У світі зростає виробництво зернових: які позиції у України та як їх покращити

Україна — серед лідерів країн-експортерів зернових. Ми продаємо зерна у 150 країн та годуємо 150 млн людей у всьому світі. З початком євроінтеграції Україна увійшла до п'ятірки найбільших експортерів сільгосппродукції до ЄС. За останні 10 років загальний обсяг експорту зернових збільшився у 4 рази, а експорт самої лише пшениці - у 8 разів. Торік ми вже обігнали Бразилію й отримали срібло в загальному рейтингу експортерів зерна. 

Серед перспектив нового десятиліття для українських аграріїв — не лише ключова роль у світовій продовольчій безпеці. Але й сильні позиції в експорті насіння. 2020-го ЄС визнав високу якість українського насіння та дозволив його імпортувати. Розбираємо нинішні позиції України на ринку зернових та прогнози USDA для українського експорту до 2030 року. Спойлер: оптимістичні.

Що буде з експортом пшениці

Пшениця — найпопулярніша зернова культура у світі. З 2012 по 2016 роки Україна рухалася вверх в рейтингу світових експортерів пшениці, пройшовши від 9 місця до 6. У 2019-20 світ спожив 769 млн тонн пшениці, з яких 20,5 млн були українського походження. І це був наш рекорд з експорту. 

USDA прогнозує, що 91% світового експорту пшениці у 2030/31 році припадатиме на вісім лідерів рейтингу: ЄС, Росію, Канаду, США, Україну, Австралію, Аргентину і Казахстан. Крім того, американські експерти прогнозують: з вісімки лідерів цього десятиліття збільшать частку світового експорту лише ЄС (з 16,1% до 18,7%) і Україна (з 8,2% до 9,6%). 

Обсяги експорту пшениці з України за стабільних погодних умов у 2030-31 триматимуться на рекордному рівні, досягнутому у 2019-20 році, і становитимуть 20,6 млн тонн. 

Яким буде експорт ячменю, жита й вівса

Ринки експорту ячменя та жита для України є динамічними, а для аграріїв — непередбачуваними. Через це українські підприємці часто не мають змоги запланувати необхідні для ринку обсяги зерна і надають перевагу тим культурам, що мають більш стабільний попит на ринку. Наприклад, кукурудзі чи пшениці. Внаслідок цього площі посівів ячменя, жита та вівса щороку змінюються. Тим часом Україна втрачає позиції на глобальному ринку. 

Однак ми можемо похвалитися, що кожна п’ята тонна ячменя у світі — походить з України. Найбільше купують український ячмінь Китай та Саудівська Аравія. Зокрема, цього року Китай навіть обігнав Саудівську Аравію. На нього припало 69% від загального обсягу українського експорту ячменю. Сталося це завдяки відновленню попиту на кормове зерно від китайських свиноферм, де тварини нарешті одужали від африканської чуми. Експорт ячменю з України, за прогнозами USDA, до 2030-31 років зросте майже на 17% — до 4,7 млн ​​тонн. 

Українське жито стало глобальним брендом. Канадська пекарня, що спеціалізується на європейській випічці, називає український житній хліб найпопулярнішим у своєму асортименті. Додає, що закваску і борошно для нього привозять прямо з України. 

Що ж до глобального експорту українського жита — воно не найпопулярніше. Хоч Україна і входить у топ-5 експортерів жита, з 2005 року і дотепер експорт культури зменшується. Оскільки середня врожайність культури поступається врожайності пшениці на 20-25%, а ціни на ці зернові є подібними, українські фермери не поспішають збільшувати площі посівів під жито. Навпаки, скорочують їх, дедалі частіше продаючи невеличкі урожаї на внутрішній ринок. Зокрема, в експорті вівса за останні п’ять років ми все ще тримаємося в п’ятірці лідерів, але спустилися з передостаннього на останній щабель.

Які бар’єри існують сьогодні для збільшення українського зернового експорту та як їх подолати

Середня врожайність зернових культур у 2020 в Україні становила 4,91 т/га, трохи більше, ніж у 2018 році — 4,74 т/га. Водночас у сусідніх країнах вона вища. Наприклад, середня врожайність у ЄС 2020 року була 5,39 т/га. Для порівняння, у Франції середня врожайність пшениці сягає 8 т/га, а в Україні — майже вдвічі менше за схожих погодних умов (в обох країнах більша частина території перебуває в зоні континентального клімату та залежно від року отримує від 500 до 800 мм опадів). 

Проте врожайність залежить не тільки від погодних умов. Дедалі важливішими для доброго врожаю стають стійкість посівів до погодних змін, хвороб і шкідників. Також важливим чинником, який визначає врожайність, є якість насіння та потенціал гібридів і, звісно, засоби захисту. Саме тому вже кілька років у світі і у BASF зокрема працюють над виведенням нового, стійкого до стресів гібриду пшениці. 

Крім гібридів, на збільшення продуктивності прямий вплив має вибір технології захисту та чітке розуміння, як, для чого й коли її використовувати. Сьогодні недостатньо просто обробити рослину усім спектром препаратів. Потрібно зважати на безліч факторів: від погодних умов до якості самих препаратів. Адже подорожник чи ромашка, звісно, корисні трави, однак перелом руки потребує гіпсу, а апендицит — операції. Те саме на полі. Якісні препарати можуть забезпечити захист навіть в умовах, коли поля заливає дощами чи падає град. Натомість підробки, неякісні генерики, навпаки, можуть ще більше нашкодити — і самій культурі, і ґрунту. 

Задля збільшення якості врожаїв варто нарощувати й культуру обробки. Адже сьогодні якісні препарати здатні не лише захистити культуру від шкодочинних організмів, але й одночасно розкрити її потенціал. Що це означає? Як мінімум те, що з однієї й тієї ж площі можна отримувати більше врожаїв. Кожна рослина, як і людина, має власний закладений потенціал. І якщо для дитини дати хороші стартові умови для навчання, розвитку, то в результаті це виллється в прагнення створити власний бізнес чи стати професіоналом своєї справи. Те саме з агрокультурою: захищаючи її на кожному етапі, аграрії дають їй можливість скерувати енергію на ріст і розвиток. 

Загалом, щоби оптимізувати витрати та збільшити врожайність водночас, українським аграріям варто не боятися інвестувати у якісні стійкі гібриди зернових, максимально застосовувати цифрові технології та піклуватися про здоров’я рослин на всіх етапах росту, не даючи бур’янам, шкідникам та хворобам жодного шансу. За умови дотримання цих факторів майбутнє, у якому українські виробники мають найбільшу середню врожайність у світі, цілком реальне. 

Источник фото: Depositphotos