Мнения 03 июня, 11:06

Рівний доступ до спільних природних ресурсів як ключове завдання: ні кроку назад

Головний виклик України — забезпечення раціонального використання наявних енергетичних ресурсів та матеріально-сировинної бази паралельно із залученнями інвестицій у галузь

Фото: Max Kukurudziak / Unsplash Фото: Max Kukurudziak / Unsplash
Фото: Max Kukurudziak / Unsplash

Сфера надрокористування є надзвичайно вагомою для держави: у 2018 році її частка у ВВП України склала 10,5%. Проте досі українські надра використовуються не повною мірою, а основною проблемою галузі залишається нераціональне та неефективне використання природних ресурсів.

На посаді заступника міністра енергетики та захисту довкілля я координував державну політику в галузі енергетики та екології за різними напрямками, серед яких надрокористування, лісова, рибна та водна політика. Крім того, до сфери моїх компетенцій входила заповідна справа та політика розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Вдалося зробити чимало, однак попереду галузь має ще багато викликів, вирішення яких дозволить назвати її по-справжньому ефективною.

Пріоритет №1. Побачити потенціал

Наразі в Україні освоєно лише 16,8% усіх родовищ корисних копалин. Та й ті надра, надані у користування, частково не розробляються: показник видобутку природного газу та нафти є недостатнім у порівнянні з іншими країнами світу. Так, у 2018 році він склав 2,5% та 1,3% відповідно. І це в той час, як Україна витрачає на імпорт паливно-енергетичних ресурсів $10 млрд щорічно.

Для порівняння, показник видобутку нафти в Мексиці у 2018 році склав 9,3%, у США — 9,1%; показник видобутку газу в Канаді у 2018 році склав 9,7%, у США — 6,9%. При цьому, найбільшу частку з усієї сфери надрокористування у розрізі ВВП України займає видобування сирої нафти та природного газу. Таким чином, основне завдання політики галузі надрокористування — побачити та розумно реалізувати той потенціал, який має Україна.

На території нашої країни наразі виявлено понад 20 тисяч родовищ мінеральної сировини, із яких менше половини — лише 9168 — мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин. Чітко усвідомлюючи, що галузь потребує прямих інвестицій, ми досягли значного прогресу в цьому напрямку.

Розробили "Інвестиційний атлас надрокористувача", який містить понад 100 привабливих для малого та середнього бізнесу об'єктів. Завдяки цьому інвестор бачить потенційно вигідні для інвестування об‎'єкти.

Насамкінець, ми створили data-room геологічної інформації. Це означає, що відтепер надрокористувач не повинен проходити складну процедуру: писати заяву, отримувати дозвіл на доступ до звітів, оплачувати послугу тиражування матеріалів. Усі ці бар‎'єри прибрано, а геологічна інформація доступна всім охочим у відповідності до кращих світових практик.

Чому ліцензії "сплять"?

Надра є спільним обмеженим ресурсом, тобто таким, що потенційно може належати будь-кому. Саме тому держава має розподіляти його на конкурентних і відкритих засадах — через електронні прозорі аукціони. В Україні протягом багатьох років склалася відверто негативна ситуація: понад 90% спеціальних дозволів на користування надрами було видано поза аукціонною процедурою. У таких випадках надрокористувачем сплачується збір, вартість якого розраховується, виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

У свою чергу, це не лише створює підстави для корупції, а й не забезпечує сплату реальної вартості за отримання надр в користування. Крім цього, надання надр за позааукціоною процедурою призвело до існування "сплячих" ліцензій на користування надрами, тобто таких, за якими на визначених ділянках понад трьох років не відбувається видобуток нафти.

Статистика вражає: кожен третій спецдозвіл на користування нафтогазоносними надрами є "сплячим". Власники так званих "сплячих" спецдозволів на користування надрами колись отримали право на користування ними без проходження аукціонних процедур. Вони тримають їх "про запас", не відмовляючись від них добровільно, постійно вносячи зміни до програми робіт за спецдозволом без об‎'єктивних причин відсутності видобутку.

Міністерство вже почало вживати заходів для подолання цієї проблеми. Зокрема, ми розробили законопроект, який стимулюватиме надрокористувача нафтогазоносними надрами діяти: або швидше почати видобуток корисних копалин, або повернути такі ділянки та спецдозволи на них державі.

Проект закону впроваджує щомісячну плату за користування площею ділянок нафтогазоносних надр залежно від розміру площі та строку з моменту отримання відповідного спеціального дозволу. Плата за користування нафтогазоносними надрами нараховуватиметься протягом часу між моментом завершення трирічного терміну з дати видачі відповідного дозволу та моментом сплати рентної плати за видобування вуглеводнів. Такий досвід уже успішно працює в США, Великій Британії, Норвегії, Хорватії та в деяких інших країнах.

