Органи державної влади можуть надавати фінансові послуги: хто і які саме

Право на надання платіжних послуг за законопроєктом №4364 наряду з банками, платіжними і фінансовими установами, надавачами нефінансових платіжних послуг, операторами поштового зв’язку, установами електронних грошей і НБУ отримали також органи державної влади та місцевого самоврядування.

Надавати окремі платіжні послуги в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством, органи державної влади та місцевого самоврядування зможуть без спеціальної ліцензії Нацбанку на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг, однак тільки після того як будуть включені в реєстр НБУ. Щоб потрапити в реєстр надавачі платіжних послуг мають надати певні відомості про себе згідно з  нормативно-правовими актами НБУ (їх поки немає) і самими нормами закону про платіжні послуги.

Delo.ua вирішило розібратися навіщо органам державної влади і місцевого самоврядування ставати надавачами фінансових послуг, які саме це можуть бути органи державної влади і за яких умов вони будуть надавати (які саме фінансові послуги) і чи є в усьому цьому свої "підводні камені".

Фінансовий аналітик Олексій Кущ у те, що хтось із органів державної влади чи місцевого самоврядування в реальності буде самостійно надавати якісь фінансові послуги, особливо не вірить. "Я думаю, скоріш за все, це просто — в законодавстві нерідко трапляються певні огріхи, ляпи, незаповнені лакуни, які потребують уточнення — вирішили пробіл заповнити", — каже він.  

Головною причиною того, що згідно з законопроєктом №4364 надавачами фінансових послуг за певних умов можуть бути органи державної влади і місцевого самоврядування керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян називає бажання привести національне законодавство у відповідність з регуляціями ЄС як того і передбачають взяті на себе Україною зобов'язання. Однак, він припускає, що можливо, в майбутньому варто очікувати структурних реформ, пов'язаних з виконання державними органами своїх обов'язків. "Як відомо 6 липня повноцінно запрацював наказ Мін'юсту, згідно з яким кошти боржників будуть автоматично списуватися з рахунків боржників на вимогу виконавців. Це може стати першим кроком до побудови децентралізованої фінансової системи усередині країни, де державні органи отримають можливість стати самостійними учасниками платіжної системи і самостійно, безпосередньо, взаємодіяти з населенням і фінансовими організаціями для підвищення ефективності роботи, в тому числі за рахунок усунення посередників", — говорить Сергій Сароян.

Те, що постачальники платіжних послуг, відповідно до законопроєкту про платіжні послуги, відкриють свої API для інших учасників системи і завдяки цьому отримають можливість підключатися до фінансових сервісів і обмінюватися даними один з одним, за словами Сергія Сарояна, дозволить проводити подальшу автоматизацію процесів, позбавляючись від бюрократичної тяганини і паперового документообігу.

Надавачами фінансових послуг фінансовий аналітик Василь Невмержицький бачить всі органи державної влади, які надають послуги пов’язані з оплатою. "Це можуть бути, наприклад, податкові органи, органи, що займаються землевпорядкуванням, паспортні столи, оплата штрафів чи дозволів реєстрації на зброю тощо. У нас пройшов процес децентралізації влади — багато підприємств знаходяться в територіальних громадах, відкриваються офіси підтримки бізнесу, ЦНАПи… Закон дає можливість у реґіонах оптимізувати систему прийому платежів державними органами і розглянути можливість зменшення операційних витрат за обслуговування таких платежів", — каже він.

Саме рішення надати органам державної влади та місцевого самоврядування право надавати платіжні послуги Василь Невмержицький називає правильним. "До цього часу держорганам потрібно було бути підписувати договори із фінансовими компаніями (по суті, наймати їх) для того, щоб ті здійснювали прийоми платежів на їх користь. Вони були членами систем грошових переказів. Після того як норми законопроєкту про платіжні послуги вступлять в силу їм не потрібно ставати членами платіжних систем. Вони зможуть просто без посередництва фінансових компаній приймати кошти на свою користь. В принципі це дає можливість забезпечити здешевлення вартості комісійних, якщо платить фізична особа на користь юридичної особи і по-друге, якщо це здійснюється за рахунок, наприклад, отримувача коштів, на користь якого надходять грошові кошти, то відповідно до цього послуги отримуються у повному розмірі", — говорить він.

Не виключно, що самі органи державної влади та місцевого самоврядування у своєму бажанні стати надавачами платіжних послуг понесуть певні витрати пов’язані із забезпеченням прийому платежів — встановлення кас, налагодженням інтернет-розрахунків, інтернет еквайрингу тощо. Цілком можливо, що знадобиться відкривати і додаткові робочі місця. Скажімо, додаткові позиції бухгалтера. Все це може "відлякати" ті органи державної влади, які і до сьогодні є досить забюрократизованими. "Як суб’єкти господарської діяльності вони зможуть надавати послуги відповідно до можливості, яку їм надали і відповідно до своєї зацікавленості та можливостей, які дозволяють їм це здійснити. Якщо говорити простими словами: вам видали права — ви зможете керувати автомобілем, якщо у вас його нема? Це можливість структурам розширити свої можливості щодо прийому платежів", — каже Василь Невмержицький.

Ризиків чи "підводних каменів" у тому, що органи державної влади і місцевого самоврядування будуть надавати фінансові послуги аналітики не бачать.

"Які можуть бути ризики, коли ви платите напряму державній установі гроші і прямим  отримувачем є, наприклад, паспортний стіл?", — говорить Василь Невмержицький.

Сергій Сароян в свою чергу зазначає: "Будь-які ризики тут навряд чи присутні, так як Нацбанк просто не надасть зайвої свободи іншим органам і буде далі уважно контролювати всі дії. Благо, регулятор залишив за собою всі необхідні для цього інструменти".

Загалом, за словами Василя Невмержицького, позиція фінансового і економічного ринків полягає в тому, що чим більше є інструментів на ринку, чим більше є гравців на ринку — це завжди добре для кінцевого споживача, тому що збільшується кількість послуг, збільшується конкуренція цих послуг в якості і також, відповідно, зменшується вартість цих послуг.

Джерело фото: Depositphotos