НБУ курс:

USD

41,58

--0,01

EUR

43,90

+0,04

Наличный курс:

USD

41,81

41,75

EUR

44,40

44,22

ВСЕ ПРО ВІЙСЬКО УКРАЇНСЬКЕ

Історія Збройних Сил незалежної України розпочалась 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". З"явилася правова основа для формування власної армії.
Стратегии роста от ПриватБанка, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy и более 90 лидеров отрасли.
Киев, 12 декабря, офлайн
Забронировать участие

Історія Збройних Сил незалежної України розпочалась 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". З"явилася правова основа для формування власної армії.

Після розпаду Радянського Союзу та проголошення у 1991 р. незалежності, Україна успадкувала одне з найбільших угруповань військ не тільки на постсоціалістичному просторі, а й у всій Європі. На її території дислокувались чотири повнокровних загальновійськових і одна танкова армії, один армійський та три корпуси ППО, Чорноморський флот. До цього слід додати стратегічні ядерні сили, до яких входила 43-тя ракетна армія та важкі бомбардувальні дивізії.

Арсенал такого угруповання складав 6,5 тис. танків, понад 7 тис. бойових броньованих машин, до 1,5 тис. бойових літаків, понад 1 600 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет тощо. Особовий склад нараховував близько 780 тис. осіб. Утримання могутньої військової сили аж ніяк не відповідало позаблоковому статусу та оборонному характеру Воєнної доктрини. Першочерговим завданням Міністерства оборони України стало скорочення військових формувань та техніки.

В цей же час Україна приймає без"ядерний статус та бере на себе зобов"язання ліквідувати в односторонньому порядку ядерний потенціал. Заходи проводились у відповідності з міжнародними договорами та під міжнародним контролем.

Вже у листопаді 1995 р. Україна виконала свої обов"язки та привела граничний рівень техніки та озброєння у відповідність з положенням Договору про звичайні Збройні Сили і озброєнню у Європі.

Протягом 1992-97 рр. армія була скорочена на 400 тис. військовослужбовців, розформовано понад 1 300 органів управління, частин, установ і закладів.

На кінець 1998 р. загальна чисельність Збройних Сил України складатиме 320 тис. військовослужбовців. Сьогодні ця цифра дорівнює 366 тис.

Наша армія живе і розбудовується за Державною програмою будівництва та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 р., яку Президент України затвердив своїм Указом у січні 1997 р.

Державна програма визначає:

закономірності, принципи і вимоги до будівництва Збройних Сил;

оптимальний склад, структуру та чисельність Збройних Сил;

перспективи оснащення;

порядок здійснення цивільного (демократичного) контролю над вйськовою сферою.

Програма розрахована на 9 років і три етапи. Зараз триває перший етап. Він має забезпечити правові засади подальшого розвитку ЗСУ.Структурно Збройні Сили складаються з чотирьох видів:

Сухопутних військ;

Військово-Повітряних Сил;

Військ Протиповітряної оборони;

Військово-Морських Сил.

Центральним органом виконавчої влади є Міністерство оборони України. Головним військовим органом з планування оборони держави і оперативного управління Збройними Силами України є Генеральний штаб Збройних Сил України. Генеральний штаб підпорядкований Міністрові оборони України.

Міністр оборони України — генерал-полковник Олександр Кузьмук.

Призначений на цю посаду Указом Президента України від 11 липня 1996 року.

Сьогоднішній міністр оборони народився 17 квітня 1954 року у селищі Дягтелівка Славутського району Хмельницької області у сім"ї військовослужбовця. Закінчив Харківське гвардійське вище командне танкове училище. Служив у танкових військах. Був заступником начальника штабу танкового полку у Групі радянських військ у Німеччині. Пізніше у Білоруському військовому окрузі.

У 1983 році О.Кузьмук закінчив Академію бронетанкових військ. Служив у Ленінградському, Прикарпатському та Одеському військових округах. Командував окремим батальйоном, окремим полком, був заступником командира дивізії, начальником штабу дивізії, командиром дивізії, командиром 320-го армійського корпусу.

7 жовтня 1995 року був призначений командувачем Національною гвардією України. Звання генерал-полковника присвоєно у грудні 1996 року.

Генерал-полковник одружений, має двох дітей, сина-студента та доньку-школярку.

