«Вісімка» обмежує неоімперіалізм Росії

До речі, вступ Росії до “великої сімки”, а тепер уже вісімки, боляче проходив. Різні були думки щодо залучення Росії. Але ще під час президентства Бориса Єльцина Росії повірили, що вона буде йти шляхом демократичних перетворень. Також Росія безумовно залишається економічно впливовою державою, особливо враховуючи те, що вона має величезні запаси нафти і газу. Вона є основним постачальником цих енергоносіїв, в тому числі і в країни Західної Європи.

Безумовно, можна говорити, що Росію певною мірою брали до “великої сімки” через нафтогазові питання та ядерну зброю, потенціал якої в Російської Федерації є значним. В Раді безпеки ООН п’ять ядерних держав сьогодні мають право вето – Росія, США, Китай, Великобританія та Франція. Зараз три ядерних держави у “великій сімці”, а дві – Росія і Китай не були. Думаю, час Китаю скоро прийде. За п’ять років Китай буде домінуючою силою.

Я сподіваюся, що членство Росії у “великій вісімці” буде в якійсь мірі обмежувати російський неоімперіалізм. Фактично те, що у нас зараз із газом та іншими питаннями відбувається, – це є частка неоімперської політики Росії. Суть цієї політики полягає в тому, що Росія претендує на особливий статус на пострадянському просторі. Це і є неоімперіалізм. За яким правом Росія повинна мати якісь спеціальні інтереси щодо України або щодо Узбекистану, наприклад? Але вона собі це право привласнила. На жаль, інші члени “великої вісімки” не хочуть вступати в конфлікт із Росією через всі ці проблеми, які ми зараз маємо у відносинах із Російською Федерацією. Фактично Україна стала заручником відносин Росії із країнами “великої сімки”.

Ще десь у 1988 році, коли я був представником України при ООН і займався налагодженням відносин із США, на моє прохання один американський бізнесмен видав брошуру «Сьома за своєю економічною потужністю світова держава відкрита для бізнесу». Тобто в ті часи Україну розглядали як правонаступника хоч і розваленої, але потужної радянської економіки. І нам пророкували сьоме місце в світі. Сьогодні ми могли би бути у “великій вісімці”, але ми довели до глибокої кризи українську економіку своїми недолугими діями, особливо в перші роки незалежності. За це несуть відповідальність і Кравчук, і Кучма.