Дії «Регіонів» спровокувала опозиція

Конституційного виходу із ситуації, що склалася із паралізуванням роботи Верховної Ради і блокуванням президії, я не бачу. Ми свого часу, коли приймали Конституцію, записали в ній, що має бути закон про регламент Ради. Одначе слово «закон» при внесенні зм

Аби в нас був закон про регламент із жорстко прописаними нормами, то тоді можна було б вимагати від депутатів виконання закону і, можливо, ми б не мали таких ситуацій із блокуванням діяльності парламенту та можливих переносів засідань в інші приміщення. А в нашій ситуації апелювати до регламенту при вирішенні спірних питань діяльності Верховної Ради є не дуже ефективним. Якщо говорити про можливість перенесення засідання Верховної Ради в якесь інше приміщення, то хоч це і не регламентується, але це буде і початком парламентської кризи, і кінцем парламенту цього скликання. Тобто політичні сили можуть випустити джина із пляшки, а вгамувати цього джина їм навряд чи буде під силу. Звертаючись до регламенту роботи Верховної Ради, який нині діє, то згідно з ним вимоги Партії регіонів про те, що їм треба віддати 43% комітетських постів, є справедливими. Бо ж за регламентом посади поділяються пропорційно кількості депутатів. Якщо ж брати суспільну доцільність, то взагалі квотний принцип у розподілі міністерств і комітетів — це порочний принцип. Тому що він передбачає заповнення важливих державних посад партійними функціонерами, а не найбільш висококваліфікованими фахівцями, що є в суспільстві. Тому, на мою думку, парламентська більшість, яка намагається сформуватися, сама спровокувала вимоги «регіоналів» по комітетських портфелях, вводячи квотний принцип у розподіл посад.  Бо ж Партії регіонів нічого іншого не залишається, як вимагати квотний принцип по розподілу керівництва комітетів. Більш того, у них є формальний привід — за них проголосувало найбільше виборців в Україні, а цим нехтувати не можна.

Партії регіонів вкрай вигідна зараз парламентська криза, яка може призвести до розпуску Верховної Ради. На нових виборах вони можуть суттєво посилити свої позиції.  Якби коаліція демократичних сил була дійсно єдиною і згуртованою командою, то діям Партії регіонів можна було б легко протистояти. А ці політичні сили не є однією командою, вони є дуже різнорідними. Тому їм дуже важко буде протистояти монолітній Партії регіонів.