Ok, Google: з чого починати стартап?

Українські IT-професіонали відомі далеко поза межами своєї країни. Саме завдяки їм наша держава посідає перше місце з IT-аутсорсингу в Європі

Але кількість програмістів з українською пропискою, на жаль, не корелюється із кількістю технологічних компаній з українською реєстрацією. Історії успіху українських стартапів ми чуємо переважно з-за кордону, а з Україною їх пов'язує лише походження команди. Несправедливо було б звинувачувати у цьому розробників: протягом останніх десятиріч Пало Альто було Ельдорадо для проектів не через фонетичну співзвучність. Централізація технологічного розвитку у глобальних хабах торкнулася не лише України, а на заваді бізнесу вдома додатково ставали брак інвестицій та низький рівень бізнес-культури. Проте тенденції змінюються. Так, наприклад, у звіті Global Startup Ecosystem Report 2019, що був створений Startup Genome, говориться, що на другу Кремнієву долину чекати не слід. Замість неї з'являться 30 нових хабів, розташованих у різних частинах світу. Отже, децентралізація технологічного підприємництва поступово набирає обертів, а створення альтернативних центрів тяжіння для розвитку ІТ — це шанс для України. Якщо ми хочемо позмагатися з Google за талановитих спеціалістів — недостатньо просто натиснути на "Мені пощастить". Створювати власні проекти, виводити їх на міжнародний ринок та управляти ними з України можна лише, якщо саме тут будуть відповідні освіта, законодавство, суди, гроші та партнери. За статистикою, близько 90% стартапів зникають ще на початковому етапі. Часто причиною є не лише нестача фінансування, але й неготовність команди до викликів ринку. Академічне середовище має потужний інтелектуальний потенціал, однак відірваність освіти від бізнесу стає на перешкоді трансформації цього потенціалу у реальний технологічний розвиток. Виправити цю ситуацію здатен бізнес, який створює проекти підтримки та залучає менторів-експертів. Саме так це працює у всьому світі, що дозволяє інтегрувати систему освіти до економічних процесів та створити можливості розвитку для студентів. В Україні попит на такі ініціативи, як демонструє практика, чималий.  Протягом двох років існування освітньо-стипендіальної програми CIG R&D LAB на участь у ній подалися понад 70 студентських проектів. Формат поєднання фінансової допомоги з експертною підтримкою працює ефективно. Він дозволяє заохочувати студентів займатися технологічними розробками, отримувати навички комерціалізації ідей та втілювати інноваційні проекти у життя. Наразі 14 проектів отримали експертну, менторську та фінансову підтримку фахівців Chernovetskyi Investment Group. Ми роз'яснюємо студентам, як розвивати бізнес-експертизу, формувати підприємницькі та soft-навички, необхідні для змагання на ринку, застерігаємо їх від типових помилок на старті. У довгостроковій перспективі ця програма має стати частиною стартап-екосистеми та IT-індустрії як однієї із провідних та стратегічно важливих в українській економіці. Як бачимо зі світової практики, з ініціатив подібних до CIG R&D LAB згодом виростають більш масштабні  тавпливові проекти, як, наприклад, Digital.NYC, youngStartup Venture's з їхним New York Venture Summit у США або The Startup Scholarship у Португалії.  Тут ключове — мислити та діяти стратегічно, а не чекати на швидкі результати. Україна здатна перетворитись на впливовий інноваційний центр. Формула "one small step — one giant leap" може спрацювати і в нашому контексті. Проте важливо працювати над цим разом: бізнесу, освіті, державі. Прибуткові стартапи не виникають у пустелі, а саме тому так важливо побудувати інфраструктуру, яка дозволить ідеям знаходити успішне матеріальне втілення.