Мнения 16 ноября, 14:11

Проєкт Держбюджету-2021: кошторис утопії та економічного занепаду?

З одного боку, в кошторис закладають нереалістичні показники зростання ВВП, з іншого — уряд нічого не може запропонувати, окрім бюджетного дефіциту, боргової економіки й фіскального навантаження на бізнес

Фото: пресс-служба ВРУ Фото: пресс-служба ВРУ
Фото: пресс-служба ВРУ

Фінансові показники, закладені Мінфіном у проєкт Державного бюджету на 2021 рік, можуть свідчити про майже повну безпорадність влади перед викликами глибокої економічної кризи, в якій опинилася Україна на тлі пандемії Covid-19.

З одного боку, в головний кошторис держави закладають нереалістичні показники зростання ВВП. З іншого — уряд нічого не може запропонувати українцям, окрім гігантського бюджетного дефіциту, безальтернативної боргової економіки й потужного фіскального навантаження на бізнес.

Економічний "прорив" від влади: бюджетний дефіцит та кредити

Якщо коротко охарактеризувати проєкт Держбюджету-2021, прийнятий ВР у першому читанні, то це — кошторис навіть не банального виживання, а глибокої економічної прірви. Розглянемо, чому так.

По-перше, прогнозне зростання ВВП визначено урядом на рівні 4,6%, що виглядає заледь не утопічним. Оптимізму влади за відсутності конкретних економічних підстав хочеться лише позаздрити: адже, навіть у "докарантинні" роки цей показник коливався в межах 3,5% (2017 — 2,1%, 2018 — 3,3%, 2019 — 3,2%).

Як відомо, нинішнього року замість запланованого зростання у 3,7% (і це — на відносно "спокійну" перспективу!) стався обвал економіки із-за пандемії: у першому півріччі падіння ВВП сягнуло 6,5%. Судячи з динаміки поширення коронавірусу, виглядає цілком ймовірним, що протягом останнього кварталу країна постане перед жорсткими карантинними обмеженнями. Це, своєю чергою, може ще більше вдарити по економіці — тож, за підсумками 2020-го падіння ВВП, ймовірно, вимірюватиметься 7-8%.

Цікаво, яке саме диво має статися в країні (бум іноземних інвестицій, зростання в рази продуктивності праці, максимальна свобода бізнесу, раптовий вихід його "з тіні", справедлива судова система, чи заміна всуціль фіскального Податкового кодексу на новий, ліберальний?), аби економіка України не лише відновилася після карколомного падіння, а ще й побила рекорди попередніх років щодо ВВП, винятково зростаючи протягом року на десяток пунктів?

Чи хоч щось конкретизують в уряді щодо передумов та драйверів цього "українського економічного дива"? Чи діє уряд згідно з комплексною антикризовою програмою, схваленою парламентом? Та й чи зникнуть у наступному році коронавірус і кризові явища в економіці? Відповіді на ці запитання, власне, і визначають міру "реалістичності" урядового прогнозу у кошторисі-2021 щодо зростання ВВП на 4,6%.

По-друге, проєкт Держбюджету-2021 передбачає гігантську дефіцитну "діру" у 270 млрд грн (10 млрд доларів), або 6% від ВВП. Це — приблизно стільки ж, скільки коштів у поточному році мають разом Пенсійний фонд та Міністерство оборони — одні з найбільших розпорядників бюджетних фінансів! Власне, ця цифра кореспондується і з 298 млрд грн цьогорічного кризового дефіциту, що нашвидкуруч "коригувався" владою у зв’язку із пандемією. Водночас, навіть сумнозвісного 2014 року дефіцит бюджету був менший — близько 5%.

Важливий фактор: окрім величезного бюджетного дефіциту, Україна повинна наступного року виплатити кредиторам майже 600 мільярдів гривень. Зовнішні виплати при цьому становитимуть понад 160 мільярдів гривень (або близько 5,5 мільярда доларів). За облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) уряд винен власникам українських цінних паперів майже 440 мільярдів. Назагал, потреби у фінансуванні бюджету (дефіцит плюс погашення боргу) становитимуть 15,7% ВВП, що є найвищим значенням за всю історію незалежності України.

Звідки брати кошти, щоб заткнути цю карколомну фінансову "діру"? В уряді навіть не приховують, що дефіцит бюджету і борги збираються покривати за рахунок нових запозичень (при цьому в документі не визначені граничні обсяги гарантованого держборгу). Відтак, проєкт бюджету на наступний рік передбачає подальше збільшення запозичень на 64,2 млрд грн, чи понад 10%, — до 684,7 млрд грн.

