Перевірки у закладах громадського харчування: що мають знати власники

Наразі заклади громадського харчування в Україні на вимушеному карантині, але через певний час ситуація стабілізується, а кафе та ресторани знову повернуться до звичайного режиму — і зіткнуться з одними й тими ж проблемами.

Адже, хоча у містах мало не щодня відчиняють свої двері нові кафе та ресторани, досить часто існуючі заклади припиняють свою діяльність. Тут справа не лише у концепції ресторану, конкуренції на ринку чи платоспроможності клієнтів — нині кожен може знайти заклад харчування на свій гаманець.

Проте всі хочуть бути впевненими, що обід не закінчиться у інфекційному відділенні, тебе не обрахують і не образять. Крім того, держава хоче отримати своє від цього бізнесу у вигляді податків.

Тому ресторанний бізнес постійно перебуває у полі зору різних контролюючих органів. Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регламентовані законом від 5 квітня 2007 року №877-V. Видів перевірок багато, як і не мало відповідних контролюючих органів. Але найбільш поширеними, такими, що завдають найбільшого клопоту власникам закладів громадського харчування, є такі перевірки:

1. Перевірки (інспекційні відвідування), що проводяться державними інспекторами праці

Такі перевірки стосуються дотримання роботодавцями трудового законодавства і є виключно позаплановими. Найчастіше у їх фокусі перебувають факти неофіційного працевлаштування (без укладення трудового або будь-якого договору), своєчасність і повнота виплати заробітної плати, дотримання мінімальних гарантій в сфері оплати праці.

Вирахувати, коли до закладу завітають державні інспектори праці, практично нереально. Під час перевірки вони користуються широкими правами, зокрема, можуть безперешкодно заходити у виробничі, службові та адміністративні приміщення, наодинці спілкуватися зі співробітниками, здійснювати відеозапис свого відвідування тощо.

Порушення фіксуються в акті перевірки, а для їх усунення інспектори виносять приписи. Найбільш неприємними наслідками візиту інспектора є накладення штрафу за виявлені порушення. Хоча від 2 лютого 2020 року розміри штрафів стали суттєво меншими, все ж таки вони є доволі болісними. Розглянемо найбільш поширені серед них.

Так, у разі використання праці неоформленого працівника, оформлення працівника на неповний робочий час, якщо він відпрацьовує фактично повну зміну, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків, штраф становить 10 мінімальних заробітних плат, чинних на момент виявлення порушення (нині становить 47 230 грн), за кожного працівника, стосовно якого порушення скоєно.

Легким переляком можуть відбутися лише ті заклади, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, бо за таке порушення до них застосовується попередження. Але якщо будь-яке з названих порушень буде вчинено повторно протягом двох років з дня виявлення першого — штраф становитиме вже 30 мінімальних заробітних плат за кожного працівника (141 690 грн).

Несвоєчасна (із затримкою більш як на місяць) або неповна виплата заробітної плати або інших виплат, передбачених законодавством про працю (наприклад, відпускних) тягне на штраф у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат (14 169 грн).

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наприклад, відсутність підвищеної оплати у вихідні, святкові чи неробочі дні, доплати за надурочну чи нічну роботу тягне накладення штрафу у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 446 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Закон передбачає й інші випадки накладення штрафів з боку Держпраці, тому варто постійно тримати кадрові питання у полі зору.

2. Перевірка Державною податковою службою наявності ліцензії на продаж алкоголю, тютюнових виробів, правил їх обігу, обліку, зберігання.

Ці перевірки проводяться з метою виявлення порушень ресторанами правил продажу алкоголю та тютюнових виробів, вимог щодо дотримання правил ціноутворення під час їх реалізації, запобігання продажу контрафактного алкоголю тощо.

Такі перевірки називаються фактичними. Вони можуть проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, оформленого наказом. Копія такого наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. До початку перевірки податківці зобов'язані пред'явити:

а) направлення на проведення такої перевірки;

б) копію наказу про проведення перевірки;

в) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Податковим кодексом встановлені вимоги до оформлення таких документів. Так само чітко визначені підстави для проведення фактичних перевірок. Тому керівник закладу або інша особа, яка уповноважена на спілкування з контролюючими органами, мають уважно перевіряти відповідні документи і, звичайно, мати під рукою статтю 80 Податкового кодексу, що визначає підстави для проведення фактичних перевірок.

