Співдоповідач комітету ПАРЄ Ганне Северінсен: Конституційний Cуд має негайно дати відповідь на питання, чи відповідає такий крок Конституції

– Пані Северінсен, коаліційна більшість у Верховній Раді не готова беззастережно сприйняти указ президента про розпуск парламенту. Як вийти із цієї ситуації?

– Конституційний Суд має негайно дати відповідь на питання, чи відповідає такий крок Конституції.

– Хто нестиме відповідальність за можливе поглиблення політичної кризи? Президент чи парламент?

– На мою думку, відповідальність лягає на обидві сторони.

– Як ви ставитеся до позачергових виборів?

– Я сподіваюся, що сторони знайдуть правовий вихід із ситуації, що склалася. Якщо таки проводити позачергові вибори, то це буде пов’язано із численними проблемами, зокрема технічними. Але, зрештою, у кожній демократії останнє слово за виборцями.

– Тобто ви не виключаєте саме такий вихід із кризи?

– Це абсолютно нормально, якщо немає іншого виходу. Я сподіваюся, що правові підстави для такого рішення є достатньо переконливими. Проблема лише в українській виборчій системі, яка передбачає вибори за партійними списками. Ця система є поганою для виборців. Вони не мають реального вибору, тому що можуть проголосувати лише за цілий список. Якщо виборці не сприймають окремих політиків, вони не можуть на це вплинути.

– Президент Ющенко називає розширення урядової коаліції за рахунок депутатів з опозиційних фракцій перекручуванням волевиявлення виборців. Як ви сприймаєте такий аргумент?

– Я погоджуюся із твердженням про те, що такі дії спотворюють результати виборів і багато українців можуть почуватися ошуканими. Я гадаю, що ті депутати, які переходять з одного табору до іншого, мусять дати відповідь самим собі: навіщо вони це роблять? На мою думку, в Україні замало дебатують про політику. Українські політики змагаються за владу, а не за політику.

– Опозиція у Верховній Раді не раз вимагала застосування імперативного мандату до народних депутатів. Це могло б вирішити проблему «перебіжчиків»?

– Це не вихід із ситуації. Це абсолютно недемократично. Якщо депутат обраний до парламенту, але не погоджується із політикою, яку здійснюють його однопартійці, він має право на власну позицію. Я маю на увазі право депутата на власну політичну позицію. Інша справа, коли йдеться лише про боротьбу за владу. Коли депутати масово змінюють один табір на інший — це дуже тривожний сигнал. Виборці не знають, що їм робити.

– Президент називав намагання розширити коаліцію до 300 депутатів спробою «узурпації влади». Ви погоджуєтеся із такою оцінкою?

– У певному сенсі це слушне твердження. Адже має бути розподіл повноважень між президентом, парламентом і урядом. Натомість коаліція намагається перебрати владу на себе. Я повторюю: тут йдеться скоріше про владу, ніж про політику. Яка мета створення більшості у 300 голосів? Чого хочуть ці депутати? Вони хочуть змінити податкове законодавство чи вони хочуть якихось інших політичних змін. Ні. Схоже на те, що політика полягає лише в тому, щоб надати уряду всю повноту влади. Такі дії суперечать духу Конституції.

– На своєму позачерговому засіданні Верховна Рада закликала Парламентську асамблею Ради Європи терміново розглянути ситуацію в Україні. Чи буде якесь спеціальне засідання з цього приводу?

– За два тижні відбудеться засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Ситуація в Україні може бути винесена на розгляд. Я сподіваюся, що до того моменту ситуація проясниться. Але хочу повторити: досі обидві сторони дискутували лише про владу, а не про політику. Яку політику захищають сторони, за що виборцям пропонують знову голосувати? Тут непросто розібратися.