В урядових планах — або позики від МВФ та інших міжнародних донорів (що наразі поставлено на паузу із-за невиконання Україною низки антикорупційних та макроекономічних умов), або розміщення ОВДП під захмарні відсотки і подальше розкручування піраміди держоблігацій. Інших опцій влада не бачить! Ще один "вихід" — додаткова емісія гривні разом із спуртом гіперінфляції й остаточним крахом економіки. Боргове й кризове коло замикається!

Тож, про який тоді економічний розвиток країни можна говорити сьогодні? Чи можливо за такої катастрофічної нестачі фінансів мріяти навіть про мінімальне зростання національного багатства, — не кажучи вже про 4,6%? Чи не отримаємо натомість втрату макрофінансової стабільності, якою так люблять пишатися уряд вкупі з Нацбанком? І чи в Кабміні забули, що, згідно з законодавством, дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП? Але ж це для влади "дрібниці" — дефолтний бюджет, власну недолугість, корупційність та всі чинні й майбутні провали тепер можна запросто списати на коронавірус.

По-третє, що стосується витрат (1,350 трлн грн), то тут можна побачити явний тренд, який влада формує для держави, -- жити невідповідно до своїх достатків, тоді як домогосподарства й бізнес переходять на режим економії коштів. Кілька цифр. Наприклад, в проекті Держбюджету-2021 збільшили на 357 млн грн видатки на Державне управління справами та забезпечення діяльності Офісу президента — до 1,27 млрд грн (водночас, підвищуються на близько 180 млн грн кожному видатки на Кабмін і Верховну Раду)! НКРЕКП збільшить свій бюджет на 43% — взагалі, малозрозуміло, як функція регулювання тарифів може коштувати 716 млн грн? Водночас, зменшили фінансування ЖК-субсидій з нинішніх 39,3 млрд грн до 36,6 — при цілком явному тренді здорожчання газу, а отже — більшості житлово-комунальних послуг.

Видатки на правоохоронні органи теж суттєво зростуть. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 млрд грн (+5,2%), на Службу безпеки — 14,96 млрд грн (+22,8%), на Державне бюро розслідувань — 2,48 млрд грн (+75,4%), а на Національне антикорупційне бюро — 1,06 млрд грн (+15,3%). При цьому, в державний кошторис не закладено жодної копійки на підтримку громадян і бізнесу в умовах коронакризи — тоді, як країни ЄС, Великобританія, чи США виділяють на підтримку приватного сектору мільярди доларів, фунтів, чи євро.

На так зване "Велике будівництво" закладають 150 млрд гривень, але з них, менш ніж половина — це власне дорожній фонд. Понад 70 млрд гривень заплановано залучити під державні гарантії. Та чи не є провальною для держави політика будівництва доріг у борг? Так, наступного року "Укравтодору" доведеться витратити аж 13,54 млрд грн на розрахунки з кредиторами! Чи не закопує свідомо влада державні гроші в асфальт? При цьому, чи не знадобилися б ці гроші додатково українській медицині на ШВЛ-апарати, ПЛР-тести, нові лабораторії та лікарняні ліжка, на доплати вчителям — в умовах пандемії?

Ще одна "деталь": за величезного дефіциту бюджету, не забули в уряді й про олігарха Ріната Ахметова: у державному кошторисі заплановано 4 млрд грн на підтримку вугільної галузі. При цьому — нуль гривень "виділено" на підтримку природоохоронних заходів.

І, по-четверте, окрім зростання видатків, уряд передбачив ще й суттєве зростання дохідної частини бюджету. Загалом планують зібрати 1,07 трильйона грн податків, зборів та інших державних доходів — це на 9,4% більше, ніж в плані за 2020 рік. Зокрема, в Кабміні передбачають просто-таки рекордне зростання від надходжень внутрішнього ПДВ — аж на 69,4 %, або ж 53 млрд грн. Зі своїх доходів українцям наступного року доведеться заплатити майже на 25% більше податку на доходи фізичних осіб — загалом 138,86 млрд гривень. Надходження з податку на прибуток підприємств наступного року також мають зрости — до 105,9 млрд гривень (на 7,8%).

Та чи є реалістичним такий план без підвищення податкового тиску на бізнес — вкупі з додатковим навантаженням на фонди заробітної плати у зв’язку з планованим підвищенням "мінімалки", впровадженням PPO, обмеженням періоду врахування збитків підприємств? І навряд чи можливе виконання держкошторису в частині доходів без "подарунків під ялинку" підприємцям. Адже, ще з вересня "на столі" в уряду знаходиться проект змін до Податкового кодексу, що передбачає підвищення екологічного податку, єдиного соціального внеску для ФОПів, акцизів тощо? Чи не спричинять такі "наполеонівські" фіскальні плани влади ще більшу тінізацію бізнесу, а отже — "глобальний" провал із очікуваним наповненням бюджету в 2021 році? І разом з цим — економічний крах держави?

