Початок квітня у киян вийшов важким. Окрім епідемії коронавірусу та спроб зеленої влади якось справитись з нею, Київ та околиці затягло щільною димовою завісою. Навіть люди, що демонстративно не носили маски, почали їх вдягати. Запах диму відчувався навіть всередині помешкань киян.
Горіли ліси на півночі Київської та Житомирської областей, у Чорнобильській зоні відчуження. Площа цієї покинутої зони дорівнює площі Люксембургу.
Чому пожежа у зоні відчуження небезпечна?
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaОкрім часток диму та пилу, ліси навколо Чорнобильської АЕС містять радіонукліди, що були викинуті з 4 реактору під час аварії у 1986 році. На даний момент це стронцій-90 та цезій-137, які мають періоди напіврозпаду 28,9 та 30,17 років відповідно. З часу аварії цих радіонуклідів лишилось вже менше половини, але Зона все ще небезпечна для проживання людей та господарської діяльності і залишатиметься такою ще мінімум 180-200 років.
Ліс навколо станції — це природний бар'єр, що увібрав основну частину радіоактивних речовин, не дав і не дає їм розповсюджуватись на території, де живуть люди. Найбільш забруднені ділянки зони — у безпосередній близькості до ЧАЕС та у західній частині зони відчуження. Вони ж одночасно мають і найгустіші лісові хащі.
У 2015 році Зона також зіткнулася з катастрофічними пожежами, причому двічі — у квітні та серпні. Мертві дерева, які загинули у вогні, залишились на своїх місцях та стали паливом для пожеж уже у цьому році. Ефект підсилили безсніжна зима і практична відсутність опадів цього року. Ліси стояли, повні легкозаймистого хмизу, гілок, колод, тож загоряння було питанням часу.
Пожежі почалися 29 березня у долині р. Уж, далі вогонь перекинувся на 10-кілометрову зону навколо ЧАЕС, біля с. Чистогалівка на південь від Рудого Лісу, горів лівий берег Прип'яті, західна частина зони відчуження, вщент згоріло декілька сіл Овруцького району Житомирської області.
Пожежі виникають там, де є чому горіти.
На відео видно, що хмари диму розносились вітром в основному у південному напрямку. Київ на час пожеж став містом з найбільш забрудненим повітрям у світі. На щастя, радіаційний фон весь час не перевищував природних фонових значень.
Ціною величезних зусиль вдалось локалізувати пожежі, не дати розповсюдитсь вогню на територію Білорусі та відвернути його від майданчика центрального сховища відпрацьованого ядерного палива.
Основна причина, чому пожежі 2015 та 2020 років мали такі катастрофічні наслідки — відсутність протипожежних заходів, які має проводити кожна країна.
Ліси у зоні відчуження в основному утворюють легкозаймисті сосни та берези. На більшій частині зони немає ні вишок спостереження, ні під'їздних доріг для техніки, ні протипожежних смуг, а авіаційне патрулювання лісових масивів, яке конче необхідно для таких великих ділянок — ліквідоване.
Для запобігання пожежам у зоні, в першу чергу, потрібно облаштувати протипожежні смуги, через які вогонь не зможе розповсюдитись далі; прибрати з лісових масивів сухостій, хмиз, впалі дерева, які будуть паливом для майбутніх пожеж.
Забруднену деревину, так як вона не може бути використана як дрова, потрібно використовувати для технічних потреб або захоронити. Безвідповідальне ставлення до пожежі у 2015 році вже привело до тяжких наслідків зараз.
На згарищах слід садити новий ліс та посилити екологічний моніторинг в цілому, зокрема, переглянути санітарні норми по концентрації цезію-137 у деревині та розробити такі норми для стронція-90.
У зоні відчуження повинна розвиватись інфраструктура та легальний туризм. Безконтрольний доступ у Зону сторонніх осіб, які можуть підпалити ліс, випадково чи цілеспрямовано, має бути виключений. І тільки так можна бути впевненим, що наступного року Чорнобильська зона знову не запалає.
Але є і два позитивні моменти. Медійний розголос у 2020 набагато більший, ніж п'ять років тому, що свідчить про те, що українці стали пильніше ставитись до проблем навколишнього середовища. А швидкість, з якою люди організували волонтерську роботу, збір коштів, постачання допомоги пожежникам у зону лиха, свідчить про те, що не все ще втрачено.