Как крупный бизнес оценивает реформы, проводимые государством

В рамках подготовки рейтинга "Топ-500 крупнейших компаний Центральной и Восточной Европы" международная аудиторско-консалтинговая компания "Делойт" провела опрос среди крупнейших компаний основных отраслей экономики Украины об их отношении к проводимым государством реформам. Delo.UA публикует выдержки из интервью с представителями компаний "Нибулон", "Запорожсталь" и "Киевстар".

Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії "Нібулон"

У яких сферах державного управління і регулювання, на вашу думку, спостерігається проведення системних реформ? Які сфери вимагають негайного реформування, зважаючи на те, що їм досі не приділялося належної уваги (податкова, правова, соціальна тощо)?

У сфері державного управління спостерігається поступове подолання корупційних та бюрократичних пережитків. Попри те, що сьогодні Україна отримала історичну можливість реалізувати цілу низку реформ (передусім непопулярних), реформування сфери державного управління та регулювання має вибірковий та атрибутивний характер. Зокрема, у податковій сфері численні законодавчі новації зводяться здебільшого до часткових та косметичних змін до Податкового кодексу.

Водночас залишаються концептуально не вирішеними проблеми скасування податкових пільг у різних галузях економіки (зокрема, в аграрному секторі), удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, трансфертного ціноутворення та валютного регулювання.

Я не можу констатувати, що проблеми бізнесу вже вирішуються. Наразі бізнес працює самотужки. Немає доступів до інвестиційних кредитів, і на державному рівні вирішенням цього питання ніхто не займається.

Сьогодні всі думають про те, що зробити для уникнення дефолту, для виживання української економіки взагалі. Моя точка зору така: Україна виживе лише в тому разі, якщо бізнес активно почне інвестувати в економіку, будуть організовані нові робочі місця, будуватимуться підприємства. Це стане переконливим доказом для українського суспільства, що країна змінюється, і стане зрозуміло, до якого майбутнього вона йде. Тільки тоді люди приймуть і будуть здатні витримати непопулярні, але необхідні сьогодні реформи.

Наразі не все сказане втілюється в життя. Недостатньо змінити перших керівників державних міністерств і відомств: вони, обійнявши свої посади, мають замінити й усіх тих, хто гальмував розвиток економіки країни до того. Наші нові міністри — це європейські обличчя, це освічені люди, які вільно володіють англійською. Та коли звертаєшся у міністерства і відомства, отримуєш підписи тих самих виконавців, які працювали декілька років тому і готували ті ж самі негативні відповіді. Я постійно запитую себе: скільки ж іще часу необхідно Україні, щоб реформи реалізувалися?

Назвіть найбільш успішно реалізовані ініціативи з боку держави в галузі трансформації економіки та системи державного управління.

Мораторій на перевірки бізнесу органами контролю, введений у 2014 році, став важливим кроком у подоланні корупційної складової у взаєминах влади та бізнесу. За підсумками 2014 року кількість перевірок, які державні органи контролю здійснили у компанії "Нібулон", склала 320, що на 42% менше, ніж у 2013 році. Відповідно, на їхнє проходження було витрачено вдвічі менше робочих днів (а саме 566). А у 2015 р. було зафіксовано мінімальну кількість здійснених перевірок. Утім назвати це успіхом ініціативи зі скорочення перевірок неможливо. Невдовзі спливає термін дії мораторію на проведення перевірок, і органи контролю стоять у черзі, щоб знову перевіряти. Тому я вважаю, що державі необхідно ставитися до серйозного і прозорого бізнесу як до партнерів.

Наразі я не можу назвати жодної успішної ініціативи держави щодо бізнесу. Особисто я був упевнений, що держава в особі Міністерства інфраструктури підтримає нас у вирішенні проблеми днопоглиблення Дніпра та інших річок України і займе конструктивну позицію для якнайшвидшого вирішення цього питання. Але за півтора року нічого не зроблено крім проголошення цієї проблеми як нагальної для України, а вона між тим перебуває на тій самій стадії. Вирішувати цю проблему пізніше, коли Дніпро вкриється кригою, вже буде недоцільно.

На превеликий жаль, ті ж кадри, бюрократія та внутрішня боротьба, що залишились сьогодні у владі, заважають створенню умов для ефективної роботи бізнесу.