На яких принципах мав би грунтуватися бюджет?

В умовах економічної кризи і падіння української економіки, філософія держбюджету мала би бути кардинально протилежною, ніж та, якою нині керується влада. Насправді, кошторис країни мав би враховувати такі алгоритми:

• Держбюджет-2021 повинен бути, передовсім, антикризовим. Це означає, що уряд має визначити реалістичні прогнози щодо зростання ВВП (наприклад, закласти не 4,6%, а 2-2,5%), а також — зосередитися на тих ресурсах і економічних стимулах, які б сприяли актуалізації тренду хоч і незначного, але стабільного зростання. Це означає, що при "верстці" державного кошторису мають бути враховані результати аудиту країни, проте не конспективного, а справді комплексного. І вже на їх основі незалежна група з провідних економістів та експертів з інших галузей мала би проаналізувати проект наступного Держбюджету на предмет корупційних ризиків, а також — ідентифікувати приховані резерви держави, які могли б створити потужні стимули для економічного зростання.

Що там казав прем’єр-міністр Денис Шмигаль про втрачені можливості для України на суму в трильйон доларів? Чому, наприклад в проекті Держбюджету не закладене фінансування розробки родовищ корисних копалин, зокрема, видобутку власного газу? Де проспект переорієнтації сировинної економіки на високотехнологічну? Адже, всім відомо, що довгострокове стале зростання економіки забезпечується скоординованою політикою державних інституцій (уряду, парламенту, Нацбанку), спрямованою на збільшення частки переробної продукції в складі ВВП. Чому, зокрема, не відображене фінансування програм із ефективного використання водних ресурсів? І, назагал, чому філософія Держбюджету грунтується на банальному "проїданні" фінансів та інших держресурсів, що означає ще більше занурення країни в глибоку економічну кризу?

• Державний кошторис на наступний рік повинен базуватися на максимально жорсткій економії в умовах коронакризи — необхідно кардинально зменшити видатки на функціонування держорганів (МВС, Офіс президента, Верховна Рада); прибрати будь-які витрати, явно, чи приховано спрямовані на підтримку олігархічного бізнесу; встановити мораторій на підвищення зарплат держчиновників; відтермінувати економічно необгрунтоване підвищення мінімальної зарплати на 2022-2023 роки, аби уникнути гіперінфляції.

Сьогодні слід не просто рахувати кожну копійку, а й мати резервні ресурси на випадок погіршення пандемії та загострення економічної кризи як у світі, так і в Україні. З огляду на коронакризу, потрібно встановити фінансування медицини на рівні 300 млрд грн., як того вимагав міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Адже, тоді не доведеться в авральному режимі кардинально "перекроювати" бюджет, як це сталося на старті пандемії.

Натомість, мають бути скасовані плани фінансування держпрограм за рахунок запозичень (як, наприклад, 71 млрд грн держгарантій на фінансування будівництва доріг). Традиційно державні гарантії перетворюються на майбутні "боргові" видатки бюджету. Варто кардинально зменшити фінансування державою будь-яких другорядних проектів і програм (а їх виписано в документі аж 103). Назагал, дефіцит держбюджету має бути зменшено до 3% за рахунок скорочення видатків бюджету та додаткових надходжень від заходів із детінізації економіки (зокрема, врешті-решт потрібно перекрити корупційні схеми і навести лад на митниці). Влада повинна відмовитися від боргової "філософії", коли нестача публічних фінансів компенсується все новими й новими кредитами. Це — шлях до економічного краху, адже вже сьогодні уряд бере нові позики, щоб за їх рахунок погасити відсотки за старими запозиченнями.

• Нарешті, потрібно змінити урядову "парадигму" наповнення дохідної частини держбюджету винятково за рахунок посилення фіскальних інструментів (ПДВ, ПДФО, акцизи), що збільшує і без того значний тиск на малий та середній бізнес. Натомість, потрібно реалізувати системну реформу з дерегуляції (і перші кроки — це скасування фіскально-бюрократичного Податкового кодексу і прийняття нового ліберального документу, а також — комплексна ревізія всіх нормативних актів і ануляція тих із них, які ускладнюють і гальмують ведення бізнесу).

Потрібне впровадження податку на виведений капітал на заміну корупційного податку на прибуток, детінізація зарплат завдяки зменшенню навантаження на фонди заробітної плати. Ці зміни в перспективі уможливлять розширення бази оподаткування, а отже — значне збільшення доходів Держбюджету.

• І головний принцип: потрібно відмовитися від бюджету проїдання, натомість мають бути передбачені дієві інструменти залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та підтримка національного товаровиробника й експорту.

Загрузка...
Новое видео
"Наша цель — Приватбанк", — Олег Гороховский о конкурентах monobank
Загрузка...