НА ЕКОНОМІЧНОМУ ПОЛІ НЕМАє МІСЦЯ ПОЛІТИЧНИМ ІГРАМ

Навколо податкового законодавства народилося чимало міфів, воно стає притчею во язицех. За гостротою і тривалістю обговорення, податкова проблема не поступиться конституційній. Недарма подейкують про можливість виникнення "податкової ночі", аналогічної "історичній конституційній ночі". Голова Комісії з питань фінансів і банківської діяльності Віктор СУСЛОВ і доктор економічних наук, президент Фонду розвитку банківської справи та фінансів Олександр САВЧЕНКО на півторагодинній зустрічі з журналістами, яка відбувалася 13 березня в приміщенні УНІАН, намагалися розвіяти деякі міфи і пролити світло на формування податкової системи і державного бюджету-97.

Віктор СУСЛОВ, народний депутат України:

— Сьогодні все більше виявляються чисто політичні аспекти, які спочатку закладалися в ідею податкового пакета і швидкого проведення податкової реформи. Щойно закінчилося засідання нашої комісії, на якому був затверджений остаточний текст для прийняття у третьому читанні Закону про ПДВ. Комісія проголосувала за введенни цього закону в дію з 1 липня ц.р. Тобто, через 3 місяці після можливого його схвалення. Причому, у виконавчої влади не буде ніяких підстав звинувачувати депутатів, що вони відклали прийняття надзвичайно важливого для бюджету податкового закону. Чому? Тому що ми одержали листа за підписом прем"єр-міністра про те, що цей закон не може бути введений у дію раніше 1-го липня. Два дні тому я брав участь у нараді, яку провадив прем"єр-міністр, там усі міністри доводили, що у ніякому разі його не можна вводити після прийняття, оскільки необхідно буде поставити на облік усіх платників податків, надати їм реєстраційні номери, підготувати податкові накладні, провести навчання бухгалтерів, податкових інспекторів і таке інше. Якщо працювати навіть дуже швидко, то на все це піде, теоретично, не менше трьох місяців, а на практиці, можливо, й більше. Отже, одна справа — політична воля: податковий пакет — і сьогодні, податкові закони — і терміново, інакше не буде бюджету, і зовсім інша — на ділі, коли ВР підійшла впритул до прийняття закону у третьому читанні. Тепер доводиться тверезвішати і думати про те, що жоден закон з податкового пакета не може бути введений відразу. Майже кожен з них вимагає не одного місяця підготовки. Низку норм Закону про ПДВ можна вводити лише з 1 січня 1998 р., а деякі з 1 січня 1999 р.

Виявляється, що прямого зв"язку між, скажімо, цим законопроектом і прийняттям бюджету, немає. Те ж саме можна сказати і про інші законопроекти. Наприклад, Закон про оподаткування прибутку, передбачає також введення нових принципів бухгалтерського обліку і кількох місяців підготовки. Якщо все це так, то виникає запитання: навіщо було розкручувати компанію про неприйняття бюджету на старій податковій системі?

Або звернімося до Дня уряду. Новий міністр економіки Ю.Єханкуров у своєму виступі, зокрема, звертається до депутатів з проханням не приймати проект закону про платежі, поданий урядом, оскільки він завдасть значних збитків економіці. Питання складне. Воно обговорювалося нещодавно в Кабінеті Міністрів. Податкова адміністрація оцінює можливі втрати бюджету, у випадку прийняття закону, у 6 млрд. гривень. І знову: навіщо ж його було подавати на розгляд і вимагати якнайшвидшого прийняття? І чому в уряді немає єдиної концепції? Все це наштовхує на висновок, що питання податкового законодавства, які мають вирішувати спеціалісти, первинно були штучно політизовані і хтось має за це нести відповідальність. Такий перебіг подій змушує якось по-іншому оцінювати і "зусилля" того ж віце-прем"єра Пинзеника. є підстави стверджувати, що податкова реформа від початку нагадувала податкову авантюру. Якщо взяти пакет в цілому, то можна побачити, що по одних напрямках робиться спроба зменшити податковий прес, по інших — він посилюється, в тому числі і стосовно населення.

Я б хотів зауважити, що сьогодні останній день, коли Президент має визначитися — чи підпише він Закон про систему оподаткування, чи не підпише. Цей закон, прийнятий ВР, дійсно є революційним. Ним узаконять податковий пакет і, разом з тим, саме цей закон суттєво пом"якшує податковий тягар. Скасовані відрахування до фонду зайнятості — 2 відсотки від фонду заробітної плати. Це реальне пом"якшення. Фонд охорони праці — 1 відсоток. Відрахування у дорожні фонди — 1,2 відсотки з обороту усіх підприємств. Це дуже багато. Скасовані усі галузеві фонди, яких за різними даними нараховується від 200 до 300. Опозиція цьому законові колосальна. На Президента тиснуть з усіх боків. Одні прагнуть відстояти дорожний фонд, інші — фонд зайнятості, треті — охорони праці, і особливо відстоюються міністерські фонди. Тобто, зачіпаються інтереси усіх відомств. Якщо Президент підпише цей закон, у нас створяться реальні можливості для проведення успішної податкової реформи. Якщо ж накладе вето, а йому надані такі документи у двох варіантах, — це також стане переломним моментом, оскільки означатиме, що реально Президент зменшення податкового тягара не підтримує. Це буде надзвичайно важливий політичний крок Президента.

/ Наступного дня стало відомо, що Президент України підписав цей закон з деякими застереженнями/.

Що стосується Закону про ПДВ, то він, нарешті, готовий. Враховані сотні зауважень і пропозицій депутатів. Документ відпрацьований у деталях, стосовно до найрізноманітніших сфер життя. На інші законопроекти очікує колосальна робота і особливо це стосується оподаткування прибутку підприємств. В цілому ж, податкова реформа має бути завершена на 1 січня 1998 року. Ця дата, як відомо, і була встановлена Постановою ВР від 13 грудня 1995 р. "Про основні положення податкової політики і податкової реформи в Україні". Таким чином, все іде за планом.