Як, на вашу думку, бізнес може сприяти трансформації економіки і країни? На які поступки готовий піти бізнес для втілення якісних змін і трансформацій у країні? Які зустрічні дії очікуються від держави?

Усвідомлюючи ситуацію, в якій перебуває Україна протягом останніх двох років, коли так багато коштів необхідно для захисту країни, ми на всіх зустрічах на всіх рівнях говоримо про необхідність скасувати пільги з відшкодування ПДВ для всіх галузей економіки, зокрема і для аграрного сектору. Не може бути так, що за умови дефіциту бюджету одні компанії могли отримувати мільярди гривень відшкодування, а інші, хто не наближений до "тіла", — лише перевірки і звинувачення у непрозорій діяльності. На превеликий жаль, сьогодні в Україні ще існує синдром, що найкращий бізнес — той, що поряд із владою і який паразитує на ній. Наша компанія є прикладом для інших у готовності відмовитися від будь-яких пільг для загального процвітання держави.

Як ваша компанія сприяє реформам у країні? Як змінилася ваша активність у цьому напрямі за останній рік?

Пригадується, як штампувалися закони, постанови, укази "попередників": ніхто взагалі не встигав їх відстежувати,а про те, щоб вносити пропозиції, навіть не йшлося мови. Якщо і вдавалося внести конкретні пропозиції, їх враховували тільки з метою нівелювання.

Сьогодні дуже важко стежити за всією законотворчістю Верховної Ради і Кабінету міністрів. Та коли аналізуєш ці ініціативи, стає зрозуміло, що все одно відбувається лобіювання певних інтересів, а бізнес знову не чують, і необхідно витрачати багато часу, щоб чогось добитися.

Наша компанія досить серйозно ставиться до співпраці з різними міністерствами, відомствами і комітетами. Наші фахівці виїжджають, спілкуються, коментують, переконують, вносять конкретні пропозиції для того, щоб реформувати економіку, адже ми маємо великий досвід в різних галузях. А коли тебе не чують і змін дочекатися неможливо, то який вихід? Самотужки, як і в попередні роки, інвестувати в економіку країни, в якій ти живеш. Не говорити, що потрібні нові робочі місця, а створювати їх, не говорити про прозорість ринку, а втілювати цей принцип у життя, не говорити про соціальну відповідальність, а організовувати її.

Сьогодні "Нібулон" — один із ключових вітчизняних інвесторів, виробник сільгосптоварів і компанія, яка відроджує суднобудування, розвиває та вдосконалює логістику, створюючи логістичну інфраструктуру і в дедалі більших масштабах відновлюючи транспортування вантажів по Дніпру. Наразі ми єдина в Україні компанія, яка будує повнокомплектні судна на власному суднобудівно-судноремонтному заводі. На будівництві вантажного флоту компанії задіяно 340 працівників.

Наша компанія вже багато років поспіль є найбільшим українським експортером зернових та олійних культур і одним із найбільших платників податків в аграрному секторі. Наша діяльність зміцнює позиції компанії та країни на світовому ринку зерна. На заводі розроблена та успішно реалізується виробнича програма зі 100% завантаженістю підприємства на найближчі п"ять років.

Зараз держструктури шукають менеджерів змін серед представників бізнесу. Якою мірою це ефективно і на яких умовах, на вашу думку, топ-менеджмент може погодитися працювати в держструктурах?

Сьогодні можливе здійснення якісного кадрового оновлення сфери державного управління. Людина, яка стала успішною в бізнесі, здатна стати талановитим чиновником. Такі нововведення можуть бути ефективними, якщо будуть впроваджуватися не лише до перших осіб міністерств і відомств. Необхідні глибші реформи у кадровій політиці державної влади, щоб люди, які йдуть працювати у міністерства і відомства, мали на меті не лобіювати чиїсь інтереси, а думати про розвиток галузі та держави загалом.

Руслан Божко, фінансовий директор МК "Запоріжсталь"

У яких сферах державного управління і регулювання, на вашу думку, спостерігається проведення системних реформ? Які сфери вимагають негайного реформування, зважаючи на те, що їм досі не приділялося належної уваги (податкова, правова, соціальна тощо)?

Насамперед хотілося б зазначити, що комбінат "Запоріжсталь" потрапив до рейтингу ТОП500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи і досягнув високих результатів не завдяки діям держчиновників, а всупереч. Не секрет, що Україна перебуває у фактично дефолтному стані.

