Мнения 02 июня, 13:06

Зміни у Сімейному кодексі: розлучитись стане можливо і під час вагітності дружини

Розлучати подружжя без застосування заходів примирення суди будуть у випадку, коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насилля

Фото: Depositphotos Фото: Depositphotos
Фото: Depositphotos

За українським законодавством, яке чинне на сьогодні, судова процедура розлучення підпорядковується вимогам цивільного процесуального законодавства та нормам Сімейного кодексу України, які достатньо докладно регламентують права та обов'язки обох сторін — учасників судового процесу.

Саме по собі підпорядкування шлюбно-розлучної процедури певним правилам можна вважати державно-правовим регулюванням відносин, пов'язаних з припиненням шлюбу. Передбачається, що дружина та чоловік не можуть звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Законодавчо обумовлена заборона таких розлучень пов’язана з тим, що жінка під час та після вагітності вважається вкрай вразливою, в тому числі психологічно, тому задля забезпечення спокою дружини та немовляти подружжю заборонялось подавати позовну заяву про розірвання шлюбу до суду протягом року з моменту народження дитини.

Це давало можливість подружжю не робити передчасних рішень та пристосуватись до змін, які відбулись у сім'ї у зв'язку з поповненням. Адже держава зацікавлена у збереженні й зміцненні сім'ї, що відображено у статті 51 частини З Конституції України, яка встановлює, що захист сім'ї є конституційним обов'язком держави.

Однак на практиці даний підхід створив чимало незручностей та в деяких випадках є невиправданим, оскільки підстави розірвання шлюбу різноманітні, і, наприклад, у випадках вчинення домашнього насилля важко погодитися з такою позицією законодавця, оскільки при таких обставинах збереження шлюбу суперечить як інтересам одного з подружжя, щодо якого вчиняється насильство, так і психологічному стану новонародженої дитини, якщо мова йде про період після народження дитини та досягнення нею однорічного віку.

В такому випадку шлюб буде існувати формально, оскільки нормальні сімейні стосунки між чоловіком та дружиною повністю відсутні та, більш того, подружжя змушене буде перебувати у офіційному шлюбі всупереч волі, що в свою чергу є порушенням конституційних прав, які передбачають, що шлюб ґрунтується виключно на вільній згоді жінки і чоловіка. Порушується принцип добровільності, адже ніхто не може бути змушений укладати шлюб, а також перебувати у ньому проти власної волі.

До цього у судовій практиці зустрічались випадки розірвання таких шлюбів лише у вичерпних випадках, що передбачені нормами Сімейного кодексу України, а саме, якщо:

• один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини (частина 2 статті 110 СК України);

• батьківство щодо зачатої або народженої дитини визнане іншою особою (частини 3, 4 статті 110 СК України);

• за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини вилучено із актового запису про народження дитини (частина 4 статті 110 СК України).

На сьогодні законодавчі ініціативи передбачають внесення змін до норм Сімейного кодексу України, оскільки, враховуючи розповсюджене явище домашнього насильства, стало зрозуміло, що застосування судом заходів примирення подружжя в разі розірвання шлюбу на основі ознак учинення одним із подружжя насилля в сім’ї є недопустимим.

Тому законопроектом "Про внесення змін до статей 110 та 111 Сімейного кодексу України", що зареєстрований 14 травня 2021 року у Верховній Раді України, передбачаються певні позитивні зміни, що нададуть можливість тому з подружжя, над ким вчиняється домашнє насилля, більш ефективно захистити свої права.

Тож з внесенням змін до Сімейного кодексу України розірвання шлюбу під час вагітності та протягом одного року після народження дитини стане можливе. Розлучати подружжя без застосування заходів примирення суди будуть у випадку, коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насилля.

Передбачені зміни усунуть ряд зловживань правом, в тому числі і зі сторони жінки. Оскільки досить розповсюдженою є ситуація, коли жінка, перебуваючи у шлюбі, вагітна від іншого чоловіка, що в подальшому породжувало батьківство по відношенню до новонародженої у шлюбі дитини її чоловіка, який хоч і не є біологічним батьком, але формально перебував з матір’ю дитини у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно виникали судові спори зі сторони чоловіків щодо вилучення відомостей про батька з актового запису про народження дитини тощо. Тому зняття заборони на розірвання шлюбу в період вагітності жінки та до досягнення дитиною одного року можна в свою чергу розглядати, як усунення можливого зловживання правом.

Щодо інтересів дітей, то обмеження щодо розірвання шлюбу, які діяли раніше, ефективно не сприяли збереженню сім'ї, адже формальне перебування у зареєстрованому шлюбі, як правило, не стримувало батьків дітей від окремого проживання, а також не гарантувало належного виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.

Адже у разі відсутності принципу взаємної моральної та матеріальної підтримки у сім’ї, а у деяких випадках і за умови домашнього насилля, навряд чи слід розглядати доцільність спільного виховання дитини подружжям до досягнення нею однорічного віку як стримуючий фактор збереження шлюбу.

Джерело фото: Depositphotos

Загрузка...
Новое видео
Как вынудить все подразделения компании работать как самостоятельные бизнесы — Владимир Маличевский
Загрузка...