Збройні сили України складаються з чотирьох основних родів військ. Це — Сухопутні війська, Військово-Повітряні Сили, війська Протиповітряної оборони та Військово-Морський флот. Окремою структурною частиною ЗСУ є на сьогодні 43-тя Ракетна армія. Це ракетні війська стратегічного призначення колишнього Союзу. Інакше кажучи, це ті військові, які розгрібають ядерні залишки на нашій території. На сьогодні вони вже вивезли ядерне озброєння. А ракети витягаються із шахт і утилізуються. Вже майже повністю розібрались з ракетами, які працюють на рідкому паливі, залишаються лише твердопаливні. Для них потрібна спеціальна технологія і обладнання.

Щодо структури Збройних Сил України слід знати і пам"ятати ще один момент, до складу ЗСУ не входять наступні силові структури: Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Національна гвардія, Внутрішні війська, Прикордонні війська, війська, підпорядковані Міністерству з надзвичайних справ.

На суші

Сухопутні війська створені у травні 1996 р. До його складу входять три оперативні командування:

— Західне (м.Львів);

— Південне (Одеса);

— Північне (м.Чернігів).

Це — 5 армійських корпусів, одинадцять танкових та механізованих дивізій, сім механізованих бригад родів військ, служб та забезпечення.

До Сухопутних військ входять наступні роди: ракетних військ та артилерії, механізованих, танкових, автомобільних військ, армійської авіації.

Особовий склад нараховує близько 180 тис. осіб. На озброєнні знаходяться бойові танки Т-62, Т-64, Т-72, Т-80; бронетранспортери БТР-60; БТР-70; БТР-80; бойові машини піхоти БМП-1; БМП-2; БМП-3; БМД-1; ДМД-2, а також гармати, міномети, стрілецька зброя, бойові вертольоти, інша техніка та озброєння.

Свято — День Сухопутних військ — 12 грудня.

В повітрі

Військово-Повітряні Сили України створені 17 березня 1992 р. На базі штабу 24 повітряної армії у м.Вінниця було сформовано командування ВПС. На той час на території України знаходилося 4 повітряні армії. До складу увійшли 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадриль, навчальні та спеціальні установи і заклади: всього близько 600 військових частин, 2 800 літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців.

Нині ВПС України складаються з 5 родів: винишувальної авіації, бомбардувальної, штурмової, розвідувальної, військово-транспортної. До їх складу входять два авіаційні корпуси (Львів, Одеса), окремі дивізії (дальньої та військово-транспортної авіації та центри підготовки й навчання особового складу. Особовий склад ВПС нараховує близько 70 тис. військовослужбовців.

Свято авіаторів — День авіації, яке відзначається останньої суботи серпня.

На суші і в повітрі

Сили Протиповітряної оборони організаційно складаються з трьох корпусів, дислокованих відповідно у Львові, Одесі, Дніпропетровську. Штаб Сил знаходиться у Києві.

Службу у Силах ПВО проходить 48 тис. осіб. На озброєнні знаходяться зенітні ракетні комплекси С-75, С-125, С-200, С-300. До складу військ входить також винищувальна авіація.

Створювалися вони на базі об"єднань, з"єднань і частин, які на час набуття Україною незалежності дислокувалися на її території.

Призначені для попередження, ведення боротьби з повітряним противником.

Сили ППО несуть цілодобове бойове чергування.

Щодобово на бойове чергування заступає майже 3 000 воїнів більш як 120 спеціальностей. Частини та підрозділи Військ ППО прикривають державний кордон протяжністю близько 7 000 км. Лише за останні 3,5 роки близько 3,5 тис. разів чергові сили переводились в готовність №1. Це приблизно по 3 рази на день.

Свято — День Військ Протиповітряної оборони України — перша неділя липня.

На морі

Створення національного флоту розпочалося 5 квітня 1992 р., коли вийшов Указ Президента України "Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України".

Військово-Морські Сили України сьогодні — це надводні і підводні сили, морська авіація, берегові ракетно-артилерійські війська, морська піхота, частини спеціального призначення, тилового і технічного забезпечення. До складу входять майже 40 бойових кораблів і 80 допоміжних суден, близько 60 літаків і вертольотів. Військово-Морські Сили базуються в Одесі, Очакові, Чорноморському, Новоозерному, Миколаєві, Євпаторії і Феодосії. Особовий склад — близько 18 тис. осіб.

