Это новое delo.ua. Cайт работает в тестовом режиме

Реформа Держпраці: рідші перевірки та декларація замість дозволу

  • Яна Горюнова

    керівниця з інформаційних технологій Офісу ефективного регулювання BRDO

Розроблені за участі експертів BRDO зміни пропонують зменшити перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, до 8 видів

"Інспектори праці" — традиційно один з найбільших "болів" українського бізнесу. У планах Держпраці щороку — більше 15 тисяч перевірок і почесне третє місце за їх кількістю серед контролюючих органів. Що ж із ними не так?

Історично Держпраці — це черговий орган-гібрид, створений під час так званої оптимізації кількості органів державного нагляду (контролю) у 2014 році. Тоді уряд вирішив, що бізнес перевіряють занадто багато інспекцій, і врегулював проблему радикально — просто об‎'єднав їх. Так з‎'явилася сучасна Державна служба України з питань праці, яка об‎'єднала функції контролю за сферами зайнятості, праці, охорони та гігієни праці, дотримання прав осіб з інвалідністю при працевлаштуванні, а також гірничого нагляду.

Схожим чином народилася і Держпродспоживслужба, яка перевіряє підприємства майже у 20-ти мало чим пов‎'язаних сферах. Найбільше труднощів у підприємців викликають сфера праці та охорони праці: вони стосуються фактично всіх підприємців, що мають хоча б одного найманого працівника. Більш того, в обох сферах діє застаріле, ще радянське законодавство та майже відсутні електронні адміністративні послуги. Розглянемо ці дві сфери детальніше.

Трудове законодавство

Оформлення трудових відносин як процес в Україні виглядає дуже просто: роботодавець укладає з працівником трудовий договір та подає відповідне повідомлення у податкову (це можна зробити через Електронний кабінет платника податків). При цьому більш ніж 3 млн людей в Україні працюють нелегально, і з них лише 40% — у легальному секторі економіки, тобто на зареєстрованих підприємствах. Всі інші — нелегали у квадраті. Чому так відбувається? Причин декілька.

Перша і найголовніша — ухилення підприємців від сплати податків та соціальних внесків. Часто-густо бізнес просто не розуміє, які послуги від держави отримує натомість, і намагається мінімізувати витрати своєї бізнес-діяльності.

Друга причина — поєднання безнадійно застарілого Кодексу законів про працю та спроб імплементувати у національне законодавство вимог конвенцій Міжнародної організації праці. Кодекс, із одного боку, створює суттєві незручності для роботодавців, а з іншого — передбачає такі санкції за їх невиконання, які дешевше роками оскаржувати у судах, ніж виконувати. Вимоги міжнародних конвенцій, у свою чергу, передбачають безпрецедентний для України рівень самостійності у прийнятті рішень для інспектора, що у поточних умовах фактично дорівнює свавіллю та корупції інспекторів і катастрофічному тиску на бізнес.

Охорона праці

Контроль за дотриманням вимог з охорони праці поширюється на меншу кількість підприємств, але сфера є не менш проблемною. Найбільше підприємці потерпають від застарілих та надмірних вимог, необхідності отримувати зайві експертні висновки та дозволи там, де достатньо задекларувати свою відповідність вимогам законодавства. І, звісно, від кількості паперу, який на це потрібно перевести.

Основним документом, що створює ці проблеми, є Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107. У ньому є все: і перелік робіт, які потребують отримання таких дозволів, і перелік машин, механізмів та устаткування, використання яких вимагає аналогічного дозволу.

Таке регулювання породжує низку проблем. По-перше, не всі роботи з цього переліку дійсно потребують такого жорсткого регулювання як дозвіл. По-друге, процедура отримання такого дозволу є максимально корупційною.

Першу проблему дозволить вирішити скорочення переліків, що потребують наявності таких дозволів, та запровадження можливості виконання робіт підвищеної небезпеки або використання відповідних машин, механізмів та устаткування за заявницьким принципом (шляхом подання декларації до Держпраці).

Зміни до вищезгаданого Порядку, розроблені за участі експертів BRDO, пропонують зменшити перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, до 8 видів. Якщо раніше підприємцям було необхідно отримати дозвіл на переробку нафти, вуглеводневих газів і конденсату, то зараз вони можуть розпочати діяльність, просто повідомивши Держпраці декларацією. При цьому вся повнота контролю Держпраці за дотриманням підприємцями норм законодавства про охорону праці залишається незмінною.

Крім переліку робіт, до 4 видів скорочується і перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких вимагає таких дозволів. Наприклад, за декларативним принципом підприємцям буде дозволено використовувати вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

Таким чином, самодекларування проведення небезпечних робіт дасть можливість скоротити час на отримання відповідних дозволів для бізнесу. Окрім того, наступним кроком має бути саме переведення такої декларації в онлайн, за прикладом аналогічної декларації у сфері пожежної безпеки. Це допоможе Держпраці сформувати електронний реєстр заявок, дозволів та підприємств, що здійснюють роботи підвищеної небезпеки. Разом із цим, підприємець зможе відкоригувати в процесі виконання робіт вже подану декларацію або навіть відкликати її.

Перевірки

Протягом кількох років Офіс ефективного регулювання підтримує трансформацію вітчизняної системи державного нагляду (контролю) до ризикорієнтованого підходу. Тобто, йти від ризику настання тих чи інших небезпек, а не намагатися контролювати "всіх і вся". Плани перевірок мають формуватися винятково на основі оцінки ступеня ризику для кожного підприємства у сфері контролю того чи іншого органу. Таким чином, убезпечуючи малий бізнес із незначними ризиками від надмірного тиску і частих перевірок, фокусувати увагу інспекцій на більш ризикових підприємствах.

Але реалізувати такий підхід у сфері досі не було можливим, адже критерії ризику у сфері праці не були затверджені. Відтак, планові (по факту — попереджувальні) перевірки не відбувалися, а ключовим показником власної ефективності Держпраці вважала кількість "спійманих" на порушеннях підприємців та розмір накладених штрафів.

Тепер, за новими критеріямя відомство зможе об‎'єднати всі питання та вимоги до підприємців у єдину логічну схему, яка дозволяє визначити ступінь ризику підприємства одразу за всіма показниками — і щодо трудового законодавства, і щодо охорони праці та зайнятості. Такий крок дозволить зробити процес перевірок Держпраці прозорим та прогнозованим, самі перевірки охоплять одразу всі сфери контролю відомства, а зустрічі підприємств з інспекторами стануть рідшими.