Дати державі в борг: як можна інвестувати у державні цінні папери і чи справді це вигідно

Дати державі в борг: як можна інвестувати у державні цінні папери і чи справді це вигідно
Обсяг вкладень фізичних осіб у ОВДП станом на 30 листопада 2020 року складає 8,86 млрд гривень

Про те, що все більше українців ризикують вкладатися у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) говорить сама статистика. Тільки за останній тиждень листопада, згідно з даними НБУ , портфель ОВДП фізичних осіб зріс на 0,12 млрд .

Інвестування в ОВДП для фізосіб мало чим відрізняється від покупки акцій: бажаючому необхідно вибрати найбільш підходящого за умовами посередника — це може бути банк, інвестиційна компанія чи дрібний брокер — і подати відповідну заявку. Безпосередньо придбати ОВДП фізособи не можуть.

"На первинному ринку облігації купують банки другого рівня, які відповідають певним критеріям. Вони можуть придбати активи для свого клієнта, але, як правило, вони працюють тільки з великими лотами, від 1 млн гривень. На вторинному ринку можна придбати хоч одну облігацію, але її вартість може відрізнятися від початкового номіналу в 1000 грн. Її ціна може варіюватися в залежності від ситуації ринку: коли інвестори переживають за здатність країни обслуговувати держборг, відбуваються розпродажі облігацій, в результаті яких їх вартість може значно просісти. В цей час у інвесторів, налаштованих більш оптимістично, з'являється можливість відкрити позиції за більш привабливими цінами", — говорить в коментарі Delo.ua аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер

Втім, в сьогоднішніх умовах ринку, на думку фінансового експерта Олексія Куща, фізособи знаходяться не в найкращому положенні. "Нерезиденти і великі компанії отримують інсайдерську інформацію з кабінетів Мінфіну, НБУ тощо. Вони знають, коли варто заходити в ОВДП, а коли краще виходити з ОВДП. Простим громадянам зрозуміло, що ніхто таку інсайдерську інформацію надавати не буде. Тому вони, умовно кажучи, будуть тими, на кому будуть наживатися", — каже  він в коментарі Delo.ua.

Самі ОВДП діляться на номіновані в гривні та доларі / євро. "Тут варто враховувати два моменти. Перший — різниця в прибутковості гривневих і валютних облігацій істотно відрізняється: приблизно на 8 п. п. на користь перших. Так як вона безпосередньо залежить від ставки центробанку, емітента валюти. Другий — купон за валютними облігаціями буде виплачуватися в гривнях, за чинним курсом НБУ", — зазначає Сергій Родлер. 

Теоретично на ОВДП при нинішніх ставках можна заробити до 11% в гривні і до 3,5% в валюті. Практично — прибутковість буде нижче за рахунок комісій торговця, які потрібно ретельно прораховувати. Втім, за порадою радника голови правління Кредитвест банку Василя Невмержицького, перед тим, як прораховувати ці самі комісії, перш за все потрібно перевірити, чи справді обраний торговець має право здійснювати діяльність щодо ОВДП і при цьому спиратися треба на дані і реєстри Мінфіну, а не на документи, розміщені на сайті компанії.

"Тарифну політику торговця, зрозуміло, що також потрібно уважно вивчити. Щоб не вийшло, що половину інвестиційного доходу потрібно віддати дилеру. Зовсім без доходу інвестор не залишиться. Але в багатьох випадках може виявитися, що простий банківський депозит виявиться більш вигідним вкладенням. Навіть з урахуванням податків", — зазначає Василь Невмержицький у коментарі Delo.ua.

"І депозит, і ОВДП за своєю економічною сутністю для клієнта є схожими інструментами — клієнт розміщує вільний грошовий ресурс на певний термін під певну відсоткову ставку. Тому, вибираючи між ОВДП та депозитом в банку з однаковим терміном, перш за все необхідно дивитися на прибутковість кожного продукту. При цьому необхідно враховувати, що за покупку ОВДП фізособа сплачує комісію брокеру (торговцю цінних паперів), яку потрібно відняти від загальної прибутковості ОВДП. Інші недоліки вкладень в ОВДП — витрати за відкриття рахунку в цінних паперах, на яких будуть зберігатися придбані ОВДП (чим більша сума інвестиції — тим менше вплив цих витрат на кінцеву прибутковість, але при вкладенні невеликих коштів — цей інструмент нерентабельний). Поряд з тим, при розміщенні депозиту, необхідно відняти від суми процентного доходу — податок на прибуток, водночас, дохід, отриманий від ОВДП не оподатковується", — робить порівняння двох банківських продуктів, що приносять дохід клієнтам, начальник управління казначейства Forward Bank Наталія Шишацька.

Зазначимо, що потенційні покупці ОВДП повинні мати відкритий рахунок в цінних паперах і мати нотаріально завірений зразок підпису. Вартість такого "задоволення" коливається в межах 1-2 тисяч гривень.

Певну суму доведеться викласти і за зарахування коштів на свій рахунок. В одних фінансових установах — це фіксована сума в межах 1 тисячі гривень, в інших — частки відсотка від зарахованої суми. До того ж — існує ще і щомісячна абонентська плата, яка вноситься клієнтом під час обороту ОВДП, — від 500 гривень до 1,5 тисячі на місяць. Також при погашенні ОВДП вилучається комісія — до 500 грн.

Варто також врахувати, що банки в основному погоджуються працювати по ОВДП з клієнтом-фізособою тільки в тому випадку, якщо в останнього вже відкрито у них депозит на суму від 100 тисяч гривень. Походження самих цих грошей також доведеться підтвердити документально.

