Мнения 05 ноября, 08:11

Фіскалізація — шлях до цивілізованого бізнесу

Станом на 1 жовтня, відповідно до баз даних Державної податкової служби, в Україні зареєстровано 312,5 тисяч РРО, що на 5% більше, ніж торік

Фото: Pixabay Фото: Pixabay
Фото: Pixabay

Не встигли представники бізнесу порадіти початку цивілізованого процесу, пов’язаному із впровадженням РРО, як парламент ініціює проєкти, які відкинуть нас назад на цьому шляху.

З 2021 року повинні набути чинності закони №128 та №129, згідно з якими РРО повинні використовувати виробники усіх ризикових груп товарів, а з квітня наступного року — всі ФОПи II та III груп. З цього приводу йдуть дискусії, різні групи впливу сперечаються — одні вважають, що РРО потрібно лише ризиковим категоріям, інші виступають за тотальну фіскалізацію, третя група вважає, що РРО взагалі непотрібне.

Не дивно, у Верховній Раді зареєстровано 11 законопроєктів на цю тему, які постійно змінюються, тасуються, як карткова колода. Нещодавно на розгляд був поданий законопроєкт голови податкового комітету Данила Гетманцева №2645-д, який залишає впровадження РРО лише для ризикових категорій товарів та великих площ.

Українська рада бізнесу проаналізувала цей проєкт і загалом визнала чимало позитивів у ньому. Щоправда, є й певні недоліки та зауваження — зокрема, в частині обсягів торгових площ, які підлягають фіскалізації, необхідності встановлення РРО окремим категоріям тощо. Також УРБ звертає увагу на неузгоджені дефініцій у документі та розпливчасті формулювання, які потребують уточнення.

Бізнес не підтримує повне скасування фіскалізації, яке пропонується в законопроєктах №3853-1 та №3853-2. Їхнє прийняття не лише нівелює попередні напрацювання, але зажене значну частину ринку у тінь. Нам не зовсім зрозуміло, чому у деяких політичних сил радикально змінюються погляди. Мабуть, йдеться про якісь популістські політичні мотиви.

Легальний та слухняний бізнес занепокоєний створенням нових схем ухиляння від податків, а саме таку можливість містять зазначені законопроєкти. Їхнє прийняття сприятиме загостренню ситуації в економіці України, погіршить умови роботи законослухняного бізнесу, створить можливість для ухилення для сплати податків для сірого бізнесу у значних обсягах. Адже цими законопроєктами пропонується скасувати будь-яку фіскалізацію, а натомість не пропонується жодних механізмів на заміну. А, значить, надаються широкі можливості для залучення схем зі штучного зниження виручки та мінімізації податків.

Минув рік з дня підписання Президентом України Законів №128-IX та №129-IX, які зобов’язали бізнес впроваджувати програмні РРО. Їхньою метою стало створення нового прозорого інструменту для сплати податків та ведення підприємницької діяльності. Так, станом на 1 жовтня, відповідно до баз даних Державної податкової служби, в Україні зареєстровано 312,5 тисяч РРО. Це на 17 тисяч, або на 5% більше, ніж станом на 01.10.2019. Загальна сума продажів, проведених через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд гривень (за відповідний період 2019 року — 867,7 млрд гривень).

Тобто, популярність використання цього інструменту сумлінним бізнесом поступово набирає поширення. Середньомісячний загальний чек за обсягами реалізації складає майже 100 млрд грн щомісячно. За рік це — 1,2 трлн грн. Але кінцеве споживання — 4 трлн грн. Значить, фіскалізація відбувається лише на 25%, і в цьому є величезні резерви і потенціал. Тому ми закликаємо законослухняних ФОПів, суб’єктів всіх ланок господарювання, які ще не мають апаратів, долучатися до цього процесу якнайшвидше. Сплачувати податки чесно, як це робить білий бізнес у всьому світі.

Програмні РРО відкривають нові можливості для підприємців. Зокрема, можливим є механізм видачі чеків кур’єром при безпосередній передачі товару, розробка механізму купівлі товарів за передоплатою, в кредит, в розстрочку тощо. Особливо важливою є фіскалізація у фармацевтичній галузі. Аптечна професійна асоціація України завжди підтримувала фіскалізацію як надійний захист споживача від придбання підробних ліків. Зобов'язання аптек використовувати РРО з 1 січня 2020 року позитивно позначилося на ринку та скоротило обіг фальсифікатів. Важливо, щоб люди отримували чеки під час дистанційної торгівлі лікарськими засобами, що нині дозволена в Україні. Адже без цього вони жодним чином у разі потреби не зможуть довести придбання неякісних чи підробних ліків.

Тому не варто звужувати сферу застосування РРО прийняттям законопроєктів №3853-1 та №3853-2. Необхідно вдосконалювати чинний, а головне — дієвий, механізм, від якого залежить наповнення державного бюджету, а значить добробут і благополуччя всієї країни.

Що стосується кешбеку, проти якого також виступають законодавці, я вважаю, що ця процедура є корисною та створює мінімум можливостей для зловживань. Адже і зараз цей механізм існує: можна написати скаргу на підприємця, який не видав фіскального чеку, і це матиме наслідки для такого бізнесмена. То чому ж не винагородити сумлінного споживача?

Ми зацікавлені, щоб усі підприємці працювали у білому правовому полі. Переконаний: ті, хто виступають проти РРО, мають великий товарообіг, і зацікавлені в реалізації неврахованого товару. Але умови ведення бізнесу для всіх мають бути рівними, тому ми — за рівноправну конкуренцію, за доступність та безпечність товарів.

Загрузка...
Новое видео
"Наша цель — Приватбанк", — Олег Гороховский о конкурентах monobank
Загрузка...