Мнения 27 мая, 10:05

Чому ми завжди не готові до реформ?

Якщо 1 липня не буде запущено реформу ринку нафтопродуктів, фальсифікат та контрабанда захлиснуть Україну з новою силою

З 1 липня 2019 року має стартувати справжня реформа на ринку нафтопродуктів: запроваджується ліцензування виробництва, торгівлі та зберігання пального, починає роботу модернізована система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та вперше запускається система контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах. Ці зміни, передбачені Законом №2628, який був прийнятий в листопаді 2018 року, направлені на очищення паливного ринку від фальсифікату та всіляких схем, які вимивають з Державного бюджету колосальні суми податків. Недивно, що з наближенням 1 липня частішають заклики відкласти, а фактично поховати реформу. На поверхню виходять фейки на кшталт паливної кризи, зростання цін та… розквіту тіньового сегменту. 

Щоб зрозуміти, наскільки необхідно посилення уваги за обігом пального, згадаємо історію питання. Вона не залишає жодних сумнівів: якщо зараз не піти в наступ, фальсифікат та контрабанда захлиснуть країну з новою силою. 

Для початку нагадаю про проблему, яка свого часу була відома усім. До 2015 року в країні існували схеми незаконного відшкодування ПДВ. З бюджету отримували кошти, які ніколи в бюджет не сплачувались. ПДВ елементарно "малювали" на папері. Держава запроваджує систему електронного адміністрування ПДВ. Пам'ятаю, скільки було галасу! "Це пастка! Бізнес заганяють в тінь!", — верещали зі всіх шпальт та телеекранів. Але система запрацювала й сьогодні про проблеми з "намальованим" ПДВ вже ніхто не згадує. 

Схожа ситуація паралельно відбувалась на ринку нафтопродуктів. На зміну контрабанді 2013-2014 років прийшов розквіт фальсифікату, "паливні" акциз й ПДВ знов потекли повз бюджет держави. У 2016 році уряд запроваджує систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Це певною мірою аналогія з вищезгаданою системою електронного адміністрування ПДВ, але для акцизу. Податок контролюється від кордону чи нафтопереробного заводу до кінцевого споживача.

Про успіхи чомусь мало розповідають, але вже в 2016 році сплата "паливного" акцизу зросла на 20%, а у 2017 — на 40%. Проте повністю вирішити проблему не вдалося, лишилися схеми з ПДВ через так звані скрутки за допомогою податкових "ям", якими користуються різні галузі економіки. До того ж багато тих, хто працював напівлегально, був змушений повністю перейти у "чорний" сегмент ринку, де тільки готівка. За нашими оцінками, зараз в Україні не менше 1500 АЗС працюють нелегально. Вони продають близько 40 тисяч тон нафтопродуктів на місяць. Тіньовий ринок, зокрема в сегменті ДТ, становить 20%, а скрапленого газу — 30-50% взалежно від регіону. Втрати державного та місцевих бюджетів у 2018 склали близько 10 млрд. грн. Але й це ще не все. Незаконні пункти продажу розміщуються і експлуатуються без належної реєстрації землекористування, без дозволу на роботу об'єктів підвищеної небезпеки, продають пальне без касових апаратів, офіційно не працевлаштовують робітників та тим самим спотворюють справедливу конкуренцію на ринку. Нелегальна торгівля акумулює величезні обсяги необлікованих готівкових коштів, частина яких використовується для корупційних механізмів її "кришування".

Таких обсягів нелегального обігу нафтопродуктів не існує в жодній із сусідніх країн — ні в Європі, ні в СНД!

Одне беззаконня одразу стимулює інше. Нафтопродукти дуже зручний товар для будь-якої галузі, який можна списувати на витрати "на паперах", завдяки чому не сплачувати ПДВ та мінімізувати податок на прибуток. Паливо по документах, начебто "продається" кінцевим споживачам, а фактично йде на нелегальні нафтобази та заправки, де вже реалізується кінцевим споживачам. За "кеш". 

