Які обмеження для колекторів передбачає законопроект про колекторську діяльність

Верховна Рада 12 грудня 2019 року в першому читанні прийняла проект закону №2133 "Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності".

З огляду на актуальність такої проблеми, як масова заборгованість перед банками та іншими фінансовими установами, законопроект набув надзвичайного резонансу.

"Чи такий страшний чорт, як його малюють?" Спробуємо розібратись з позитивними та негативними аспектами даного документу.

Законопроект визначає загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності. Тобто до цього часу поняття "колекторська діяльність" не було визначено жодним нормативно-правовим актом, а з прийняттям законопроекту №2133 в цілому — дане поняття буде чітко визначеним, а діяльність колекторів буде легалізована.

Але дії колекторів будуть суттєво обмежені з прийняттям даного законопроекту. Поясню, в чому полягають обмеження.

По-перше. Законопроектом передбачається ліцензування для суб‎'єктів колекторської діяльності. Крім внесення змін до закону "Про ліцензування підприємницької діяльності", також планується прийняття додаткових нормативно-правових актів, які конкретизують вимоги до діяльності колекторів. Зокрема, це й прийняття ліцензійних умов.

По-друге. Законопроектом зобов‎'язано колекторів укласти обов'язковий договір страхування цивільно-правової відповідальності на суму не менше 10 тисяч мінімальних розмірів зарплати (у 2020 році мінімальна з/п складе 4723 грн, отже мінімальна страховка колекторів — 47,23 млн грн).

По-третє. Крім законодавчих вимог стосовно ліцензування колекторської діяльності та страхування відповідальності, буде введено низку заборон саме під час здійснення діяльності працівниками колекторських фірм.

Основними із таких заборон законопроект визначає зазіхання на життя і здоров'я, честь і ділову репутацію боржника, використання сили, насильства, погроз щодо боржника і членів його сім'ї, вульгаризм і нецензурна лексика при спілкуванні з боржниками.

Законопроектом передбачені підстави для анулювання ліцензії на колекторську діяльність. Це, зокрема:

1) заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

2) припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);

3) смерть фізичної особи-підприємця;

4) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

5) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

6) акт про відмову ліцензіата від проведення перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;

7) акт про невиконання суб'єктом колекторської діяльності рішення щодо усунення недоліків;

8) акт про недотримання суб'єктом колекторської діяльності частини першої, пунктів 1, 2, 3, 6, 10 частини другої, частини третьої статті 7 цього Закону.

Важливим є саме пункт 8, адже він дає можливість позбавити ліцензії саме недобросовісного суб‎'єкта колекторської діяльності, який:

• здійснює дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їхні життя та здоров'я, честь, гідність і ділову репутацію, використовує силу, насильство, погрози здійснити незаконні або неправомірні дії та/або використовує образи особистої гідності стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім‎'ї боржника-фізичної особи;

• використовує вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника (його представників), використовує грубий тон розмови, а також вчинятє інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім‎'ї боржника-фізичної особи;

• використовує будь-які інші засоби, які мають характер залякування;

• висловлює у будь-який спосіб погрози щодо здійснення протиправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;

• надає неправдиву інформацію стосовно належності кредитора, суб‎'єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, до правоохоронних органів, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Передбачені вимоги до суб‎'єктів колекторської діяльності є, безумовно, позитивним моментом. Вони вбережуть боржників від незаконних, навіть агресивних дій, поведінки та свавілля колекторів.

Але, крім вищеперерахованого, можна зробити висновок. Даний законопроект не є вичерпним та самодостатнім. Навіть в самому тексті законопроекту передбачені інші нормативно-правові акти та рекомендації щодо колекторської діяльності, включаючи ліцензійні умови провадження колекторської діяльності та порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження колекторської діяльності.

На мою думку, законопроект №2133 є документом, що деталізує положення Цивільного кодексу, але не є остаточним, який врегулював би всі відносини боржників та кредиторів на достойному рівні.

Тому говорити про врегулювання відносин між кредиторами й боржниками завдяки даному законопроекту недоцільно, або як мінімум передчасно.