Прозорість та легітимність. Чи подружить земельна реформа громади з Держгеокадастром?

Завдяки новому законодавству процеси, які пов'язані із землевпорядною документацією, спростяться, а Держгеокадастр повинен стати партнером та навіть "другом" для органів місцевого самоврядування у вирішенні питань, що стосуються землевпорядкування
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Звичайно, земельна реформа не є панацеєю, але громадам та місцевим мешканцям, без сумнівів, піде на користь. Адже відтепер саме громада розпоряджатиметься власною землею, а не "хтось комусь щось відписуватиме". Нарешті в лабіринтах земельних документацій стане менше непорозумінь та неузгодженостей.

Завдяки новому законодавству процеси, які пов'язані із землевпорядною документацією, спростяться. У свою чергу Держгеокадастр стане надійним партнером та навіть "другом" для органів місцевого самоврядування у вирішенні питань, що стосуються землевпорядкування.

Держгеокадастр трансформується у комфортний сервіс і реальну підтримку для самоврядів у земельних питаннях. Тепер розставимо всі крапки над "і" в конкретних прикладах та перевагах.

 Громада сама розпоряджається використанням земель

Завдяки змінам, які внесені до нового земельного законодавства, тепер у громад буде можливість самостійно складати схеми просторового планування всієї території. Це дасть змогу муніципалітетам створити ефективну місцеву систему управління просторовим плануванням, провести інвентаризацію та систематизувати дані про свої територіальні ресурси.

Взяти відповідальність за свою землю — це норма землевпорядної реальності українців. Більше того, завдяки закону №2194 самовряди будуть спроможні реалізувати сталу систему моніторингу та забезпечити самих себе прозорою документацією з просторового планування. І саме ця легітимність та прозорість у земельних питаннях суттєво зменшить недомовленості, пов’язані з чиєюсь особистою вигодою, які частенько фігурували раніше. І чим прозорішою буде документація — тим багатшою буде земля.

Землевпорядна документація стає також і містобудівною

Якщо говорити про переваги поєднання землевпорядної та містобудівної документації, то на підставі такої інтеграції можуть формуватися земельні ділянки комунальної власності територіальної громади. А також можливо буде зареєструвати землі, які вже були раніше сформовані, проте відомості про них з "якихось причин" не були внесені до кадастру. І саме тут дружнім плечем стане Держгеокадастр.

Маю на увазі те, що саме за допомогою державного земельного кадастру здійснюватиметься візуалізація певних комплексних планів просторового розвитку території громади. І саме така функція має на меті значно полегшити саму процедуру реєстрації земельної ділянки. Та й загалом, Держгеокадастр буде значно простішою сервісною службою. До прикладу, державна експертиза землевпорядної документації скасовується взагалі. Що стосується процесу зміни цільового призначення, то він теж стане простішим.

Змінити цільове призначення просто

Тут переваги ясні, як білий день. Проте дозволю собі аргументувати. Відповідно до земельної реформи для зміни цільового призначення земельної ділянки в межах певної функціональної зони не потрібно буде розробляти документацію землеустрою. Тож які вигоди цих нововведень?

Вигода №1 — це економія коштів. Елементарно: менше документів — менше витрачених грошей!

Вигода №2 — зменшиться кількість непорозумінь та неузгодженостей у поняттях категорії, виду цільового призначення та виду використання земельних ділянок. Ба більше, у новій реформі поняття виду використання земельної ділянки із законодавства взагалі вилучили.

Про які непорозуміння йде мова? Практика "знає" такі випадки, коли місцева рада закриває очі на містобудівну документацію та надає земельну ділянку для використання з метою, що суперечить функціональному призначенню. І разом з цим відповідні зміни в генеральний план не вносить.

Вигода №3 — менше часу буде загублено в кабінетах та чергах. Час — це енергія, тож поважати свій та чужий час вже давно стало суспільною нормою. Саме завдяки нововведенням більше енергії можна буде спрямувати на розвиток малого та середнього бізнесу свого ж регіону. Бо хто, як не господар, знає, як створити найбільш сприятливі умови господарювання для малого та середнього бізнесу. Й мета земельної реформи полягає у створенні таких умов.

У діях щодо земельного законодавства Україну активно підтримує міжнародна спільнота. Варто звернути увагу, що геопортали самоврядів розроблені у рамках проекту USAID (Агентство США з міжнародного розвитку "Підтримка аграрного і сільського розвитку"). Проект також надає громадам ліцензійне забезпечення ArcGIS, що використовується найбільшими муніципалітетами країн ЄС.

ArcGIS — це комплекс геоінформаційних програмних продуктів, на якому можна побачити земельні мапи регіонів https://geoportalua.com/ua/otg, і це значно полегшить розуміння ситуації для самих муніципалітетів.

Деякі європейські країни — Польща, Хорватія — мають схожий досвід земельних реформування відносин і готові поділитися з українцями своїми напрацюваннями.

До прикладу, Закон Польщі "Про просторовий розвиток", який діє з 2003 року, понад 20 років описував лише процедуру підготовки та прийняття документації з просторового планування, але не регламентував її зміст. Внаслідок чого багато інвестицій відповідали нормам, але були сумнівними щодо їх відповідності просторовому порядку та сталому розвитку. У 2015 році був прийнятий Закон про ревіталізацію, який вирішив цю проблему.

З того часу планування починається із підготовки програми відродження, яка передбачає виявлення існуючих проблем та відкриття потенціалів, розробляються цілі, характеризуються заплановані напрямки дій, проекти, а також організаційні та фінансові заходи. Таким чином просторові перетворення зумовлюють позитивні та якісні зміни в житті громади.

Наша країна вже врахувала та перейняла цей досвід. А також варто зазначити, що в Україні процедура підготовки та прийняття кожного типу документів щодо просторового планування єдина, на відміну від Польщі.

Що стосується досвіду Хорватії, то тут усі місцеві громади зобов’язані за законом документально оформляти просторові плани. Зазначу, що Хорватія децентралізована країна, тому розробкою документації з просторового планування для міст і муніципалітетів займаються регіональні органи влади. Кожен регіон розробляє свої власні рекомендації, і головне в цих рекомендаціях не процедурні питання, а зміст самої документації та її реалізація.

Замість підсумків скажу таке: земельна реформа — це, без перебільшення, одна із найбільших реформ в історії Незалежної України. Основне із завдань цієї реформи — дозволити громадам самостійно розпоряджатися своєю землею. Нарешті господар стане повноправним господарем.

Прозорість та легітимність, яка передбачена цим законопроектом, дозволить уникнути фейкової документації. Та й загалом паперу буде значно менше витрачатися, адже суттєва частина процесів приватизації спрощена. Реформа сприятиме розвитку фермерських та інших малих господарств й спрямована на те, щоб розвинути потенціал аграрного сектору нашої країни. І на завершення: щаслива країна починається з кожного українця, а порядок на землі починається з відповідальності за кожен ар.           

Іван Фурсенко, перший заступник голови  Всеукраїнської асоціації громад