Олеся Островская-Люта о важных для исторического момента книгах, статьях, лекциях зарубежных историков

Олеся Островская-Люта, культуролог, менеджер, в 2014 году замминистра культуры, а сейчас — эксперт по вопросам культуры в pro.mova, считает важным познакомиться с книгами, лекциями, статьями про Украину американского историка Тимоти Снайдера и обязательно увидеть фильм "Ида"

Олеся Островська-Люта, культуролог, менеджер і експерт з питань культури для "АНТ Идеграданта":

Беручи до уваги історичний час, у який ми живемо, мені важливими видаються:

Книга Зиґмунта Баумана "Плинні часи. Життя в добу непевності".

Це есеї про те, як світ глобалізувався, але залишився зі старими знаряддями і устроями. Наприклад, з національними державами і урядами, позбавленими можливості відповідати на глобальні виклики в силу своєї партикулярності, обмеженості територією і локальним правом. Ми живемо в часи, коли в нас немає інститутів, здатних реагувати на світові виклики. Книга про те, як соціальні мережі створюють для нас ілюзію присутності на агорі, відкритої публічності, водночас, будучи премодерованим простором, оскільки ми завжди можемо видалити небажаний голос із "друзів". Це книга про те, що наш час ділиться на безліч миттєвостей, за якими ми не встигаємо, і приносить нам безпрецедентні обсяги інформації, з якої все важче видобувати знання. І принагідно раджу конспект минулорічної лекції Баумана на цю ж тему:

"Зміни треба прийняти". Відкрита лекція Зиґмунта Баумана у Львівському національному університеті ім. Івана Франка 9 вересня 2014 р.

Статті Тімоті Снайдера про Україну — з перспективи історика і сучасника водночас.

Американський історик Снайдер належить до найбільших друзів і адвокатів України в міжнародному інтелектуальному середовищі, залишаючись, при цьому, відстороненим науковцем-спостерігачем. Його статті в провідних західних медіа впродовж 2014 року стали справжнім тараном для російської пропаганди та й просто вигадок про "український фашизм". В одному з інтерв"ю кілька років тому з нагоди виходу його блискучої книги "Криваві землі" Снайдер пояснив своє зацікавлення Східною Європою тим, що тут відбувалися всі ті ж історичні процеси, що й у Європі загалом, але в значно гострішій, конфліктнішій і, власне кажучи, кривавішій формі. Для розуміння своєї сучасності й світових процесів — це must read.

Відкрита лекція Тімоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє".

Книга Ханни Арендт "Банальність зла"

Видана цього року видавництвом "Дух і літера". Це репортаж із суду над Адольфом Айхманном у 1961 році в Ізраїлі. Одна з найбільш повчальних книг ХХ ст., яка розкриває коріння зла, його повсякденність, звичайність, сконцентрованість на простих мирних турботах. Як-от притаманне простому чоловічку Айхманну прагнення якнайкраще виконувати свою роботу, навіть якщо це організація транспорту для перевезення євреїв до таборів смерті.

Й одразу в парі з книгою раджу фільм, одне з відкриттів 2014 року — "Іда" Павла Павліковського. Історія юної католицької черниці Анни, яка довідується, що насправді її звати Іда, вона єврейка, батьків закатували сусіди під час війни, аби присвоїти будинок. Складний польський розрахунок з власним минулим.

Ну і насамкінець, чудесні лекції мого власного чоловіка Тараса Лютого, наприклад, в Культурному проекті про життя Фрідріха Ніцше. Якщо ви хотіли б знати, приміром, як жилося цьому дивакуватому професору, на чиї лекції геть не ходили студенти, що думала про нього Козима Вагнер і що сам Ніцше думав, скажімо, про Бакуніна, хто така Лу Саломе і наскільки біографічним є роман Томаса Манна "Доктор Фаустус", якщо все це вам цікаво, то наполегливо раджу. Для мене це були чи не найзахопливіші лекції цього складного року.

***

В 2014 працювала першим заступником міністра культури, займалася плануванням і започаткуванням реформ. Не раз наголошувала, що стійкі реформи в галузі культури можливі тільки за умови структурних реформ в країні в цілому. Залишається переконаним прибічником мінімального втручання держави в сферу незалежної культури й створення при цьому прозорого культурного фонду на зразок фондів Естонії або Латвії.

У 2015 працюватиме в дорадчій компанії pro.mova експертом з питань, що пов"язані з культурою в широкому сенсі (в розумінні цінностей, а не мистецтв). Тобто у прямій відповідності до диплому культуролога.