Які ж неприємності може мати перевірка дотримання законодавства про обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів?

Іноді бувають випадки, коли ресторани продають алкоголь, не маючи ліцензії або в період між датами закінчення дії попередньої ліцензії та отримання нової. Так само, порушення вчиняється у разі, якщо реалізацію алкоголю помилково провели через іншого суб'єкта господарювання, що одночасно працює в закладі.

Це порушення може бути зафіксовано на підставі даних, отриманих з реєстраторів розрахункових операцій (РРО). За його вчинення перевіряючі застосовують штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Під час перевірки може буде з‎'ясовано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), які не зазначені в ліцензії. За це доведеться заплатити 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

Інколи під час перевірок податківці виявляють контрафактний алкоголь, напої чи тютюнові вироби без акцизних марок або з підробленими акцизними марками. Така ситуація може виникнути з декількох причин, зокрема:

- алкогольні напої придбані без марок або з підробленими марками у контрагентів;

- цей алкоголь залишили відвідувачі (у випадку організації банкету).

У разі зберігання або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку передбачено штраф у розмірі 200% вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

В ході перевірки інспектори звертають увагу на ціни реалізації алкоголю та тютюнових виробів. Якщо ресторан реалізує алкоголь за ціною, що є нижче мінімально встановленої, штраф становить 100% вартості отриманої партії товарів (розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень). У разі виявлення роздрібного продажу рестораном тютюнових виробів за ціною, вищою за максимальні роздрібні ціни, встановлені виробником з урахуванням акцизного податку, може бути нарахований штраф в розмірі 100% вартості наявних тютюнових виробів, але не менше 10 000 гривень.

Часто зустрічається ситуація, коли в межах одного ресторану можуть працювати одночасно кілька ФОПів або ще й разом з юридичною особою. У такому випадку, як правило, ліцензію на продаж алкогольної продукції отримує лише один з суб'єктів господарювання, який повинен мати статус суб‎'єкта громадського харчування. Якщо реалізацію буде здійснювати інший ФОП, що надає, наприклад, послуги офіціантів, ресторану доведеться сплатити штраф у сумі 6800 грн, оскільки продавати алкоголь на розлив має право тільки заклад громадського харчування.

Звичайно, варто пам'ятати, що в Україні продовжує діяти заборона на продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Штраф за таке порушення становить 6 800 гривень.

3. Перевірка Державною податковою службою стану дотримання розрахунково-касової дисципліни, зокрема порядку використання реєстраторів розрахункових операцій та готівки

Ці перевірки також є фактичними, тому вони проводяться за правилами, аналогічними правилам перевірок обігу алкогольних напоїв. Під час їх проведення податківці звертають увагу на дотримання рестораном правил проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО.

Зокрема, чи працює РРО у фіскальному режимі, чи на всю суму проданих товарів/послуг проводяться розрахункові операції. Податківці можуть перевірити відповідність суми готівки в касі ресторану з даними з денного звіту РРО та провести контрольну розрахункову операцію. При першому виявленні порушень застосовується штраф у сумі 100% вартості проданих з порушенням товарів (послуг), а за кожне наступне — 150% такої вартості.

Податківці перевіряють: чи надрукована (створена в електронному вигляді) контрольна стрічка, чи використовується режими попереднього програмування найменування підакцизних та непідакцизних товарів (послуг), ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Особлива увага приділяється контролю за обліком товарів, які продаються в закладі. Фінансова санкція за продаж необлікованих товарів за місцем реалізації та зберігання, тобто в обхід каси, складає подвійну вартість таких необлікованих товарів, за цінами їх реалізації, але не менше 170 гривень. Проте ці вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Окремо можна виділити ще одну перевірку, яка здійснюється Держпродспоживслужбою. Але зазвичай вона є плановою і власник може до неї підготуватися. Цій перевірці буде присвячена окрема стаття.