Хто залишився на плаву?

Коли приїздиш з Києва до Львова, різниця відчувається з першого погляду. Піввіку "пролетарської диктатури" так і не змогли знищити неповторну ауру старовинного європейського міста. Вузенькі криві вулички, передзвони, затишні недорогі кав"ярні, а ще — неквапність львівських пішоходів, така незвична після виснажливої столичної суєти. Втім, ідилічний настрій поступово зникає по мірі того, як починаєш вдивлятися в обличчя людей. Схоже, останнім часом більшість львів"ян зовсім розучилися посміхатися.

Економічна криза, мабуть, найболючіше вдарила саме по західному регіону. Адже тут практично відсутні крупні добувні і переробні підприємства, за рахунок яких сьогодні виживає економіка країни. У Львові зосереджено головним чином наукоємне, високотехнологічне виробництво, орієнтоване переважно на військові потреби. Більшість підприємств міста сьогодні практично зупинилась. Непотрібними в умовах ринку виявилися знамениті колись львівські телевізори, кінескопи, високоточні прилади та багато іншої продукції. Спеціалісти найвищої кваліфікації, залишившись без роботи, поповнили ряди торговців на польських і турецьких базарах. Десятки тисяч людей, в очікуванні кращих часів, залишилися без заробітку.

Виконати редакційне завдання — знайти і відвідати кілька крупних підприємств, що успішно працюють, — виявилося простіше простого. "Живе" виробництво сьогодні перетворилося мало не в екзотику. Всі, до кого ми зверталися із запитаннями, називали ті ж 5-6 підприємств, яким вдалося вціліти всупереч загальному занепаду. На трьох з них ми побували. Найвідоміше, мабуть,—

o o o o