Вивчивши світовий, зокрема європейський досвід, Нафтогазова асоціація разом з учасниками ринку, фахівцями Мінфіну та ДФС розробили план законодавчих змін, які дозволять в значній мірі зменшити тіньовий ринок пального. 

Наші наробки були схвалені Верховною Радою у вигляді Закону № 2628 від 23 листопада 2018 року. Що він передбачає? 

  1. Введення з 1 липня 2019 ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним; 
  2. Модернізацію СЕАРП з обліком пального на кожному акцизному складі;
  3. Запуск нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах з використанням сучасних засобів вимірювальної техніки (витратомірів та рівнемірів). 
  4. Посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним.

Сьогодні доводиться чути про якусь раптовість змін, мовляв, бізнес не встигне підготуватися! Але з прийняття закону пройшло сім місяців. Скажу більше: вперше норма про витратоміри та рівнеміри з'явилась у законодавстві у 2016 році, але досі не діє через постійні переноси — бізнес знову не встигає!

Але давайте подивимось, що саме вимагають зміни? 

Загалом, запропонований механізм ліцензування — це просто перевірка законності та безпечності роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також їх прозора та публічна ідентифікація для суспільства. Вартість ліцензій мізерна — від 780 грн на рік для виробництва та зберігання до 10 тисяч грн для оптової торгівлі. 

Для отримання ліцензії не потрібні ніякі нові документи. Це документ на землю, акт вводу в експлуатацію або документ на право власності, та дозвіл на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки. Хто працює з дотриманням будівельних та безпекових норм, без перешкод отримають ліцензії та будуть автоматично включені в публічний перелік ліцензіатів та місць виробництва/зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним на сайті ДФС. Для тих, хто не мав таких документів, був додатковий час (сім місяців), щоб їх оформити. 

Так, за роботу без ліцензій передбаченні чималі штрафи (0,25 — 1 млн грн), адже йдеться про великий та небезпечний бізнес. Згадаємо, як нещодавно здригнувся Кропивницький, де під час перекачування скрапленого газу вибухнули газовози, загинули люди. 

Далі. Закон модернізує СЕАРП. Відтепер буде вестися автоматичний облік пального на кожному акцизному складі, як стаціонарному, так і пересувному, тобто на транспорті. В новій СЕАРП повинні зареєструватися діючі платники акцизного податку та нові — великі промислові споживачі та компанії, що зберігають пальне інших суб'єктів господарювання. Важливий момент: нові платники спочатку зареєструють без сплати акцизного податку залишки пального на 1 липня 2019 року (Постанова КМУ від 24 квітня 2019 року № 408).

Справді революційна норма — це контроль за перевезенням пального. Кожний бензовоз або інший ТЗ, що переміщує пальне, буде зазначатися в акцизних накладних та автоматично включатиметься в публічний перелік на сайті ДФС. Буде легко перевірити, чи легальні нафтопродукти везе машина. Наразі це велика проблема, адже основні обсяги фальсифікату та іншого необлікованого пального транспортуються "невловимим" автотранспортом. 

Але для того, щоб система коректно працювала, треба додати засоби вимірювання — рівнеміри у резервуарах та витратоміри — лічильники на місцях відпуску пального наливом. СЕАРП буде онлайн звіряти відпуск та залишки, фіксуючи необліковані обсяги. В це важко повірити, але на відміну від інших країн в нас такого контролю немає. 

Отже, якщо реформа запрацює, маємо надію на різке скорочення тіньового ринку нафтопродуктів, а відповідно, очікуємо збільшення бюджетних надходжень, зменшення кількості скарг споживачів на якість пального та оздоровлення конкуренції на ринку. Люди зможуть спати спокійно не тільки в Кропивницькому, а й по всій крайні. В іншому разі матимемо повністю зворотній результат. Будь-яке відтермінування — це згортання реформи та відмова від розбудови цивілізованого енергетичного ринку. 

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...