Приклад закриття Чорноморської ТРК може бути заразним

Які найбільш типові порушення ми бачимо в нинішній виборчій кампанії? Перше і головне: мені здається, що законодавці, які лобіювали нову редакцію закону про вибори, все-таки трохи не змогли передбачити, як на практиці всі ці норми будуть працювати. Деяким небезпечним, на наш погляд, речам ми протистояли. Наприклад, були спроби назвати будь-яку інформацію про суб’єктів виборчого процесу політичною рекламою і вимагати, щоб вона була відповідним чином оплачена. Мотиви цього зрозумілі – автори сподівалися, що це обмежить брудні технології та чорний PR. Але ми добре розуміємо, що це була б заборона на інформацію взагалі, і тоді б наш глядач і слухач був би значно менше обізнаний для того, щоб робити усвідомлений вибір. Я думаю, що була певна недооцінка того, як сприймає громадянин України інформацію. Минулі президентські вибори показали, що навіть дуже потужні телеканали, які подавали тенденційну та упереджену інформацію, втрачали глядача, і їхні рейтинги катастрофічно знижувались.

Крім того, деякі телекомпанії абсолютно безвідповідально ставляться до тієї інформації, яку вони надають. Суб’єкти виборчого процесу користуються цим і, використовуючи норми нової редакції закону, демонструють силові методи боротьби з засобами масової інформації. Найвиразнішим прикладом цього на сьогодні є історія з Чорноморською телерадіокомпанією. Що ж відбулося? Партія Регіонів звернулася до суду, і районний суд міста Сімферополя призупинив ліцензію Чорноморської телерадіокомпанії до кінця виборчої кампанії. Чорноморська телерадіокомпанія – найбільш впливова і найбільш рейтингова місцева телерадіокомпанія в Криму. Можна пригадати, що в 1998 році під час тодішньої виборчої кампанії вона також була вимкнена. Минула влада тоді її вимкнула без рішення суду за формальною причиною відсутності ліцензії Держкомзв’язку. Як наслідок, ця телерадіокомпанія була поставлена на коліна. Вона втратила глядача, рейтинги, рекламні бюджети і майже збанкрутіла. Їй знадобилося майже 2 роки, щоб вже після виборів більш-менш поновити свій статус в регіоні. Думаю, що вона зараз під загрозою повторення того ж розвитку подій, що мав місце в 1998 році.

Причиною нинішнього позову проти Чорноморської телерадіокомпанії стала програма якоїсь продакшен-студії, в якій проводились вуличні бліц-опитування громадян. В програмі попереджалось, що це не є якимось соціологічним дослідженням, і тут не використовується якась репрезентативна вибірка. Чи порушували вони закон? Думаю, що порушували. Чи адекватна реакція політичної сили і чи адекватні ті приписи, які отримала компанія? Я вважаю, що ні.

Я думаю, що це дуже небезпечний прецедент щодо цієї компанії та щодо взагалі права на мовлення й надання інформації в масштабах всієї країни. Адже, по-перше, якщо цій політичній силі здалось, що інформація в програмі упереджена та необ’єктивна, вона мала можливість вимагати спростування, спробувати сісти за стіл переговорів та домовитися з телерадіокомпанією про те, що ця програма, скажімо, не буде виходити. Політична сила могла також через суд вимагати спростування тих відомостей, які вона вважає неадекватними. Але нічого цього зроблено не було. Значно простіше – через суд призупинити ліцензію телерадіокомпанії. Є дуже великі побоювання, що цей приклад буде поширений і на інші регіони та на інші телерадіокомпанії. Дуже велика спокуса затулити рота всім тим, хто каже не те, що хоче чути та чи інша домінуюча в регіоні політична сила. Цей випадок має стати попередженням усім. Мені здається, що ця політична сила таким чином продемонструвала своє ставлення до незалежних ЗМІ.