Это новое delo.ua. Cайт работает в тестовом режиме

Аграрний віце-прем’єр Віктор Слаута: Ми провели моніторинг десяти регіонів. Найважча ситуація в трьох областях — Одеській, Миколаївській та Херсонській

Аграрний віце-прем’єр Віктор Слаута обіцяє, що зерна в державному резерві і аграрному фонді вистачить до першого кварталу наступного року

– Вікторе Андрійовичу, чи багато втратили аграрії через посуху?

– Ми провели моніторинг десяти регіонів. Найважча ситуація в трьох областях — Одеській, Миколаївській та Херсонській. Якщо в інших південно-східних регіонах частково збереглися ранні та пізні зернові культури — кукурудза, соняшник, просо, горох, то в цих трьох областях взагалі все посохло. Наразі збитки підраховуються. За попередніми даними, це близько 210 мільйонів гривень. Понад 120 мільйонів гривень матеріальної допомоги уже надано господарствам.

– Яким чином підраховується розмір державної матеріальної допомоги?

– Процедура наступна: існує ціла низка комісій на районному рівні. Потім ці дані надходять на обласний рівень. Контрольно-ревізійне управління співпрацює з Міністерством фінансів. Перший транш допомоги вже пішов, зараз опрацьовується документація на другий. Можливо, встигнемо опрацювати до цієї середи. Крім того, господарствам, які постраждали від посухи, безкоштовно видаємо насіння з насіннєвого фонду. Введена подвійна ставка компенсації кредитної ставки. Якщо раніше ми компенсували з бюджету 8%, то тепер 16%.

– Сума державної підтримки аграріям цього року становить 6,8 мільярда гривень. Чи є вона достатньою?

– Суми державної підтримки недостатньо. У державному бюджеті на 2007 рік на розвиток галузі пропонуватимемо закласти 15-16 мільярдів гривень. Зараз ця пропозиція опрацьовується.

– Скільки зібрано зерна?

– Господарства зараз намолотили 18,5 мільйона тонн, з них 13 мільйонів тонн пшениці. Відсотків на 60-65 — продовольче зерно.

– Який врожай очікуєте отримати цього року?

– Валовий збір зернових цього року складе 27-29 мільйонів тонн, враховуючи кукурудзу. Точно важко сказати саме через кукурудзу, бо остаточно не підраховано, скільки її буде зібрано в регіонах, що постраждали від посухи.

– Наскільки це менше порівняно з минулим роком?

– Минулого року було зібрано 13,6 мільйона тонн пшениці. У 2007 році — 13 мільйонів тонн. Різниця невелика. Річ у тім, що в 2006-му врожайність пшениці була вища, а цього року площі під пшеницею більші.

– А яка цьогорічна урожайність зернових?

– Середня врожайність 2007 року становить 20,4 центнера на гектар. Пшениця — 24,4, може піднятися до 25 центнерів. Врожайність пшениці минулого року була 27 центнерів, що не набагато більше, ніж цього року.

Ціну сформують зернотрейдери

– На яку ціну на зерно розраховуєте у нинішньому маркетинговому році?

– Три біржові сесії показують, що третій клас пшениці коштує майже тисячу гривень — 950-976 гривень за тонну. На ринку, звичайно, різні цифри. Є по 1000 і 1050 гривень. Виробник хоче, щоб давали 1500 гривень.

– Скільки, на вашу думку, повинно коштувати зерно?

– Ми ведемо простий розрахунок. Необхідно, щоб у господарства було 30% рентабельності. Наш підхід — ціна повинна бути рівна собівартості плюс 30-40% рентабельності. Це і є 900-1000 гривень. Держрезерв закуповує по 1000 гривень. Єдиної твердої ціни немає, її формує ринок.

– Якою буде ціна в кінці маркетингового року?

– Точно важко сказати, але існують тенденції до зростання. Але, не думаю, що буде щось надзвичайне. Держава закупить чотири-п’ятимісячний запас зерна, а потім все буде залежати від дій зернотрейдерів. Вони бачать котування на світових ринках, тому хочуть і в Україні продовольчу пшеницю купувати.

– Зараз продаж зерна за кордон заборонений. Коли будуть визначені квоти на експорт і якими вони будуть?

– Ми вже підрахували баланс зерна. Якщо задовольнити всі потреби, у тому числі і тваринництва, то десь п’ять мільйонів тонн зерна з України можна буде вивезти. Уряд за те, щоб трейдери працювали на нашому ринку. Зараз ціни на зерно на внутрішньому і зовнішньому ринках вже зрівнялись, тому ми пропонуємо трейдерам працювати на внутрішньому ринку. Вони так і роблять.

– Яке зерно буде експортуватися?

– Фуражна пшениця і кукурудза, адже майже весь ячмінь загинув.

– Чи плануєте імпортувати зерно?

– Чому б ні? Це ринкові механізми. Ми встановили нульові митні ставки на ввезення.

– Чи є домовленості з конкретними країнами?

– Я знаю, що ідуть переговори з Білоруссю та з Казахстаном. Азербайджан та Молдова навіть відмінили ПДВ, щоб зробити ввізне зерно дешевшим. Зараз ми просимо президента підписати подібний указ. Міністерство аграрної політики відпрацьовує проект цього документу з Секретаріатом президента.

