Найчастіше зменшення регуляторного навантаження для окремого підприємця є приємною новиною. Як результат, у підприємця вивільняються кошти та час, які можна використати для своєї головної мети — виробництва/реалізації продукту або послуги.
Врешті-решт бізнес має займатися бізнесом, а завдяки цьому буде розвиватись й економіка в цілому.
Однак, якщо поглянути на ситуацію на макрорівні (наприклад, функціонування окремого ринку або усієї національної економіки), то можуть виникати певні сумніви щодо однозначної користі дерегуляції.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaРинки, споживачі та ефективне регулювання
Основна проблема державного регулювання полягає у множинності інтересів, які пронизують ринкові відносини. З одного боку, є інтереси окремих підприємців, які можуть поєднуватись у різноманітні організації за цим критерієм. У свою чергу, окремі підприємці можуть конфліктувати з приводу розуміння найбільш ефективного регулювання як всередині однієї організації, так і на міжорганізаційному рівні.
Яскравий приклад: майже класичний конфлікт інтересів малих та великих підприємців. Зменшення порогу входу на ринок, яке відбудеться при зменшенні регуляторного навантаження, може бути привабливим для малих підприємців й менш цікавим для великих. Адже зменшення регуляторного навантаження може посилити конкуренцію на ринку.
З іншого боку, є інтереси споживачів та держави. Споживачі прагнуть отримувати безпечні та якісні товари, а держава прагне забезпечити захист інтересів споживачів, а також уможливити найбільш ефективне функціонування ринку задля подальшого економічного розвитку. Відповідно, побудова ефективного регулювання — це спроба віднайти баланс між інтересами усіх сторін.
Від теорії до практики
Одним з найбільш ефективних інструментів для побудови якісного регулювання — це публічно-приватний діалог. Фактично, цей термін означає побудову комунікації між усіма зацікавленими у певному регулюванні сторонами.
Основна організація, що використовує цей інструмент в Мінекономіки — департамент регуляторної політики та підприємництва. Отримуючи від бізнесу пропозиції щодо регулювання, консолідуючи та аналізуючи їх за допомогою Команди підтримки реформ й різноманітних експертних організацій (у першу чергу, за допомогою Офісу ефективного регулювання), департамент формує пропозиції щодо покращення регулювання.
Надалі ці пропозиції мають бути формалізовані, тобто перетворені на пропозиції щодо зміни нормативно-правових актів. Надалі, при схваленні проєкт щодо покращення регулювання, департамент виступає представником інтересів бізнесу в органах центральної влади та відповідно комунікує з іншими органами, які прагнуть захисти інші інтереси. А саме інтереси, що стосуються безпеки, здоров'я, захисту довкілля та прав споживачів.
Створення нового регулювання є складним та тривалим процесом — й для того, щоб пройти увесь ланцюг від ідеї до реалізації проєкт може знадобитись значна кількість часу (від трьох місяців і до нескінченності).
Успішний кейс — заборона неправомірних перевірок іноземних суден Держекоінспекцією у морських портах України постановою №367. Перевірки, що здійснювались Держекоінспекцією у морських портах України достатньо жваво обговорювались серед компаній, що займались морськими перевезеннями. Проблема була зрозумілою: фактично йшлось про норму із корупційною складовою, яка дозволяла Держекоінспекції заробляти. Однак навіть вирішення такого гучного питання могло не мати успіху, якби не постійна комунікація між департаментом та усіма задіяними організаціями.
Найбільш важливою при цьому була діяльність профільних асоціацій (в першу чергу, АМАУ), які швидко надавили потрібну інформацію щодо проблематики. Це дозволило якісно контраргументувати закидам щодо можливого катастрофічного погіршення екологічного стану акваторії Чорного моря у разі заборони перевірок.
Подальша робота
До великої міри сучасна політична ситуація створює неймовірні можливості для подальшої побудови діалогу між бізнесом та владою. На платформі Мінекономіки проводяться регулярні зустрічі з представниками малого та мікропідприємництва (Координаційна рада з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва — консультативно-дорадчий орган, що створений при Мінекономіки для покращення умов ведення бізнесу).
Також протягом каденції нового Уряду було проведено вже два дерегуляційних засідання КМУ. Себто ефективна практика дерегуляції не була зупинена, а передалась від старої політичної системи до нової. І попри те, що ці зміни можуть здаватись незначними, вони насправді говорять про фундаментальний зсув у відносинах між бізнесом та державою. Зміни можливі — головне побудувати якісну комунікацію.
Однак, існуючі можливості не будуть варті нічого, якщо вони не будуть використані. Це у свою чергу, вимагає більшої залученості організацій, що висловлюють інтереси бізнесу до побудови стабільної взаємодії з органами державної влади (передусім Мінекономіки).
Саме постійна залученість бізнес-організацій до процесу створення нового регулювання дозволяє якісно та у порівняно стислі строки реалізовувати зміни. Звичайно, для цього бізнес-організаціям потрібно нарощувати аналітичні та лобістські компетенції та використовувати їх на практиці.