Що не так з індексацією ренти за РЧР у "ресурсному" законопроєкті № 5600

Нещодавно Урядом було ініційовано, а Верховною Радою зареєстровано законопроект 5600.

Проектом Закону №5600 пропонується внесення суттєвих змін до податкового законодавства, що безпосередньо впливатимуть на адміністрування податків, базу оподаткування та порядок обчислення податків. Деякі норми, як-то обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи — боржника за кордон до повного погашення податкового боргу чи забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами  податкових перевірок сум грошових зобов’язань на час адміністративного або судового оскарження є більш ніж контраверсійними і викликали обурення бізнесу незалежно від індустрії.

Що стосується підвищення ставок ряду податків, то, на жаль, не виключенням є і ринок мобільного зв’язку, якому Уряд пропонує  індексацію (фактично — підняття податків) рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5% вже з 01.07.21. Основна мотивація, озвучена Урядом, полягає в такому: по-перше, ставки (в т.ч. по радіочастотам) з 2017 року не переглядалися; по-друге, законопроект має на меті змусити платити податки тих, хто мало платить.

На прикладі галузі мобільного зв’язку розкажу, чому такий підхід не є win-win для держави та бізнесу.

Відповідно до офіційних даних ДПС, за результатам 2017 року галузь телекомунікацій сплатила 10,4 мдрд грн податків, в 2018 році — 12,6 млрд грн, в 2019 — 14,8 мільярдів, а в 2020, кризовому році — 15,8 млрд грн.  Тобто без будь-якої індексації галузь стабільно кожний рік нарощує сплату податків на 1-2 млрд грн на рік.

При цьому бізнес продовжує інвестувати. Так, наприклад, капітальні інвестиції "Київстар" у 2020 році склали 6 млрд грн, а загалом з 2015 року "Київстар" здійснив інвестицій на суму більше 25 млрд грн. та забезпечив роботою тисячі власних працівників та працівників із суміжних галузей (будівництво, логістика, тощо).

Мобільні оператори України впроваджують нові технології та розбудовують мережі на тлі значного податкового навантаження (35% від загального ринкового обороту), яке є значно вищим, ніж середній аналогічний показник в інших країнах Європи (21%). Середній чек з одного абонента мобільного зв’язку в Україні становить $2,8 на місяць, що є одним із найнижчих показників відповідно до даних GSMA, глобального think tank у галузі телекомунікацій. За результатами 2020 року, за цим показником Україна опинилася на 135 місці в світі між Угандою та Ганою. І не дивно, оскільки за даними Державної служби статистки України з 2001 року ціни на послуги зв'язку зросли в середньому лише в 2 рази, в той час як, наприклад, ціни на комунальні послуги — в 22 рази, на транспорт в 9 разів, тощо.

"Ціна Законопроекту 5600"  для мобільних операторів — зростання податкового навантаження на суму 102,5 млн грн на рік. Відповідно до дослідження, проведеного вже згаданим GSMA разом з E&Y Global щодо оподаткування мобільного зв’язку в Україні, виключення індексації рентної плати за радіочастотний ресурс на рівень інфляції призведе до збільшення податкових надходжень приблизно на $134 млн на рік до 2025 року завдяки зростанню галузі мобільного зв’язку та збільшенню ВВП.

До речі, стосовно ВВП. Відповідно до  даних Ericsson та Imperial College London,  розширення покриття мобільного інтернету на 10% призводить до зростання ВВП країни від 0.6% до 2.8%. Інвестиції в новітні технології, зокрема 4G, драйвлять розвиток економіки України, сприяють зростанню ВВП і, в тому числі, надали можливість в 2020 році не зупиняти бізнес-активність багатьом українським підприємствам, які почали працювати під час пандемії COVID-19 у віддаленому режимі.

Зважаючи на вищенаведені цифри і факти, питання стосовно того, чи потрібно індексувати ставки за радіочастоти, чи ні, є риторичним, особливо з уразуванням того, що в Податковому кодексі України існують бар’єри для розвитку галузі, ліквідація яких може дати поштовх інвестиціям в частоти та принести Державі більше 1,2 млрд.грн доходів вже в найближчий рік.

Мова йде про спектральні коефіцієнти. Зараз до частот, які використовуються мобільними операторами або потенційно придатні для використання для радіотехнологій/стандартів 2G, 3G, 4G або 5G (в залежності від діапазону), найчастіше застосовуються передбачені Податковим кодексом України підвищувальні коефіцієнти за фрагментований спектр, концентрацію спектру та понижуючий коефіцієнт за де-фрагментацію спектру.

Метою впровадження коефіцієнтів, які булі ініційовані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) в 2017 році, було стимулювання операторів до обміну спектром і створення його суцільних смуг для впровадження нових радіотехнологій 3G/4G в Україні. На сьогодні ця мета повністю досягнута, що підтверджує сама НКРЗІ.

Оціночна стартова вартість спектру в діапазоні 2100 МГц, який був зданий державі компанією "ТриМоб", може становити, приблизно, від 500 млн. до 1 млрд. гривень. Існуюча система коефіцієнтів (особливо підвищуючих) робить бізнес-кейсі по придбанню спектру, зокрема 2100 МГц, фактично неможливим.

В свою чергу, за умови скасування коефіцієнтів на додачу до вартості ліцензій, надходження від рентної плати за радіочастотний ресурс в діапазоні 2100МГц, який наразі є в держави і не використовується, збільшать доходи державного бюджету на 207 млн.грн/рік (виходячи із діючих ставок, які засовуються до цього діапазону). Держава вже втратила 300 мільйонів гривень надходжень по рентній платі від цього діапазону. Кожний наступний місяць "простою" буде коштувати державі більше 17 млн. грн.

Треба зазначити, що цей спектр і ряд інших потенційно цікавих спектральних активів з’явився у розпорядженні Держави завдяки принциповій позиції народних депутатів, зокрема представників податкового Комітету ВРУ, які в 2020 році вирівняли ставки для компаній, які історично отримували спектр без будь-яких конкурсів, платили занижені ставки ренти і бізнес-модель яких була побудована на перепродажі таких компаній реальному бізнесу, але вже в сотні разів дорожче.

Сподіваємось, що наші аргументи будуть почуті і в результаті законопроект №5600 з традиційного вже підняття податків перетвориться у win-win сценарій для держави та бізнесу.