Як і багато інших підприємств в Україні, комбінат зіштовхнувся з проблемами, викликаними воєнними діями, падінням внутрішнього ринку, зменшенням купівельної спроможності населення.

На додачу до цього, у вітчизняних виробників з'явилася низка труднощів, пов"язаних з логістикою, нерегулярним постачанням сировини та матеріалів, обмеженнями на електроенергію, змінами у валютному законодавстві, проблемами з відшкодуванням ПДВ.

Сьогодні в Україні існує недовіра до банківського сектору, внаслідок чого триває відтік депозитів. У таких умовах українські виробники, навіть такі фінансово успішні як "Запоріжсталь", не можуть залучати інвестиції. Жодний іноземний інвестор, жодний кредитор не дасть грошей країні, в якій іде війна. У податковій сфері не вирішено проблему з відшкодуванням ПДВ, з нерегламентованими податковими перевірками.

Уряд здійснює невиразне валютне регулювання.

Необхідно реформувати державні монополії. У них існують велетенські резерви для підвищення ефективності роботи, але держчиновники воліють не проводити реформи, а перекладати відповідальність на підприємства, підвищуючи тарифи.

Фіскальна децентралізація була однією з найпопулярніших обіцянок політичних сил, що пройшли до парламенту України, але, на жаль, вони також поки що залишилися декларацією.

Зазначені проблеми — це лише вершина айсберга.

Назвіть найбільш успішно реалізовані ініціативи з боку держави в галузі трансформації економіки та системи державного управління.

З конкретних позитивних прикладів — це продовження навігації річковим портам у зимовий період в рамках проведення реформи річкового судноплавства.

Чому для нас це важливо? У 2014 році ми збільшили обсяги експортних відвантажень, що поставляються по Дніпру, до 50%. Усього протягом 2012-2014 років комбінат відправив споживачам через Запорізький річковий порт понад 1 200 000 тонн своєї продукції. Наш метал іде споживачам країн Європи, і терміни постачання нашої продукції в Чорноморський і Середземноморський регіони скорочено до 20 діб — в умовах високої конкуренції на ринку це велика перевага. Якщо говорити про переваги для річкового порту, то завдяки нашій співпраці порт модернізував і розширив свої площі й техніку.

Як, на вашу думку, бізнес може сприяти трансформації економіки і країни? На які поступки готовий піти бізнес для втілення якісних змін і трансформацій у країні? Які зустрічні дії очікуються від держави?

Пріоритетом для України має стати поліпшення інвестиційного клімату. Українська економіка потребує залучення інвестицій. Світові ресурси скорочуються, у світі йде дуже жорстка боротьба за інвестиції. Щоби поборотися за них, необхідно демонструвати конкурентні переваги. В Україні цих переваг багато (зокрема, географічне розташування і трудові ресурси), але бездіяльність і нераціональність влади нівелює їх: за нинішніх умов Україна програє і буде програвати боротьбу за інвестиції. Протягом 6 місяців 2015 року відтік інвестицій з України склав 3 млрд доларів США (за обсягу вкладень 1 млрд доларів). Це найнижчий показник за всю історію України. Несприятливий інвестиційний клімат в Україні викликаний відсутністю системності й логіки у прийнятті рішень різними гілками влади.

Українські компанії зараз відрізані від світових ринків інвестицій, що не дозволяє модернізувати обладнання, розширювати виробничі потужності. Зі свого боку такий статус-кво погіршує конкурентні переваги українських підприємств, що в кінцевому підсумку спричиняє негативні соціальні наслідки.

Ми вітаємо ініціативи з податкової стабілізації. Але хотілося би побачити їхнє безпосереднє втілення. Це стосується питання ренти в гірничорудній промисловості і в цілому підходів до стягування передоплати з податку на прибуток.

Ми очікуємо прозорої та зрозумілої політики з оподаткування українських підприємств. Тієї політики, на підставі якої бізнес зможе здійснювати довгострокове планування.

Як ваша компанія сприяє реформам у країні? Як змінилася ваша активність у цьому напрямі за останній рік?

Ми подавали своє бачення стосовно зміни законодавства в проблемних сферах. Але передусім комбінат "Запоріжсталь" сприяє реформам у країні, виробляючи реальний ВВП.

