю права, так, як і ніхто не має права.

Щодо того, чи розглядалася кандидатура Луценка на входження до першої п’ятірки. Ми попередньо обговорювали питання Юрія Віталійовича на політраді, вона, в принципі, рекомендувала його до п’ятірки, але відбувалися переговори з президентом, оскільки Юрій Віталійович є керівником правоохоронного органу. Врахувавши думки президента та Луценка, політрада і прийняла відповідне рішення.

Якщо зачепити тему корупції в освіті та введення зовнішнього тестування, то є розмови, ніби маємо вчителів та дітей, що виступають проти зовнішнього тестування. Я хочу вас запитати: хто може бути проти такого тестування? Я провів цього року по десять зустрічей в сімнадцяти областях з приводу тестування. Жодного заперечення мені ніхто не висловив. Якщо ви вступаєте в університет, то ви ж хочете вступати чесно зі знаннями чи заплативши кошти? Якщо у вас прийме вступні іспити об’єктивна комісія та поставить вам заслужену чи то п’ятірку, чи то дванадцять балів, ви ж будете «за». Хто може бути проти цього? Я думаю, що проти зовнішнього тестування можуть бути тільки ті, хто має зиск зі вступів – той, хто організував при університетах курси, ларьки, факультети, за рахунок цього збирає кошти. Я не думаю, що багато хто буде проти. Ця система буде правдивіша та чесніша. Вона знищить корупцію.