День Військово-Морських Сил України — 1 серпня.

За кордоном

У липні 1992 року був створений 240-вий окремий спеціальний батальйон ЗСУ. Тоді ж почалась миротворницька діяльність України. Вже у 92-му цей новостворений батальйон у складі міжнародних стабілізаційних сил потрапив на Балкани і перебуває там і сьогодні. Неподалік від Загреба (Хорватія) дислокувався створений спеціально для цього 60-ий батальйон. У Східній Славонії перебували наші мотопіхотні і танкові роти, вертольотна ескадрилья. Інженерно-саперна рота виконувала миротворницьку місію в Анголі. На сьогодні прийнято рішення про створення українсько-польського миротворницького батальйону. Все це приклади миротворницької діяльності українських військових.

Влітку 1997 року відбувся своєрідний прорив у відносинах України з НАТО. Як позаблокова нейтральна країна Україна не вступає до різноманітних військових альянсів, але намагається розвивати військову співпрацю. Саме тому і була минулого року підписана Хартія про особливе партнерство з Північно-Атлантичним Альянсом. У Брюселі працює Місія України при НАТО. Але тут мова не йде про вступ до НАТО. Україна лише намагається брати участь у спільній роботі з гарантування безпеки у Європі.

За партою

Вивчитись на військового можна у військовому училищі. Їх на сьогодні в Україні близько тридцяти. Можна дістати військову освіту як другу і паралельну, навчаючись у цивільному інституті. Двадцять шість інститутів мають військові кафедри. Якщо вчитися серйозно, то слід поступати до спеціалізованого військового інституту, на сьогодні їх близько десятка. Престижними залишаються Академія Збройних Сил України, Український військовий університет і Харківський військовий університет.

Суворівці ж в Україні змінили вивіску. Сьогодні учбовий заклад, де молоді люди після восьмого класу загальноосвітньої школи починають отримувати військову освіту називається Військовий ліцей. Поки він єдиний, знаходиться у Києві. Вчаться там 2-3 роки і дістають середню освіту. Після військового ліцею можна поступити до війського інституту без іспитів.

Гроші та інші винагороди

Грошове забезпечення українських військовослужбовців складається з кількох складових. А саме при підрахунку щомісячного заробітку військовослужбовця плюсуються: оклад за звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, 33-відсоткова надбавка за підтримання бойової готовності. Обсяги всіх цих виплат визначені в Указі Президента України і не змінювались з жовтня 1996 року.

За цим Указом виходить, що генерал-полковник в армії заробляє приблизно гривень 400, полковник — близько 300, майор — 260 грн., лейтенант — 209 грн.

Відмінна служба відзначається окремо. Для цього існують ордени і медалі. Чим же нагороджують сьогодні в Україні?

Щонайменше офіцери можуть розраховувати на іменний пістолет. За вислугу років нагороджують медалями. Їх у нас дві: "За доблесну службу Україні" (першого, другого та третього ступенів) і "За бездоганну службу" (теж трьох ступенів). За видатні заслуги і подвиги українських військових нагороджують орденами. Першим українським орденом став "Орден Богдана Хмельницького". Він має три ступені і був затверджений ще в середині 1995 року. Пізніше з"явились ордени "За заслуги" і "За мужність", обидва мають три ступені.

Генерали

Поганий той солдат, що не мріє стати генералом. На сьогодні омріяне генеральське звання в Україні мають 186 військовослужбовців. А ще 95 чоловік обіймають генеральські посади. Спеціалісти кажуть, що для 366-тисячної армії це не так вже і багато. Для порявняння зауважимо, що 1994 року в українському війську було 386 генеральських посад.

Бюджет-98

На національну оборону заплановано витратити 1 678 269 тис. грн. В тому числі:

на утримання ЗСУ — 1 130 910 тис.грн.;

на закупівлю озброєння та військової техніки — 171 405 тис.грн.;

на капітальне будівництво — 37 млн. грн.

на науково-дослідні та конструкторські роботи — 27 144 тис.грн.;

на мобілізаційну підготовку галузей народного господарства — 18 368 тис.грн.;

інші видатки — 293 450 тис.грн.