Важливо підкреслити: комбінат забезпечує державу валютною виручкою обсягом 1,1 млрд доларів США і виробляє 3 700 000 тонн сталі на рік. Ми системно виплачуємо податки. Комбінат за результатами дуже складного для України 2014 року заплатив понад 1,4 млрд гривень податків до бюджетів усіх рівнів. Ми реалізовуємо потужну модернізаційну програму: тільки в 2014 році комбінат інвестував понад 1,6 млрд гривень у свою екологічну модернізацію. Такого розміру інвестицій не має жодна з областей України.

"Запоріжсталь" виплачує своїм працівникам середню зарплату понад 9,5 тис. гривень, 15 000 наших працівників забезпечені повним соціальним пакетом, що включає і медобслуговування, і страхування життя та здоров'я, і можливість відпочинку в санаторно-курортних установах.

Комбінат "Запоріжсталь" надає роботу тисячам працівників підрядних організацій, які працюють на об'єктах модернізації підприємства. Завдяки нашим замовленням працюють наші партнери — українські машинобудівники. Своєю стабільною роботою ми пожвавлюємо українську економіку і даємо можливість проводити реформи.

Зараз держструктури шукають менеджерів змін серед представників бізнесу. Якою мірою це ефективно і на яких умовах, на вашу думку, топ-менеджмент може погодитися працювати в держструктурах?

Звісно, поява топ-менеджерів з бізнесу в державних структурах може зробити діяльність цих органів набагато ефективнішою. Сьогодні державі потрібні не чиновники, а люди, які здатні ефективно управляти, реалізовувати проекти і досягати результатів.

Проблема в тому, що тих топ-менеджерів, яких вдалося залучити у владу, українському урядові не вдалося утримати. Стикаючись із реаліями українського чиновницького менеджменту, ефективні керівники воліють повернутися у бізнес. І річ не в тім, чи може держава забезпечити гідний рівень оплати цих менеджерів. Проблема в тому, що декларації перших осіб держави, якими залучають топ-менеджерів на державну службу, не збігаються з реальними діями. Можливо, це пов'язано з політичною кон'юнктурою. Необхідно не декларувати реформи, а проводити їх. Економіка України перебуває в складній ситуації, і топ-менеджери повертаються в реальний сектор, де їхня робота дає безпосередні плоди. Я називаю цей феномен економічним патріотизмом. Тому що незалежність України буде реальною лише тоді, коли в країні буде економіка, яка працює, з вітчизняними виробниками, які виробляють справжній національний продукт.

Петро Чернишов, генеральний директор компанії "Київстар"

У яких сферах державного управління і регулювання, на вашу думку, спостерігається проведення системних реформ? Які сфери вимагають негайного реформування, зважаючи на те, що їм досі не приділялося належної уваги (податкова, правова, соціальна тощо)?

Одним із позитивних прикладів є оперативний запуск нових технологій в галузі телекомунікацій. Держава демонструє системний підхід до впровадження інформаційних технологій наступних поколінь 3G/4G, тоді як раніше технологічний прогрес штучно стримувався протягом років. У 2015 році було проведено конкурс на 3G-частоти, держава отримала мільярдні надходження до бюджету, а громадяни України — можливість доступу до нових послуг зв'язку. Компанія "Київстар" вже надає послуги передавання даних за новою технологією в 240 містах і селищах України.

Наразі в країні розпочато попередню роботу щодо створення умов для впровадження 4G/LTE. Водночас у цілому є ще багато невирішених питань. Перш за все — лібералізація і дерегуляція галузі відповідно до законів ЄС.

Назвіть найбільш успішно реалізовані ініціативи з боку держави в галузі трансформації економіки та системи державного управління.

Організація і проведення конкурсу на отримання 3G- ліцензії, підписання договорів конверсії з основними спеціальними користувачами частот, забезпечення процесу спільного використання 3G-частот. Це вимагало величезної концентрації зусиль і злагодженої роботи уряду, телекомрегулятора, Міноборони, громадськості та учасників ринку. На наш погляд, це був один з найбільш прозорих, справедливих і добре організованих конкурсів на ринку телекомунікаційних послуг.

