Хто з ким дебатуватиме?

У січні, незважаючи на те, що був період відпусток, виборча кампанія активно стартувала. Ми можемо сказати, що виборча парламентська кампанія проходить досить організовано і демократично. Чого, на жаль, не можна сказати про виборчу кампанію до місцевих рад. Але і в парламентській кампанії є свої проблеми. Окружні комісії сформовані у відповідні терміни, і представництво політичних сил в них відображається достатньо пропорційно. Але місцеві органи влади надають недостатню допомогу у роботі окружних комісій. Також досить багато членів окружних комісій відмовляються від свого членства або, навіть, від керівних посад окружних комісій. Це показує, що їх включали, в багатьох випадках, без їх на те згоди.

Ми фіксуємо досить велику кількість застосування адміністративного ресурсу, проте, на сьогодні він не спрямований на підтримку однієї політичної сили. Він застосовується кількома політичними силами і не має вирішального впливу, на нашу думку, на хід виборчої кампанії і на її результати.

Ми раді, що президент видав указ про сприяння проведенню прозорих і чесних виборів в Україні. Багато в чому він дублює положення закону, це є черговим нагадуванням. Ми впевненні, що і президент, і його підлеглі будуть виконувати закон. Як мінімум, ми очікуємо реакції, службових розслідувань по тих фактах адміністративного ресурсу, які допускають підлеглі президента.

Ми також очікуємо певної активізації правоохоронних органів, не в плані втручання у виборчий процес, про що ми зараз не можемо говорити, а в плані затримання тих, хто поширює неправдиву інформацію, «чорні» листівки.

Ми також очікуємо, що Верховна Рада і ЦВК дещо уніфікують і роз’яснять ті недоречності, які виникають у зв’язку з одночасним проведенням двох виборчих кампаній, як до парламенту, так і до місцевих органів влади. До цього часу ніхто не може пояснити, о котрій годині на яких виборах закінчується видача бюлетенів – о сьомій, о восьмій чи о десятій. Мало хто може пояснити, як будуть рахуватися бюлетені. Спочатку рахуються по виборах до Верховної Ради, а решта буде вважатися сторонніми предметами, опечатуватися і відсилатися. Відповідно порахувати бюлетені по місцевих виборах буде неможливо. Відповідно все це має буде врегульовано ЦВК і Верховною Радою, часу ще достатньо.

Якщо звернутися до теми проведення передвиборчих дебатів, то можна сказати, що позитивним прогнозом є те, що нарешті ми перестанемо боятися рівних чи нерівних умов. Як і в більшості країн, ми проведемо дебати, запросивши на них реальних лідерів перегонів, не запрошуючи аутсайдерів, не змішуючи їх. Можливо, це будуть дебати між шістьма найбільш рейтинговими партіями, можливо це будуть дебати між двома-трьома партіями, але в кілька турів, але партії будуть представляти дійсно різні точки зору на різні проблеми.

Негативне я прогнозую в тому, що буде дуже багато шуму, що треба запрошувати всі 45 суб’єктів виборчого процесу. Всіх запросити неможливо, другого туру немає, і саме тому ідея дебатів може провалитися. Також хотілося б бачити саме дебати між реальними претендентами на посади міських голів, що є найбільш цікавим для виборця. Але з тих же причин всі ці мажоритарні кандидати можуть опротестувати тому, що їх не запрошують. Але приватні канали не зобов’язані запрошувати всіх тих, хто не має шансів.

В цивілізованому світі проведенням дебатів займаються самі медіа, готують майданчик, і кандидати на нього приходять. Залучати до цього державні структури, ЦВК – тоді вони дійсно повинні будуть давати рівний доступ всім, хто зареєструвався. То ж я не підтримую ідею законодавчого закріплення за ЦВК обов’язку організовувати теледебати. Саме тому я віддаю перевагу тому, щоб приватні канали зробили нормальні дебати, які були б цікаві виборцям.

Щодо принципу відбору учасників дебатів, то можна використати результати соціологічних досліджень серйозних структур. Також канали, які переживають за свій рейтинг, запросять із нерейтингових пару сил, які є цікавими для виборця.