Покращення інвестиційної привабливості Києва — міф чи реальність?

Як зменшити кількість питань, які турбують бізнес, та перетворити Київ на інвестиційно привабливе місто з великим рейтингом довіри від поточних та потенційних інвесторів
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Протягом шести років з моменту запуску Рада бізнес-омбудсмена, незалежна та неурядова організація, розглянула майже 9 тисяч скарг бізнесу. З них близько 400 — на місцеву владу, включаючи столицю.

У 2020 Global Cities Report вперше включив Київ до видань "Глобальний індекс міст" (GCI) та "Глобальний прогноз міст" (GCO). Українська столиця посіла 89 та 94 позицію зі 151 міста світу. Оцінюючи ділову активність та людський капітал, "Глобальний індекс міст" (GCI) аналізує передумови для майбутнього розвитку міста. Присутність Києва у рейтингах серед найвпливовіших та найпривабливіших міст світу — це потужний сигнал для міжнародного бізнесу, який є передумовою для початку діяльності в столиці. 

Стратегія розвитку столиці до 2025 року представляє Київ як місто, відкрите для бізнесу та інвестицій, місто, яке стимулює інновації і підтримує конкурентне середовище. Чимало кроків вже зроблено для цього місцевою владою. Серед основних — відкриття даних та спрощення адміністративних процедур, запровадження єдиного вікна через діяльність Київського  інвестиційного агентства, просування підприємств-експортерів та багато інших. Втім, Київ продовжує суттєво відставати від інших східноєвропейських міст за рівнем валового регіонального продукту (ВРП) на душу населення та розміром сукупних прямих іноземних інвестицій в економіку міста. Беззаперечно свої корективи вносить пандемія, однак рано чи пізно локдаун буде знято, а місто, на жаль, продовжить грати за "старими" правилами. 

Що варто змінити

Перш за все, всі процеси та процедури для інвестора, від ініціювання будь-якого проєкту до його завершення, повинні бути чіткими та передбачуваними. На сьогодні інвестиційний процес є затягнутим та складним; вільний доступ представників бізнесу та громадськості до планів комісії, яка опікується проведенням інвестиційних конкурсів відсутній, ефективність комунікації з інвесторами традиційно страждає; існує можливість відмови учасникам інвестиційного конкурсу з більш вигідною конкурсною пропозицією на формальних підставах.

Раді відомо, що з 2015 року Департамент економіки та інвестицій Київської міської ради працює над новою редакцією Положення про проведення інвестиційних конкурсів у Києві. Новий Порядок має на меті:

✅ збільшити перелік об’єктів для інвестування;

✅ відкрити доступ до рішень комісії;

✅ мінімізувати формальні відмови;

✅ ввести громадський контроль за процедурою інвестування;

✅ запровадити практичні механізми для спрощення інвестування. 

Загалом це рішення має стати своєрідним фундаментом для пожвавлення ділової активності в Києві, але через бюрократичну тяганину воно досі не прийнято. Місто продовжує жити за правилами, встановленими ще у 2007 році. До розробки нового Положення була долучена і Рада бізнес-омбудсмена, отже ми з нетерпінням чекаємо на швидкі  позитивні зрушення в цьому питанні. 

По-друге, діючих та потенційних інвесторів можна залучати шляхом введення додаткових преференцій та підтримки на рівні міста. На період протиепідеміологічних обмежень забезпечено точкову підтримку бізнесу з боку держави та місцевої влади, однак наслідки економічної кризи, спричинені COVID-19, як і прогнози на 2021-2022 роки наразі досить важко зробити, отже як допомогти бізнесу адаптуватися — першочергове питання в тому числі і до Київської влади. Серед вже ініційованих кроків з боку Віталія Кличка — збільшення розміру фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва, перегляд розміру пайової участі, розширення інших пільг і т.д. Ці кроки спрямовані насамперед на те, щоб бізнес зміг просто вижити, однак, після спаду пандемії, місцева влада має системно перезавантажити підхід до формування пільг та преференцій для бізнесу з метою поліпшення інвестиційного клімату в столиці в цілому. 

По-третє, Рада бізнес-омбудсмена продовжує отримувати скарги від бізнесу щодо жорстких та бюрократичних дозвільних процедур, які наразі існують у місцевої адміністрації. Мається на увазі зволікання з продовженням договорів оренди (з вже діючим бізнесом), видачею дозволів та погоджень, пов’язаних з архітектурно-будівельною діяльністю та багато інших, або навіть відсутність регламентованої дозвільної процедури як такої. Варто зазначити, наприклад, про багатостраждальний процес погодження Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Правила приймання стічних вод до системи централізованого постачання Києва, який тягнеться з 2018 року. Цей дозвіл мають отримувати чимало господарюючих суб’єктів Києва, отже цілком логічним є нарешті доопрацювати Правила, про що Рада бізнес-омбудсмена не раз наголошувала в комунікації з КМДА

По-четверте, процес всеохоплюючої діджиталізації поглинув Київ, даючи поштовх реалізації таким чудовим проєктам як Kyiv smart city. Водночас, ми змушені констатувати, що сама Київська адміністрація ще досі страждає від значної забюрократизованості. Від ініціювання будь-якого рішення до його остаточного прийняття (враховуючи погодження профільними Департаментами, комісіями, яке, на жаль, проходить подекуди не одне коло) проходить багато часу. Ми дуже сподіваємося, що в управлінні містом буде врешті-решт запроваджено result management approach, а в самих чиновників будуть встановлені KPI, виконання яких можливо оцінити. В будь-якому випадку, спрощувати документообіг та пришвидшувати обмін інформацією між департаментами необхідно негайно, адже як Кияни, так і підприємці міста вимагають ефективних управлінських рішень. 

Беззаперечно, покращення інвестиційного клімату в Києві напряму залежить від дій конкретних чиновників та їх готовності до змін, а враховуючи розширення функціоналу органів на місцях у зв’язку із реформою децентралізації, роботи в них стало набагато більше. Так, практичні поради для розроблення інвестиційних інструментів в розрізі окремого регіону, які можуть бути взяті до уваги, викладені в рекомендаціях проєкту технічної допомоги ПРОМІС ("Партнерство для розвитку міст"), що підтримується урядом Канади. Сase studies цих напрацювань включають проведення так званого бенчмаркінгу та пошуків прикладів для наслідування, тобто проєктів, які вже успішно реалізувалися в Україні та за кордоном, і забезпечили створення нових робочих місць, зростання експорту, впровадження інноваційних технологій, що відкривають перспективи смарт-спеціалізації. Перевірені готові рішення та найкраща практика розвинених європейських міст може бути взята на озброєння і Київською владою.

В будь якому разі, чимало правильних кроків вже зроблено. Не зважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з пандемією, Київ поступово перетворюється на сучасний мегаполіс, який має беззаперечні переваги та інвестиційний потенціал. Забезпечення конкурентного та прозорого середовища для залучення капіталу у столицю України є пріоритетним як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, і офіс Ради бізнес-омбудсмена, як посередник між місцевою владою та бізнесом, докладе максимум зусиль для практичної реалізації цих завдань.

Источник фото: Depositphotos