Росія утаємничує дані про активи і пасиви СРСР

Це є складним питанням. Воно, може, незручно співпало з вирішенням газових питань з РФ. Але Асоціація займається цим вже два роки. Треба сказати, що такий великий борг РФ (колишнього Зовнішньоекономічного банку СРСР) перед українськими підприємствами заслуговує на значну увагу, і воно не має ніякого відношення до питання маяка чи газових відносин. Найголовніше, що необхідно зробити в контексті вирішення цієї конкретної проблеми, – це почати переговори між юридичними особами і зняти якісь підозри з уряду у загостренні двосторонніх відносин України і РФ. Також треба доносити інформацію до наших кредиторів про те, що є юридична особа, що займається справою повернення заборгованостей перед цими підприємствами зі сторони РФ. Для нас також надзвичайно важливо ліквідувати дискримінацію щодо українських кредиторів, бо ж борги українським фізичним особам – кредиторам Зовнішньоекономічного банку СРСР - повернуті, а близько мільярда доларів юридичним особам – ні. При тому що неукраїнським юридичним особам-кредиторам частково борги повернуті. В Україні зараз залишилося близько ста «живих підприємств», перед якими є заборгованість. При чому 30 з них уже приєдналися до Асоціації. Коли приєднається більшість, то можна буде активніше вирішувати це питання.

В принципі, ця проблема може вирішуватися в Гаазькому суді. Але зараз не в цьому питання. Зараз мова йде про те, щоб добитися згоди від РФ для проведення переговорів на рівні саме юридичних осіб, а не урядів. Треба вирішити це питання за столами переговорів. Хоча зараз дуже важко вирішувати ці питання з Російською Федерацією. У нас із нею абсолютно протилежні позиції на питання боргу Зовнішньоекономічного банку і загального розподілу радянської спадщини. Але із будь-якої ситуації може бути знайдений вихід. Хоча російська сторона вважає, що проблема Зовнішньоекономічного банку є складовою частиною нульового варіанту розподілу власності і боргів, і відповідно уряд України сам має повернути ці борги підприємствам. Ми так не вважаємо. Ми думаємо, що проблема Зовнішньоекономічного банку не є складовою частиною нульового варіанту, оскільки це є депозитами підприємств, розташованих на території України в банку, який розташовано в місті Москва. Україна не має жодного відношення до цих боргів.

Після розпаду Радянського Союзу постало багато питань в наших взаємовідносинах. Перш за все, з Російською Федерацією. Окремі питання ми вирішували. Я пригадую, що на час розпаду СРСР РФ заявила про те, що борг СРСР перед кредиторами складав $55 млрд. Але пізніше РФ заявила, що борг збільшився до $81 млрд. Що стосується боргу кредиторів, то він складав на1992 рік $144 млрд. Відповідно до тих підрахунків, які велися, частка у цьому борзі України складала 16,37%. В той час як Росії – 61,34%. Як питання розглядалося тоді? Ми готували відповідні угоди з РФ, ми виходили на вирішення цього питання спокійно. Ми розуміли, що є наша частка боргу, тим більше, що ми знаємо, що в економіці СРСР Україна представляла близько 25%, і таким чином вирахували 16,37% нашої частки боргу.

Ми підписали відповідну угоду, де визначили всі параметри наших зобов’язань. Виходили з необхідності того, щоб продовжувати переговорний процес, щоб довести справу до кінця. Наскільки я пригадую, в Зовнішньоекономічному банку борг України складав $657 млн.

Відповідно до нульового варіанту, який був підписаний, але реалізація цієї угоди зупинилася. Вона не ратифікована Верховною Радою з деяких причин. Головною причиною є те, що ми хотіли отримати весь баланс, якими володіла РФ як правонаступниця СРСР. Ми хотіли отримати інформацію щодо золотого фонду, який дістався РФ після розпаду СРСР. За нашими підрахунками він становить 240 тонн. Ми хотіли інформацію щодо алмазного фонду та зарубіжної нерухомості. Якщо разом це взяти – це становить величезний фінансовий потенціал. На сьогоднішній день ми не отримали з Росії такої інформації. Інформації щодо важливих складових фінансових можливостей колишнього СРСР, які перейшли до РФ, ми не отримали. Це і є однією з причин, чому Верховна Рада не повертається до питання ратифікації угоди про нульовий варіант. Паралельно ведуться зараз переговори щодо зарубіжної нерухомості. Мається на увазі передача Україні дипломатичних, консульських та інших зарубіжних установ, але останнім часом ми отримуємо інформацію, що Росія розглядає і це питання в контексті угоди про нульовий варіант.

Ми намагалися зробити підрахунки наших активів, але скажу вам відверто - ми не маємо достовірної інформації щодо кінцевої суми. Я назвав суму боргу кредиторів СРСР $144 млрд. і борг СРСР 81 млрд., але питання зарубіжної власності ми вирішити не можемо. Ми мали певну інформацію, але не можемо стверджувати, що вона достовірна. Нам Росія свого часу намагалася дати інформацію, яка давала балансову вартість об’єктів на період будівництва чи придбання об’єктів. Але ми виходимо з необхідності того, що інформація має стосуватися сьогоднішньої вартості об’єктів. Є сума приблизна, яку можна назвати, десь від $5 млрд. вартості цієї нерухомості.