Як відміняти "регуляторку", щоб насправді полегшити життя бізнесу

Скасування неактуальних радянських актів та точкові поліпшення не можуть знизити загальний регуляторний градус настільки, щоб отримати позитивну оцінку бізнес-спільноти. Підхід до змін регуляторного поля має бути вдосконаленим
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Так звані "дорожні карти" та "плани дій" з відміни низки регуляторних вимог для бізнесу оновлює майже кожний Уряд. Останні зміни відбулися наприкінці минулого року, хоча й вони не можуть розглядатися як вичерпний перелік дій для спрощення діяльності бізнесу. По-перше, тільки за неофіційними даними міжнародних партнерів, кількість регуляторних актів у нас налічує від 7 до 10 тисяч. Більша частина з них потребує системного перегляду, в тому числі і через історичну неактуальність та нормативні протиріччя між ними. По-друге, важливо не просто номінально скоротити кількість, а й позбавитися від вимог, які реально ускладнюють бізнесу життя. 

Наразі дерегуляція знову стала одним  із пріоритетів вже нової української влади і є важливою складовою підтримки бізнесу з боку держави в кризовий період. Хоча зміни у вигляді скасування штрафів за несвоєчасну подачу фінансової звітності чи, наприклад, спрощення умов діяльності для компаній, котрі займаються виробництвом епідеміологічних товарів, носять точковий характер і швидше за все не матимуть серйозного ефекту для розвитку бізнесу в середньостроковій перспективі.

Однак системний підхід до дерегуляції та впровадження ефективного регулювання в країні можуть забезпечити фундамент для нарощування виробничого та експортного потенціалу на найближчі роки. Фактично, ми повинні перейти до бізнес-орієнтованого регулювання, яке має на меті зниження регуляторного навантаження на бізнес, а на додаток — стимулювати розвиток окремих секторів та економіки в цілому.

Транспорт, будівництво, енергетика, користування надрами — галузі, які є найбільш зарегульованими, цитаделями свавілля, особливо на місцях. Тому так званий "Регуляторний центр", якому планують доручити процес систематизації регуляторних актів, стосуватиметься приписів як національного, так і місцевого значення. Заплановано, що спочатку під його пильне око потрапить діяльність 44 держорганів — це і міністерства, і підзвітні їм органи центральної влади. Тривалий процес систематизації реально проводити паралельно зі змінами у конкретних видах бізнесу, запустивши так звану бізнес-орієнтовану дерегуляцію. 

Цілями бізнес-орієнтованого регулювання мають бути, з одного боку, максимально можливе зменшення необхідності контакту бізнесу з органами влади та зниження витрат бізнесу в процесі такого контакту, а з іншого — встановлення прозорих правил гри та конкурентних умов ведення бізнесу. Як результат, ми можемо очікувати на потенційне збільшення кількості новостворених суб'єктів господарювання та офіційно працевлаштованих осіб, що є також одними із основних пріоритетів влади сьогодні.

Виходячи з цього, бізнес-орієнтоване регулювання має включати два компоненти:

▶️ Дерегуляція на основі бізнес-кейсів.

▶️ Встановлення ефективного регулювання.

Дерегуляція на основі бізнес-кейсів повинна базуватись на системному перегляді регулювання кожного окремо взятого бізнесу. Для прикладу розгляну кейс невеликого виробника вина, розклавши його діяльність на окремі компоненти, за якими цей виробник може контактувати з органами влади. На початку це загальні процедури, пов'язані з відкриттям / закриттям бізнесу та адмініструванням податків. Є і специфічні вимоги, пов'язані з доступом до діяльності, як-то: отримання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензій.

Виробництво вина має супроводжуватись забезпеченням якості продукції та відповідними умовами виробництва. Йдеться про стандарти, технічні умови та санітарно-епідеміологічні правила та норми, котрі також можуть бути предметом комунікації органів влади з бізнесом. Додаємо перевірки інспекційних органів, ймовірність підпасти під регулювання цін, не забуваємо про квоти. Все перераховане формує загальне регуляторне навантаження на конкретний бізнес. 

Переглянувши норми, котрі регулюють діяльність конкретного бізнесу, ми можемо запропонувати шляхи оптимізації навантаження.  В такому разі ефект від змін буде чітко вимірюваним — зменшення часу на взаємодію з органами влади та зниження фінансових витрат на неї. Консолідувавши інформацію по навантаженню на різні види підприємництва, реально створити певний регуляторний дашборд зі зведеною інформацію по зарегульованості бізнесу в Україні.

Часто бізнес сам потребує регулювання і готовий долучитись до написання "регуляторки", наприклад, ринок криптовалюти чи краудфандингу. Тим паче для цього чимало приводів: легалізація діяльності, підвищення стандартів якості товарів / послуг на ринку, недопуск недобросовісних гравців, зниження бар'єрів для бізнесу в процесі взаємодії з контрагентами та споживачами на внутрішньому та зовнішньому ринках. 

Розглядаючи кейс із запровадження регулювання для краудфандингових платформ в Україні, розуміємо вигоди — це і можливість  ввести діяльність існуючих платформ в правове поле, і можливість забезпечити появу нових гравців та додаткові надходження у бюджет. Останні, як варіант, можуть стати додатковим джерелом  фінансування для малого та середнього бізнесу (МСП) в Україні. До слова, за оцінками IFC загальна сума недофінансування МСП в Україні в останніх роках складала близько 30 млрд доларів. 

Формалізація зрозумілих та ефективних правил гри на макроекономічному рівні може мати ряд позитивних ефектів, серед яких: збільшення кількості новостворених суб'єктів господарювання, зростання експортного потенціалу країни, зниження безробіття та рівня тіньової економіки. Тому сьогодні ми маємо концентруватись не тільки на безпосередньому спрощенні умов ведення бізнесу в Україні, але й створювати правила, котрі можуть забезпечити зростання окремих ринків, секторів чи економіки в цілому. Підхід, заснований на бізнес-орієнтованому регулюванні, зможе привести нас до цієї мети.