Німці на дорогах України: декілька слів про моніторинг дорожніх робіт

В Україні потрібно створити чіткий механізм, за яким організатор, підрядник та інженер зможуть взаємодіяти

Цього року на дорогах України розпочато безпрецеденті за масштабами ремонти, які проходять майже в усіх областях. Але крім темпів та обсягів, важливою характеристикою дорожнього ремонту є якість. То хто ж стежить за тим, щоб нові дороги були якісними, та які зміни Укравтодор планує запровадити в цій сфері?

Наразі, при виконанні дорожніх робіт обов‎'язковим процесом йде технагляд. Він регулюється окремою постановою КМУ №903 і передбачає, що уповноважений інженер з технагляду встановлює відповідність дорожніх робіт проектній документації. Цей же інженер несе відповідальність за порушення при будівництві. Раніше для того, щоб отримати дозвільні документи та почати роботи на дорозі, потрібно було залучити інженера технагляду з відповідною кваліфікацією. Разом з тим, на ринку вкрай замало таких спеціалістів. Тому вони фізично не могли обстежити всі об‎'єкти дорожніх робіт. Відповідно, така система створила передумови для корупції.

Крім корупційної складової, головний недолік технагляду полягає в тому, що цей процес має відношення лише до етапу будівництва. Тому в усьому світі дорожні організації та підприємства застосовують інший підхід. Вони впроваджують систему управління дорожніми активами. Моніторинг стану доріг — це початкова фаза в системі управління дорожніми активами. Це більш складне поняття, яке стосується не лише перевірки дороги на дотримання проектних норм, а й перевірку її поточного стану, режиму експлуатації, пріоритезації об‎'єктів та виду робіт, тощо. Фактично, система управління дорожніми активами показує не лише якість проведеного ремонту, а й дозволяє системно керувати станом доріг через роки після проведення ремонту.

Яскравий приклад — проект РЕНКО, що стартував у Фінляндії в 2015 році. Протягом 4 років, проект керував дорожніми активами та пріоритизацією обслуговування доріг, виявив найслабші ланки і найкращі операції з обслуговування. Як наслідок, моніторинг допоміг уповільнити появу колійності на дорогах та допоміг заощадити 38% річних витрат на дорожнє обслуговування.

Зараз, завдяки ініціативі Укравтодору та парламенту, підхід до технагляду за дорожніми роботами буде змінюватись. Зміни передбачають лібералізацію ринку моніторингу дорожніх робіт для того, щоб відійти від проведення технагляду до втілення повноцінної системи управління дорожніми активами.

В розвинених країнах при будівництві дорожніх робіт організатор залучає до проекту незалежного інженера. Задача такого спеціаліста — супроводжувати роботу на всіх етапах, від проектування до обслуговування вже готової дороги. За підтримки ЄС, в Україні створюється інститут для підготовки таких кваліфікованих інженерів. Крім того, зміна підходу передбачає, що до проведення комплексного супроводу можуть залучатися іноземні компанії з хорошою репутацією та високим рівнем експертизи.

За даними аналітичного модулю bipro.prozorro.org, інженерні роботи, до яких включаються і послуги з технагляду, становлять лише 1,5% від загальної вартості дорожніх робіт. Якщо ж нам вдасться вивести цю галузь з тіні та створити на ній єдині, прозорі правила гри, ми зможемо створити повноцінний ринок інженерного супроводу доріг. За оцінками, вже за 2-3 роки інженерні роботи становитимуть 5% від загальної вартості дорожніх закупівель. Такі умови вже будуть привабливими для відомих та кваліфікованих міжнародних консультантів, що піде на користь українським дорогам.

Такий підхід працює — вже сьогодні іноземні експертні компанії заходять на ринок технагляду в Україні. Наприклад, в будівництві першої української бетонки Н-31 Дніпро — Решетилівка перемогла польська компанія SP. Z O.O. B-Act, чия пропозиція була дешевшою на 15% від очікуваної вартості.

Перш за все, нам потрібно розібратись з існуючою законодавчою плутаниною. Якщо нам вдасться прибрати закони та підзаконні акти, що суперечать одне одному, та створити чіткий механізм, за яким організатор, підрядник та інженер зможуть взаємодіяти, ми зможемо створити повноцінну систему дорожнього моніторингу.

Всесвітня дорожня організація, Європейська дорожня федерація та світовий банк вважають, що саме система управління активами на основі дорожнього моніторингу дозволяє зберігати дороги, управляти ними ефективно та розвивати галузь стало. Реалізація такої системи в Україні дозволить перейти від застарілого підходу перевірки дороги галочками на папері до реальної оцінки виконання технічних вимог незалежними експертами. Вкупі з іншими дорожніми реформами, як от система зважування-у-русі, ми зможемо зробити перші кроки до реального управління дорожніми активами.

Тому що справжнє досягнення "Великого будівництва" буде не в тому, скільки кілометрів дороги відремонтують за рік. Запам‎'ятається і матиме значення їх експлуатація та стан через 1-2-5 років після ремонтів. Тоді, ми нарешті зможемо вийти з вічного кола латання дорожнього полотна по всій країні і перейти до проблем, актуальних для розвинених країн: безпека, енергоефективність та дружність до довкілля.