Проміжні результати

За півроку роботи в Міністерстві енергетики та захисту довкілля за багатьма напрямками вдалося просунутися вперед. Як мінімум, запущено процес незворотних змін у галузі, які неодмінно треба продовжувати. Почну з того, що вперше в історії сучасної України створено законодавчі засади для припинення незаконного видобування бурштину. Законопроект від Мінекоенерго був підтриманий Верховною Радою України.

За умисне ухилення від обов‎'язкової рекультивації земель, яким нанесено істотну шкоду внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спецдозволу на користування надрами, тепер передбачено сувору кримінальну відповідальність.

Не менш важливою сферою, якою ми опікувались, став нагляд за лісовим господарством. Саме лісові ресурси зазнавали найбільше шкоди від масштабних обсягів незаконної вирубки. Невтішний факт: збитки від незаконних рубок збільшуються щорічно і за період 2015-2019 рр. склали близько 1 млрд гривень. Втрати держави у 5 разів перевищують щорічне фінансування лісової галузі. Щоби це зупинити, ми запровадили обов‎'язкове ведення електронного обліку деревини всіма лісокористувачами України.

Наразі вже 414 лісокористувачів приєдналось до системи ЕОД, і це лише початок. Також забезпечено прозорість ринку деревини та справедливе ціноутворення: уся необроблена деревина, що реалізується в Україні, має продаватись лише через електронні аукціони.

Доволі складна ситуація виникла і в галузі водокористування. Чи не вперше уряду довелося управляти дефіцитом водних ресурсів. Щоби цього уникнути, Держводагентство встановило оптимальні режими роботи водних об‎'єктів. Завдяки цьому ми маємо практично наповнений каскад дніпровських водосховищ (95%), який забезпечує питним водопостачання близько 70% населення України.

Дністровські водосховища також наповнені. Станом на початок травня в усіх інших басейнах річок вжито всіх можливих заходів для максимальної акумуляції весняного річкового стоку у водосховищах для забезпечення населення та галузей економіки водою у літній посушливий період.

Окрім цього, ми відкрили доступ до використання 15% резерву водних біоресурсів в рамках промислового вилову. Уряд прийняв відповідну постанову. Насамкінець, ми підготували стратегічні документи для моделювання водного дефіциту — водогосподарські баланси, що дозволяють оцінити та виявити, які саме території матимуть водний дефіцит.

Ще одним важливим досягненням за останні півроку стала робота міністерства над Концепцією нового Кодексу про надра. У документі планувалося передбачити положення щодо захисту національних інтересів, забезпечення рівних можливостей користування надрами, відкритості проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, прозорості системи державного моніторингу використання і охорони надр, посилення контролю та відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Крім того, Концепція покликана встановити механізми проведення оцінки запасів за міжнародними стандартами, стимулювати переробку окремих корисних копалин в готову промислову продукцію на території України, запровадити інститут резервування земельних ділянок та встановити порядок здійснення оцінки впливу на довкілля за міжнародними нормами.

Над розробкою Концепції нового Кодексу про надра працювало не тільки Мінекоенерго, а й представники бізнесу, громадськості, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO та профільних бізнес-асоціацій та міжнародні експерти у сфері надрокористування.

Головний виклик, із яким сьогодні має впоратися Україна, — забезпечення раціонального використання наявних енергетичних ресурсів та матеріально-сировинної бази паралельно із залученнями інвестицій у галузь. Це дозволить ефективно використовувати безцінні ресурси, які мають властивість вичерпуватися. Без перебільшень, це один із пріоритетів нашої національної безпеки.

Залучення інвестицій у видобувну галузь не лише врятує Україну від викликів кризи, а й дозволить стрімко нарощувати експорт на міжнародні ринки. При цьому, Україна повинна поступово зменшувати залежність від імпорту енергоносіїв. Для цього важливо оптимізувати та збільшити обсяги власного видобутку основних корисних копалин, зокрема природного газу.

У свою чергу, не можна згортати процес забезпечення рівного доступу до спільного обмеженого ресурсу. Це те, із чого ми, власне, і починали. Зупинятися не можна. Україна має попереду ще багато викликів, які необхідно здолати. Проте, перш за все, варто продовжувати всі ті ініціативи, які покликані зробити управління спільними природними ресурсами ефективним і збалансованим, адже надра — одне з основних багатств нашої нації.

Загрузка...
Новое видео
Николай Тимощук: об устойчивости компаний, спросе на UNIT.City и человеке будущего / Delo.UA
Загрузка...