Як, на вашу думку, бізнес може сприяти трансформації економіки і країни? На які поступки готовий піти бізнес для втілення якісних змін і трансформацій у країні? Які зустрічні дії очікуються від держави?

Ми впевнені, що позитивні зміни на ринку телекомунікаційних послуг можуть призвести до "технологічного стрибка". Однак для цього має бути розглянуто низку важливих ініціатив. Наприклад, рефармінг частот і впровадження принципу "технологічної нейтральності". Ми також сподіваємося на якнайшвидше впровадження послуги із перенесення номерів у юридично прозорій моделі з використанням найдосконаліших європейських методик. Проте найперше телекомунікаційному ринку потрібна дерегуляція та лібералізація. Зниження регуляторного тиску на бізнес може стати найважливішим чинником розвитку телекомунікаційного ринку. А це — обмеження потрібної кількості ліцензій, інших дозвільних документів, спрощення процедур розміщення та введення в експлуатацію базових станцій, інших елементів мережі — процес, який можна назвати системною дерегуляцією і який здатний зробити правила гри на ринку зрозумілими й передбачуваними для інвестора.

Варто зазначити і стабілізацію регулярних платежів до бюджету, зокрема ренту/плату за використання радіочастотного ресурсу (РЧР), ставки якої періодично підвищуються залежно від економічної ситуації в країні. Досить складною є процедура легалізації радіотехнічних об'єктів — зараз вона нараховує більше п'яти документів на одну базову станцію і проходження кількох дозвільних інстанцій. Ця система однозначно має бути переглянута з урахуванням інтересів бізнесу та інвесторів. На початку року Кабінет міністрів затвердив "План дерегуляції", що охоплював цілий блок інновацій для телекомунікаційної галузі. Однак поки що більшість із пунктів цього плану залишається нереалізованою. У першу чергу це зауваження стосується МОЗ і ДСЕС, які не поспішають спрощувати свої застарілі та обтяжливі регуляторні процедури, створені протягом минулих років здебільшого не без корупційної складової.

Як ваша компанія сприяє реформам у країні? Як змінилася ваша активність у цьому напрямі за останній рік?

Завдання уряду — створити умови для роботи бізнесу та розвитку реформ. А завдання бізнесу — активно брати участь у модернізації своєї галузі, бути сумлінним платником податків, соціально відповідальною компанією та зразковим роботодавцем. Зі своїм завданням ми справляємося. За час роботи в Україні компанія "Київстар" інвестувала у розвиток телекомунікаційної інфраструктури понад 35 млрд гривень і сплатила до бюджетів усіх рівнів податків на суму 43 млрд гривень.

Зараз держава і бізнес відкривають нову сторінку взаємодії та мають можливість творити історію своїх відносин "з чистого аркуша". У 2014 році до управління галуззю прийшла нова професійна команда. Президент України публічно поставив перед регулятором завдання створити повноцінну збалансовану регуляторну екосистему, що дає змогу максимально ефективно використовувати наявні технологічні та природні ресурси на благо держави, абонентів та операторів. Сьогодні у НКРЗІ немає перешкод для досягнення поставлених Президентом України завдань, а учасники ринку готові сприяти якнайшвидшому проведенню реформ. Уже зараз можна навести приклади успішної взаємодії регулятора з бізнесом (конкурс 3G, розроблення нових правил запуску MNP, обговорення подальших питань регулювання спектру частот та інші напрями). Але також були і невдалі приклади взаємодії. Зокрема, недостатньо швидка реакція на ситуацію в Криму й на Донбасі, де українські телеком-оператори залишилися фактично один на один з обставинами непереборної сили та були змушені самостійно шукати шляхи виходу з них. Ми завжди налаштовані позитивно, готові до плідної спільної роботи з регулятором та іншими державними органами і сподіваємося, що рано чи пізно ми досягнемо повноцінного партнерства на рівні "держава — бізнес", необхідного для ефективного розвитку.

Зараз держструктури шукають менеджерів змін серед представників бізнесу. Якою мірою це ефективно і на яких умовах, на вашу думку, топ-менеджмент може погодитися працювати в держструктурах?

Країною, як і комерційною компанією, мають керувати професіонали. Зацікавити професіонала взяти на себе відповідальність і забезпечити результати — завдання ефективного роботодавця.

Тут велике значення має індивідуальний підхід, тому єдиного для всіх рецепту, на наш погляд, немає.