Депутат ВР від блоку «Наша Україна-Народна самооборона» Андрій Парубій: "Росія довго на диктатурі не протримається"

Сьогоднішній стан справ у Росії, де відбуваються перманентні конфлікти в регіонах, і найбільш виражений з них — у Чечні, є яскравим прикладом штучної природи Росії.

відповідь на слова Путіна про можливість розколу України відомий американський політолог Бжезинський сказав, що Росій-ська Федерація, як і імперія, розпадеться до 2010 року.

Те, що Російська Федерація була свого часу заснована винятково як імперія — ні для кого не є секретом. І не секрет, що це є штучне державне утворення, яке творилося силою зброї і шляхом окупації. І фактично, Радянський Союз був продовженням царської імперії, а царська імперія була продовженням ще Золотої Орди.

Сьогоднішній стан справ у Росії, де відбуваються перманентні конфлікти в регіонах, і найбільш виражений з них — у Чечні, є яскравим прикладом штучної природи Росії. Зокрема, частина української етнічної території зараз теж перебуває у складі Російської імперії.

Жорстка Путінська вертикаль

На сьогодні диктаторський режим в Росії і зумовлений тим, що ця держава може існувати лише в умовах тоталітарного диктату. І якщо відбувається пом’якшення режиму, як це було за Горбачова, тут же починаються відцентрові тенденції.

Коли був більш ліберальний режим на початку 1990-х років, то відцентрові тенденції, крім Чечні, з’являлися, наприклад, у тому ж Дагестані та в багатьох інших східних федеративних республіках. І вже з приходом Путіна знову більш жорстка вертикаль в Росії призвела до того, що ті тенденції придушувались. Але я впевнений, що це тільки тимчасові явища, довго на такій диктатурі не може існувати жодна держава. Сьогоднішній розвиток держав у світі демонструє, що національні спільноти проявляють своє бажання до творення держав.

Маятник Медведєва

Національні спільноти прагнуть і мріють про створення власних держав, і цей процес зачепить і Росію рано чи пізно, бо Росія на сьогодні не є мононаціональною державою, а є державою, яка об’єднує різні національні спільноти за історією, за своїми поглядами, за системою цінностей.

Час покаже, що принесе Росії президентство Медведєва. Хоча вже на сьогодні можна стверджувати, що Медведєв не є представником силових структур, яким є Путін. Він вийшов з економічного середовища. І враховуючи політичний маятник, Медведєв може пом’якшити режим всередині Росії і задля того, аби сподобатися Європі, і для того щоб якимось чином модернізувати російську державу. Але це пом’якшення, власне, і може призвести до нового витку відцентрових тенденцій у Росії. І це може бути не тільки на просторі за Уралом чи в азіатській частині Росії, це може статися і на європейській частині. Я говорю про Кубань, я говорю про Слобожанщину — про українські землі. Я думаю, що на етнічно українських землях теж проявляться відцентрові тенденції і населення буде виявляти бажання автономії, бажання, принаймні, культурної автономії.

Вважаю, що при такому розвитку подій в Росії з Україною нічого не може статися. Україна є фактично моноетнічною державою, яка заснована на природній основі. Все-таки це є національна держава, тому для України не може бути ніяких відцентрових загроз. Принаймні, це не можуть бути внутрішні чинники, це можуть бути лише зовнішні чинники, зокрема, з того ж самого Кремля, які ми періодично бачимо: спроби чи розпал сепаратизму в Криму, на сході України, але внутрішніх передумов для того немає.