Врятувати школу: як великий бізнес та громадськість піднімають престиж професії вчителя

Сьогодні українській школі доводиться долати непрості виклики. Головні проблеми — труднощі онлайн-навчання та зниження інтересу учнів до вивчення точних наук. Це призводить до низьких результатів ЗНО, а у ширшому сенсі негативно впливає на рівень знань і навичок майбутніх спеціалістів, які потім виходять на ринок праці.

Одним з етапів вирішення проблеми став масштабний освітній проєкт STEAM-Camp, що тривав від грудня 2020-го до червня 2021-го. Його учасники — вчителі математики, фізики, хімії та інформатики із Запоріжжя, Кривого Рогу та Маріуполя — мали змогу підвищити свої лідерські якості.

Організаторами стали громадські організації "Запоріжжя. Платформа спільних дій", Фонд розвитку Маріуполя, Криворізька фундація майбутнього у партнерстві з Українською академією лідерства, за сприяння міських рад та за підтримки Групи "Метінвест".

Все починається з вчителя

Головна мета STEAM-Camp — допомогти вчителям. Для них це можливість зрозуміти мотивацію бути вчителем, сформувати особисту візію розвитку та спланувати, куди рухатися далі. Таким чином має покращитися якість викладання STEAM-дисциплін у школах та підвищитися середній бал ЗНО з точних наук завдяки введенню профорієнтаційних елементів у навчальний процес.
А стратегічно програма сприяє створенню спільноти проактивних вчителів сучасного формату, мотивації молоді до вивчення точних наук та збільшенню кількості студентів технічних спеціальностей.

"Вчителям необхідно освоювати лідерські якості, інші компетенції, потрібні у XXI столітті. Це допоможе сформувати людей нової якості, які завтра робитимуть світ кращим", — наголошує керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

У компанії "Метінвест", яка є партнером проєкту, кажуть, що участь у програмі вчителів дозволила їм по-новому подивитися на систему освіти в Україні, налагодити тіснішу співпрацю навчальних закладів із профільними відомствами.

До участі у програмі педагогів обирали за підсумками написання есе та відеотестування. Учасниками проєкту стали майже 500 вчителів із найбільших промислових міст України — Запоріжжя, Кривого Рогу та Маріуполя.

Підвищити конкурентоспроможність

За даними Міжнародної програми з оцінювання знань учнів (PISA), українські школярі майже на рік навчання відстають від своїх ровесників із розвинених країн, а їхні результати в середньому на 100 балів нижчі, ніж у Сінгапурі або Китаї. Причому найбільше прогалин у знаннях українські школярі мають з математики.

Після закінчення школи більшість підлітків обирає гуманітарні науки. Лише третина випускників готова вступати на технічні спеціальності до вишів, а набрати необхідну кількість балів для вступу можуть тільки 6-8% серед них.

Наприклад, у Маріуполі зі 100% абітурієнтів на технічні спеціальності до вишів можуть вступити тільки 8,25%. У Кривому Розі та Запоріжжі цей показник іще нижчий — 6,8 та 6,5% відповідно.

Зламати цю тенденцію зацікавлені як школи, так і український бізнес, для якого кадровий дефіцит та брак висококваліфікованих і водночас вмотивованих фахівців з кожним роком гострішають. Важливість точних наук стає критичною, зважаючи на масштабну диджиталізацію, яка постійно пришвидшується й поширюється на усі галузі вітчизняної економіки. Потрібно пояснювати школярам переваги знань з програмування, що впливає на автоматизацію виробничих процесів будь де — від ритейлу до металургії.

"Програма допомагає вирішити відразу кілька соціальних проблем, — розповідає координаторка проєкту STEAM-Camp від Групи "Метінвест" Діана Сідько. — Діти з трьох найбільших промислових міст України мали змогу підтягнути на карантині свої знання з точних наук".

Це одночасна мотивація як для школярів, так і для вчителів. У школярів з’явилося більше шансів вступити до вишу, здобути потрібну професію і залишитися робити кар’єру у рідному місті. А вчителі зможуть пишатися тим, що виховали майбутніх винахідників і технічних геніїв.

Крок за кроком

Після двох місяців відбору вчителів навчання стартувало у лютому 2021 року. STEAM-Camp містила п’ять модулів, під час яких учасників навчали soft skills, лідерських якостей і критичного мислення. Формати навчання передбачали інтерактивні лекції, microlearning, супервізії, роботу у групах, майстер-класи від дітей.

Перший модуль був присвячений темі лідерства в освіті, другий — сучасним методикам навчання, третій — диджиталізації. На четвертому і п’ятому модулях учасникам розповіли про розвиток критичного мислення, вони навчалися працювати з інформацією і правильно вибудовувати комунікацію з учнями.

Учасників проєкту поділили на групи. За підтримки менторів вони мали розробити власні інтегровані уроки, які відповідають усім викликам сучасності та є цікавими і легкими в опануванні дітьми. Також програма передбачала відвідування провідних підприємств, які застосовують інноваційні технології та наукові підходи.

Програма мала окрему мотиваційну складову для вчителів та учнів. Так, викладачі за кожного учня, який склав ЗНО з математики, фізики, хімії не нижче 170 балів та вступив у профільний заклад освіти, отримали разову премію у розмірі 10 тис. грн.

Для учнів також передбачалася винагорода — додаткова стипендія 1–1,5 тис. грн за навчання на технічних спеціальностях у вишах. Не менш цікавою є можливість проходження стажувань на підприємствах.

Як підрахували організатори, після 390 годин навчання понад 5 тис. українських школярів отримають можливість обрати технічну професію майбутнього і побудувати кар’єру в Україні. Перші результати можна буде оцінити після того, як школярі складуть ЗНО з математики, фізики та хімії.