Мнения 06 февраля, 17:02

Перспектива зміни історико-архітектурного опорного плану Києва в 2020 році

Станом на сьогодні чинний документ не відповідає реаліям та потребам сьогодення

Перспектива зміни історико-архітектурного опорного плану Києва в 2020 році Перспектива зміни історико-архітектурного опорного плану Києва в 2020 році
Фото: Hristo Sahatchiev / Unsplash

Місто Київ — це стародавнє місто, що несе в собі історію Української держави та має статус історичного населеного місця. Такий статус накладає певні обмеження на проведення підприємницької діяльності в місті. В першу чергу, при розробці своїх генеральних планів такі міста повинні готувати також історико-архітектурні опорні плани, якими в подальшому будуть керуватись органи охорони культурної спадщини при погодженні проєктів будівництва та видачі дозвільних документів.  

Ситуація в місті Київ з історико-архітектурним опорним планом склалася невтішна, адже чинний генеральний план міста був затверджений в 2002 році і на момент його розробки до такого роду документів не пред'являлись чіткі вимоги. Станом на 2020 рік історико-архітектурний опорний план не відповідає реаліям та потребам сьогодення.

Змістовне наповнення зазначеного документу є мінімальним та не дає реальної можливості прийняти рішення щодо видачі дозвільних документів. Єдине обмеження, що закладене в чинному генеральному плані, це обмеження в 27 метрів від рівня землі в історичних ареалах міста Києва, хоча дія цього обмеження досить умовна.

Іншим проблемним моментом є порушення процедури затвердження історико-архітектурного опорного плану, а саме: відсутність погодження з центральним органом виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини. Станом на 2002 рік це було Міністерство культури і мистецтв України. В результаті відсутності такого погодження, сьогодні Міністерство культури, молоді та спорту України відмовляє в погодженні проєктної документації через відсутність правових підстав для її погодження.

Для проведення будівництва бізнес охоче використовував механізм історико-містобудівного обґрунтування, яке точково розроблялось під кожен об'єкт будівництва.

Після відміни історико-містобудівних обґрунтувань на законодавчому рівні з 1 січня 2019 року, проведення будь-яких будівельних робіт в історичних ареалах міста Києва значно ускладнилось. Така ситуація заважає нормальному розвитку міста, тому неодноразово були спроби її нормалізувати.

Було розроблено значну кількість проєктів можливого історико-архітектурного опорного плану. На початку 2016 року, на розгляд Мінкультури надійшов проєкт історико-архітектурно опорного плану міста Київ. Документ в версії 2016 року мав значно більш змістовне наповнення, ніж його попередник. Він чітко регулював історичні ареали міста та встановлював порядок проведення робіт в кожному з таких ареалів. Але розробка цього документу так і не завершилась його кінцевим затвердженням.

Як відомо, Київ на початку 2020 року активізував розробку та затвердження нового Генерального плану міста на період до 2025 року, в зв'язку з чим істотних змін зазнав і проєкт історико-архітектурного опорного плану. Фактично — це новий документ, який майже не містить складових, що були в проєкті 2016 року.

Надана громадськості на ознайомлення частина документу, замість чітких умов збереження історичних ареалів, що дозволило б органам виконавчої влади приймати обґрунтовані рішення, містить лише межі історичних ареалів та загальні фрази щодо їх використання, не встановлюючи фактичних обмежень. Така ситуація, у разі затвердження документу, може містити ризики зловживання органами охорони культурної спадщини своїми повноваженнями при погодженні проєктних рішень та видачі дозвільних документів.

Загрузка...
Новое видео
Катерина Рожкова, НБУ: о кредитовании, страховании и экономике Украины
Загрузка...