Мнения 31 марта, 09:03

Нові правила для колекторів. Що зміниться та чого очікувати боржникам?

Колектори відтепер повинні надавати боржникам повні відомості про себе та компанію та зустрічатися з ними лише за їх згоди. За порушення цих вимог передбачена відповідальність

Фото: Depositphotos Фото: Depositphotos
Фото: Depositphotos

Банківські та фінансові  установи все частіше надають перевагу продажу проблемних кредитів із заборгованістю колекторським компаніям (укладають договори факторингу; відступлення права вимоги тощо). Банки продають безнадійну заборгованість, яку потрібно "вибивати" з боржників.

Наприклад, якщо банк уже вимагав її погасити, але нічого не вийшло, або минуло багато часу, то вигідніше продати портфель боржників, ніж витрачати фінансовий та людський ресурс задля судової тяганини, яка у таких випадках не завжди перспективна. Тому, як правило, борг купує фінансова факторингова компанія, яка має свідоцтво фінансової установи, після чого проблемний клієнт потрапляє до рук колекторів. Останні ж не стримані банківськими правилами, етикетом і принципами в роботі та не нехтують будь-якими способами, щоб якомога більше заробити коштів на боржниках.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Погрози, шантаж, вимагання, переслідування боржників, їх родичів, сусідів, та навіть людей, які є взагалі сторонніми та необізнаними про кредитні зобов'язання певних осіб, стали вже буденним явищем. Всі ці дії з "вибивання" з боржників коштів порушують низку статей як Конституції, так і Цивільного та Кримінального кодексів.

Зокрема, згідно зі ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами передбачена ст. 189 Кримінального кодексу України (далі КК). 

Статтею 355 КК України передбачена відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Але на практиці такі кримінальні провадження щодо колекторів не доходять до суду, адже відсутні чіткі норми, які б регламентували їх  діяльність, також є певна пасивність з боку правоохоронних органів.

І ось нарешті народними обранцями ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості", який, ніби-то, має це неподобство припинити та посилює вимоги до роботи колекторських компаній. Проаналізуємо за і проти, які зміни чекають на українців.

Отже, упродовж трьох місяців після набрання чинності законом НБУ створить публічний Реєстр колекторських компаній, в якому повинні зареєструватися усі без винятку гравці цього ринку. Кредитодавцям — банкам та фінансовим компаніям — буде заборонено працювати з колекторами, які не зареєстровані у Реєстрі. Кредитодавець буде зобов’язаний повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів. Продаж таких боргів можна буде здійснювати тільки іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання позик або послуг факторингу і знаходиться під наглядом НБУ.

Колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем, а саме з'явились обов'язкові застереження у вигляді:

 

  • можливості телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення лише упродовж певного часу, максимальна частота такої взаємодії з боржником також обмежена;
  • проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов’язковому попередньому узгодженню;
  • зобов’язання повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє колектор, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення тощо. На вимогу споживача протягом 5 робочих днів, надати документи, що підтверджують правомірність права вимоги (у тому числі детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування), особисто або шляхом направлення листа на адресу (електронну або поштову) такої особи, або в інший визначений договором про споживчий кредит спосіб.
  •  

 При взаємодії зі споживачем, при врегулюванні простроченої заборгованості колекторам забороняється:

 

  • здійснювати дзвінки за власної ініціативи з 20:00 до 9:00 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні. Кількість дзвінків у дозволений час не може бути більш як двічі на день ;
  • використовувати функцію (сервіс) автоматичного дозвону до споживача, його близьких осіб, представника, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит, протягом більш ніж 30 хвилин на добу;
  • приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу та іншу контактну інформацію, особи, яка взаємодіє з боржником або його представником;
  • повідомляти про борг третім особам та вимагати у сторонніх осіб погасити борг;
  • вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій, споживача, його близьких осіб;
  • використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, представнику, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи "виконавчий документ", "рішення про стягнення" та будь-які написи, що вводять в оману споживача;
  • збирати та обробляти персональну інформацію щодо боржника та його оточення: про графік роботи, місця відпочинку, інформацію зі соціальних мереж, особисті фотографії тощо.

 

За порушення вимог закону передбачена відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Отже, якщо колектор погрожує, набридає надмірною кількість дзвінків або зустрічей, зазначає про застосування певних протиправних дій, які мають змусити повернути заборгованість, він порушує законодавство та вводить людину в оману.  Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість. Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу та можуть отримувати кошти від споживача виключно за добровільної згоди останнього.

Жодними повноваженнями щодо примусового стягнення коштів вони законодавцем не наділені. Психологічний тиск, залякування та введення людини в оману змушували чималу кількість довірливих, юридично неосвічених  боржників чи їх родичів сплачувати кошти з величезними відсотками та штрафними санкціями, часто розраховуючись навіть не за свої борги, та йти на умови колекторів, щоб тільки отримати спокій та позбавити себе та рідних переслідувань.

Тож незайве бути обізнаним у своїх правах, розуміти межі дозволеної діяльності таких компаній, щоб не потрапити під вплив недобросовісних ділків, які звикли діяти методами, далекими від цивілізованих.

Тому чіткі правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів, під час врегулювання проблемної заборгованості зі споживачами, які запроваджені прийнятим Законом, захистять певним чином права споживачів-боржників та обмежать доступ до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

Водночас недієвим є захист громадян з боку правоохоронних органів. Працівників поліції, в прямому сенсі, особи, потерпілі від злочинних дій, повинні самі спонукати навіть до внесення заяви про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адже у повсякденному житті, як правило, правоохоронців зареєструвати кримінальне провадження шляхом  внесення заяви про злочин до Реєстру можна змусити лише по ухвалі слідчого судді. І це лише перший крок потерпілого на початку тернистого шляху, з яким він, як правило, стикається під час досудового слідства.

Щоб спонукати правоохоронні органи до належного розслідування, потерпілому необхідно витратити значний час та кошти на адвоката, в іншому разі кримінальне провадження здебільшого так і залишиться фактовим, і згодом, коли потерпілий втратить надію на розслідування та перестане цікавитись долею своєї заяви про злочин, провадження, як правило, закривають. На цьому, на жаль, захист з боку держави завершується, чим дуже вдало тривалий час користуються в тому числі і колектори. 

Тому до питання вирішення кредитної заборгованості цивілізованим шляхом слід підходити комплексно, держава повинна забезпечити належний  захист прав громадян з боку правоохоронних органів. Прийняття Закону — лише перший позитивний крок на шляху вирішення  проблеми та усунення прогалин у законодавстві.

Тетяна Даниленко, адвокат, керівниця ЮК "Сучасна Феміда"

Фото: Depositphotos

Загрузка...
Новое видео
Три переваги України у глобальній конкуренції за мільярдні компанії майбутнього — Ярослав Ажнюк, Petcube
Загрузка...