Діагноз освіті: чому підручник з хімії радить дітям лікувати рак содою і що з цим робити

Без радикальних змін у процедурі затвердження підручників, без змін у доборі експертів та фахівців нічого не зміниться

Якщо ви далекі від освіти, то певно і не знаєте, як весело живе ця галузь. Щодня. Кожнісінького божого дня в цій галузі вистрілює якась така... (добираю цензурних слів) чудасія, від якої спочатку хочеться реготати аж до гикавки, а потім ридати від усвідомлення тієї бездонності провалля, в яку к лихій годиняці летить наша освіта.

Підручники у середній та старшій школі — здебільшого можна читати, як збірник анекдотів. Тут вам і КНДР, Куба та Судан — передовики в будівництві космічних апаратів. Тут вам і історія, від якої можна довго бігати стелею, вибалушивши очі.

Тут вам та ж географія з 4 океанами, і не дивуйтеся, що на думку деяких не найгірших вчителів, білі ведмеді живуть на Південному полюсі. Тут вам і граматичні помилки та русизми у підручнику з української мови. Тут вам і хімія, яка більше схожа на посібник "виконай поради і помри молодим".

Давайте зупинимося на останньому. Підручник хімії, 9 клас, автор Савчин. 2017 рік, видавництво "Грамота". Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 20 березня 2017 року No 417). До речі, рецензовано цей антинауковий маразм Ганичем, учителем хімії із Закарпаття, Філоненком, завідувачем НМЦ природничо-математичної освіти і технологій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, Мілюкіним, провідним науковим співробітником відділу аналітичної хімії та радіохімії Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Думанського (він доктор наук, до речі).

Чим же такий важливий цей підручник хімії? Наприклад тим, що вже в першому параграфі, на сторінці №7 дітей вчать, що "харчова сода створює в організмі лужне середовище, у якому не можуть жити і розмножуватися ракові клітини, віруси та бактерії". А далі про те, що соду вживають для профілактики та лікування раку. Я не полінувалася оббігати після прочитаного не лише стелю власної кімнати, а добігла ще до знаних медиків і перепитала в них, чи так це.

Наприклад, головний лікар Національного інститут раку Андрій Безносенко відповів: "З точки зору медицини — це абсурд, бо жодними дослідженнями не доведено, що сода та інші народні методи ефективно лікують чи профілактують онкозахворювання. Надавати таку інформацію учням — надзвичайно шкідливо. Бо потім, після спроб лікування такими методами, до нас звертаються люди надзвичайно пізно. Тоді, коли всі шанси втрачено".

Загалом лише щодо тієї злощасної соди мною було опитано більше 10 фахівців — усі вони одностайні в тому, що у підручнику написана виняткова бздура, яка граничить із небезпечним ідіотизмом. Тільки уявіть собі, що в країні, де смертність від раку на другому місці, в підручнику хімії вчать профілактувати та лікувати рак содою. А тоді ми дивуємося, а як так виходить, що у нас дві третини онкопацієнтів помирають? А тому, що вони замість того, щоб вчасно йти до лікаря, п’ють соду, як того радить підручник хімії. Профілактуються, так би мовити. Лікуються. До того часу, коли всі лікарі світу стають безсилими.

Взагалі, здається, шо у автора та рецензентів підручника якась невдоволена потреба лікувати — так, окрім соди вони ще розписують у підручнику, що господарським милом слід лікувати опіки, лупу і нежить. Тут я прямо чую крик і плач лікарів, до яких приходять пацієнти після такого лікування. Електрофорез ефективніший ніж медикаментозне лікування — це твердження теж із підручника хімії.

А спиртова настоянка якоїсь хріні з хрінню, яка не має ніякої доведеної ефективності, авторами підручника радиться до вживання людям і тваринам. Вперед підігрувати фармі з її фуфломіцинами.

Всього цього могло б не бути. Все це могли б завернути, прибрати, викинути і спалити ще на підході до МОНу, якби у нас була якась така чудесна інституція, котра могла б перевіряти майбутні підручники, звіряти факти в них, перш ніж видати гриф. Хоча така інституція існує — Інститут Модернізації Освіти займається у нас розглядом і допуском до шкіл усіх підручників і посібників. Ну як займається… Очевидно, що дуже погано займається, якщо зважати на кількість маразму в підручниках.

Сміятися і плакати над цими підручниками — цілком природнє бажання, і це нормально. Проте, ні сміх, ні сльози нічого не змінюють. Ми звернулися з відкритим листом до виконуючого обовя'зки міністра освіти та науки з вимогою провести експертну перевірку цього маразму, скасувати гриф цьому підручнику. Та змінити врешті усю процедуру затвердження так, щоб і надалі у подібних авторів, рецензентів та видавців не було навіть шансу гидити дітям в мозок. Цю процедуру нам обіцяють змінити вже не перший рік, але змінюються міністри, а всі ті бовдури, які назатверджували такої бздури лишаються на місцях, а процедуру навіть ніхто не чіпав.

У цьому році ІМЗО затверджуватиме багато нових підручників, відповідно до нового стандарту освіти. Без радикальних змін в процедурі, у доборі експертів та фахівців нічого не зміниться, ми отримаємо той же перелицьований маразм. Симбіоз газети "народна бабушка" і групи "Людоньки, порадьте" у вигляді підручників. Це точно те, що потрібно вашим дітям? Це точно те, що потрібно Україні?

В нашій країні ніщо не змінюється саме по собі. За кожну зміну слід боротися, кожну зміну слід вимагати. Одного можуть не почути та голоси тисяч уже не проігнорують. Ви, особисто можете і повинні вимагати цих змін заради себе і своїх дітей. Для цього досить написати листа на електронну пошту [email protected] та вимагати змін в процедурі затвердження підручників, ретельного аналізу вже виданих посібників. І не аби ким, а відповідними фахівцями.

У школах не місце псевдонауковим повідомленням, у школі не місце маразму. Підручники мають збагачувати знання, покращувати якість життя, а не вбивати людей, даючи небезпечну інформацію. А пан Шкарлет та його колеги мають терміново відреагувати на запит суспільства. З брехні виростають раби. Вільних людей виховують правдою!