Держава врятує «Хліб України»

– Озвучувалась цифра, що до осені планується закупити 3,5 мільйона тонн зерна до продовольчого резерву. Скільки вже закуплено?

– Я думаю, що купувати цього року 3,5 мільйона тонн зерна немає необхідності. Планується закупити 1,8 мільйона тонн зерна в регіональний ресурс. За моїми даними, вже закуплено близько одного мільйона тонн.

– Зерно в продовольчий резерв купують держоператори. Як оцінюєте їх діяльність?

– Держрезерв найбільш вдало зараз діє на ринку. У 2007 році він закупив більше пшениці, ніж в минулому. В Аграрному фонді ситуація гірше. Фактично працюють на ринку Держрезерв і Аграрний фонд. ДАК «Хліб України» — вже не основний оператор.

– СБУ повідомила, що викрила зловживання з зерном з боку керівництва «Хліба України». Матеріали розслідування передані в прокуратуру. Чи може це означати, що Віктор Бондаренко, який очолює компанію, може бути звільнений?

– Не думаю. Бондаренко прийшов, коли КРУ закінчило перевірку діяльності його попередників. ДАК тепер у непростій ситуації. Компанія обтяжена боргами, в липні ми затвердили її новий статут. Як реформувати «Хліб України», згодом вирішить Верховна Рада. Компанія залишиться оператором хлібозакупівель на декілька років, тільки треба її розвантажити від боргів. Крім того, ми подумаємо, скільки підприємств треба зберегти в структурі компанії, скільки виставити на продаж. Частину елеваторів і хлібоприймальних пунктів, які не працюють, треба приватизувати. Для цього слід вилучити непрацюючі підприємства зі списку тих, які не підлягають приватизації. А це може зробити лише Верховна Рада. Гадаю, до кінця року ми з цим питанням розберемося.

– Чи будуть державні оператори наступного року працювати за системою форвардних закупівель?

– Так, за такою схемою ми будемо працювати. Але лише з тими підприємствами, які постійно демонструють хороші результати.

– Скільки зерна буде закуплено за такими контрактами?

– Повністю переходити на таку схему ми не збираємося. Повинен бути симбіоз. Я думаю, що на форвард буде відведено 70%, залишок — на спот. Така система запрацює вже наступного року.

Дорогий хліб — не кримінал

– Вікторе Андрійовичу, хто винен в червневому зростанні цін на хліб?

– Стрибка цін на хліб не було. Був стрибок цін на борошно. Підняли ціни на хліб лише чотири хлібокомбінати у Дніпропетровську і компанія «Хлібні інвестиції».

– Які результати перевірок хлібних підприємств, здійснених АМКУ і Генеральною прокуратурою?

– Аналізуючи інформацію, яку вони нам періодично подають, можна сказати, що ніякого криміналу там нема.

В Дніпропетровській області була змова чотирьох підприємств. Але все владналося. Зараз більше проблем виникає з якістю хліба. На вітчизняному ринку існує велика кількість міні-пекарень, які навіть не реєструються. Коли туди заходиш, це жах. Зараз ми їх реєструємо, що дасть нам змогу вести облік таких підприємств.

– Чи буде дорожчати хліб у майбутньому?

– Якщо пшениця минулого року коштувала 700 гривень, то зараз — 1000-1100 гривень. Необхідно підрахувати, чи зможе хлібна та кондитерська промисловості перекрити збиткове виробництво соціального хліба за рахунок більш дорогих сортів.

– Чи зростуть ціни після виборів?

– Після виборів жодного стрибка цін на хліб не повинно і не може бути. Навіть якщо нічого не робити, то зерна в державному резерві і аграрному фонді вистачить до першого кварталу наступного року. Для утримання ціни є офіційні важелі — товарні інтервенції. Скільки попросять області, стільки будемо виділяти. Ціни на борошно з державного резерву нижчі, ніж ринкові, адже ми переробляємо на борошно зерно 2004 і 2005 років. На ринку ще залишилося 2,5 мільйона тонн пшениці врожаю 2006 року. Якщо спокійно працювати, то ніяких проблем бути не може.

– Які види сільськогосподарського виробництва найбільш рентабельні і найбільш збиткові в Україні?

– Найбільш збиткове зараз тваринництво, а саме велика рогата худоба. Найбільш рентабельним є соняшник і ріпак. Зараз за тонну ріпаку дають 2,4 тисячі гривень. Ціна є і ринок збуту є. Я боюся, щоб не відбулося скорочення посівів жита чи пшениці.

– Деякі члени уряду досі не оприлюднили свої податкові декларації. Хоча за законом мали зробити це ще у квітні. Ви задекларували свої доходи?

– Декларую. Але в мене немає великих доходів, як в інших міністрів. Бізнесу у мене нема.

– На час виборів підете у відпустку? За яким номером підете у списку Партії регіонів?

– Мені сказали: «Займайтеся, Вікторе Андрійовичу, сільським господарством». Скажуть йти агітувати, то піду агітувати. Який номер у списку буде у мене, я не знаю.