Чистіть пір'ячко і до праці

Важко сказати, чого в Україні більше — того, чого не вистачає, чи

того, чого взагалі немає.

В 1997 році у нас немає бюджету, у всякому разі ситуація, що

склалась, не з кращих. Хоча Верховна Рада і прийняла його проект

на 1997 рік у першому читанні, та, за словами Леоніда Кучми, той

варіант, що розглядався, народу України не потрібен.

Немає у нас міжнародних кредитів на 1997 рік, хоча рішення цієї

проблеми тісно пов'язане з попередньою. А ми всі, і особливо

Мінфін, вже так звикли до $2-3 млрд., якими можна дірки залатати,

особливо за відсутності власних коштів.

Немає у нас програми приватизації. Мало того, що Фонд держмайна

не знає, кого спочатку слухати — Верховну Раду чи Кабман, але й

не може чітко спланувати свою роботу в новому році. Надія зали-

шається лише на Президента. Втім, чи уповноважений він за новою

Конституцією приймати Укази, що носять одночасно програмний і

нормативний характер?

Є у нас в новому році Конституція, навіть є Конституційний суд,

але у нього немає приміщення, а це вже погана прикмета.

Зовсім не вистачає нам коштів, особливо інвестиційних, на які

можна було б відновити виробництво і запустити його.

Є нормативна база, немає нормальних законів, виконуючи які, мож-

на було б отримувати прибуток, платити податки і ще й розвивати

виробництво.

Є своя валюта — гривня, але вона не виконує однієї з найваж-

ливіших функцій, що притаманні справжнім грошам — функції накопи-

чення.

Нібито всі українці в цьому році остаточно стануть власниками

своєї частки державного добра (строк видачі приватизаційних май-

нових сертифікатів знову продовжено до середини 1997 року), але

українським підприємствам катастрофічно не вистачає господаря, а

власники акцій навряд чи скоро дочекаються дивідендів.

Чого у нас багато? Багато порядних розумних і талановитих людей,

які вже засумували за нормальною роботою, зарплатою і життям.