Якщо говорити в цілому, то потенційному покупцю ОВДП важливо з'ясувати розмір комісії, яку бере торговець за покупку облігацій, розмір комісії за зберігання цінних паперів та розмір комісії за виведення грошових коштів.

"Нарешті, дуже важливо оцінити горизонт інвестування. Звичайно, ОВДП можна продати на вторинному ринку або взяти під заставу паперів кредит. Але обидва варіанти істотно знизять дохідність. І можуть навіть призвести до збитків", — говорить Василь Невмержицький.

Загалом, на думку Сергія Родлера, ОВДП є більш дохідними інструментами в порівнянні з депозитами, але при цьому і більш вимогливим. "Справа в тому, що купувати один папір абсолютно не вигідно, так як супутні комісії посередників, пов'язані з відкриттям і супроводом брокерського рахунку, здатні "з'їсти" значну частину прибутку. Дані активи становлять інтерес для людей, що мають у розпорядженні від 100 тисяч гривень. Натомість власники отримують приємні "бонуси": відсутність податків на дохід, 100% держгарантію повернення коштів і фіксовану ставку за ОВДП на весь період випуску облігації", — зазначає він.

Про те, що банки і компанії, які торгують ОВДП на роздрібному ринку, самі обмежують мінімальну суму покупки паперів, говорить Василь Невмержицький. "При цьому вони, в тому числі, виходять і з власних тарифів на обслуговування. Тобто, людина, що зважилася на покупку ОВДП, в будь-якому випадку отримає прибуток", — зазначає він.

Попри те, що середній поріг входу в ОВДП для фізосіб складає 100-200 тисяч гривень, мінімальна сума у ​​різних торговців різна. На ринку можна зустріти пропозиції і від 50 тисяч гривень.

"При цьому, звичайно, працює правило: чим більша сума вкладення, тим більший прибуток. Оскільки відсотки по паперах повинні перекрити транзакційні і комісійні витрати, більшість з яких фіксовані. Строго математично — майбутній прибуток повинні покривати комісійні торговця", — зазначає Василь Невмержицький.

Інвестувати в ОВДП радник голови правління Кредитвест банку рекомендує  тільки, якщо це сума вище 200-300 тисяч гривень або еквівалента у валюті.

"На сьогоднішній день прибутковість у розмірі 10% не покриває курсових та інфляційних ризиків з урахуванням того, що вкладатися доведеться на довгий термін і плюс висока вартість вхідного квитка — для того, щоб окупити комісійні брокера і супутні витрати потрібно вкладати великі суми як мінімум від мільйона гривень. Тому поки цей інструмент для населення не є вигідним", — каже Олексій Кущ.

Разом з тим, ніяких складнощів ані з покупкою, ані з продажем ОВДП, окрім можливих фінансових втрат, банкіри і експерти ринку не бачать. "Деякі банки надають такі послуги в режимі онлайн в клієнт-банку. Інше питання, що при достроковому продажу на біржі вартість паперів дисконтується. Разом з комісіями це може повністю "з'їсти" прибуток. Тому інвестиції в ОВДП повинні бути максимально усвідомленими. В цілому цей інструмент, звичайно, не призначений для мас-маркету. Про що свідчить і досить значний поріг входу", — зазначає Василь Невмержицький.

Про те, що вихід із ОВДП може з’їсти не тільки прибуток, але і частину самої суми вкладу говорить Олексій Кущ. "Вийти з ОВДП можна завжди. Питання в ціні. Можна втратити не тільки те, що заробив, але ще і частково втратити тіло своїх інвестицій. Іншими словами — отримати збитки, з урахуванням того, що і курс гривні може змінитися — умовно кажучи, беремо до нинішнього заокругленого курсу 28 грн/долар додаємо 10%. Це 2,80. Отримуємо 31 грн/долар приблизно. Це курс, при якому вся прибутковість гривнева буде "з’їдена". Відповідно, оцінюємо наскільки цей курс реальний і приймаємо рішення — і плюс політичні ризики, які ніхто не відміняв. Загалом, я думаю вигідніше сьогодні вкладати або просто в готівкову валюту або, якщо є бажання заробляти пасивний дохід, в нерухомість і здавати її в оренду", — зазначає фінансовий експерт.

Для самих банків, за словами Василя Невмержицького, продаж ОВДП фізособам — це лише додаткове джерело комісійних доходів. "Банк заробляє на відкритті рахунку в цінних паперах, його обслуговуванні, бере комісію за проведення операції. Ніякої іншої мотивації немає. Але і цього цілком достатньо — якщо фінустанова прийняла рішення випустити такий продукт на ринок, вона зацікавлена в його максимальній популяризації. Адже постійні витрати у вигляді, наприклад, зарплати персоналу, потрібно перекривати. Додатковою, хоч і не основною мотивацією для банків може служити вимога щодо обсягів мінімального викупу ОВДП, які встановлює Мінфін при підписанні договору з первинним дилером. Зокрема він передбачає зобов'язання викупити протягом року не менше 3% паперів, виставлених на торги", — розповідає радник голови правління Кредитвест банку.

Про те, що банки використовують ОВДП як один із інструментів управління ліквідністю, говорить Наталія Шишацька. "Вигідність такого інструменту залежить від ситуації, структури активів-пасивів банку, прибутковості, терміну погашення ОВДП тощо", — зазначає вона.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua