Україна і відкриті дані: що відбувається?

Найближчим часом уряду варто визначитися, які дані мають відкритися першочергово, а також створити контактний пункт підтримки на базі Мінцифри
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Через коронавірус уся планета вимушено й раптово майже повністю перейшла в онлайн. Кількість інтернет-користувачів упевнено зростає, як і обсяг споживання інформації з екранів. Уряди країн наразі зосереджені не лише на збереженні здоров‎'я своїх громадян, а й думають, як врятувати економіку в умовах карантину.

У такі кризові періоди питання відкритих даних стає ще актуальнішим. Завдяки ним влада може ухвалювати правильні й обґрунтовані рішення, тим самим зменшити навантаження на чиновників та спростити життя людей.

Напевно, більшість людей мають хибне уявлення про те, що таке відкриті дані. Насправді, це не сайт міської ради, де публікуються її рішення і навіть не фейсбук уряду чи парламенту, це точно не відскановані таблиці з документами чи таблицями.

Відкриті дані — це публічна інформація, що надається органами влади у машиночитному форматі. Такий формат даних дозволяє їх обробляти, копіювати, сортувати і найголовніше — створювати сервіси, що полегшують життя кожному з нас. Відкриті дані є ресурсом для створення бізнес-проектів, які можна монетизувати.

За даними Офісу ефективного регулювання, від 1,4 до 4,9 млн українців щомісячно користуються сервісами на основі відкритих даних. Найпопулярнішими є теми конкурентної розвідки (від 1,4 до 2,2 млн користувачів), громадського транспорту (1,2 млн користувачів) та антикорупції (від 0,7 до 0,9 млн користувачів).

Наразі в Україні є понад тридцять сервісів, які надають дані практично на будь-яку тему, як-от EasyWay (про рух громадського транспорту), SaveEcoBot(екологія), Monitor Estate(сфера будівництва), Youcontrol, Opendatabot тощо.

Куди рухається Україна

Україна вже пройшла певну частину шляху в цьому напрямку. Ще 2015-го року було внесено відповідні зміни до закону "Про доступ до публічної інформації", який зобов‎'язав органи влади оприлюднювати наявну у них відкриту інформацію.

2017-го року уряд оновив постанову №835 і подвоїв кількість наборів даних до 600. Вони мають оприлюднюватися органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua.

Держстат нараховує приблизно 86 тисяч розпорядників, які мають обов‎'язок оприлюднювати інформацію у форматі відкритих даних. Фактична кількість розпорядників може відрізнятись через створення і припинення діяльності організацій, а також значну кількість "мертвих душ" серед них. Більш консервативною є оцінка на базі кількості кабінетів Єдиного веб-порталу публічних коштів — 47,5 тисяч розпорядників. Проте на початок лютого на порталі data.gov.ua було зареєстровано лише 9721 розпорядника, з них лише третина опублікувала хоча б один набір даних.

Про що свідчать такі цифри? Органи влади чи державні компанії або просто не знають про необхідність відкривати дані, або не мають відповідних компетенцій для цього. Можливо, вони взагалі не розуміють, для чого це робити. А може, хтось уже нелегально заробляє на цих даних.

Ситуацію потрібно змінювати через пошук стимулів для оприлюднення даних. Це важливо, у першу чергу, для громадян і бізнесу, адже сервіси, створені на основі відкритих даних, економлять час, інформують про діяльність органів влади, дозволяють ухвалювати ефективні рішення. Поінформований означає захищений, особливо в час пандемії.

Як змусити дані відкриватися?

По-перше, слід встановити, хто з розпорядників повинен відкривати дані. Уряд повинен зафіксувати чіткі вимоги до таких даних (машиночитаність, відкритість формату, інтероперабельність тощо).

Водночас критично важливо визначити пріоритетні набори даних, які мають бути опубліковані першочергово. Усе, що для цього потрібно, — політична воля і посилення відповідальності за порушення у сфері відкритих даних. Так, зокрема, суб‎'єктом правопорушення має бути визначений керівник розпорядника, а процедуру притягнення винної особи до адміністративної відповідальності варто спростити.

Сьогодні ж адміністративна відповідальність за неоприлюднення даних — це усього-на-всього дрібний штраф на суму 490 грн. Крім цього, механізм притягнення до відповідальності погано працює через відсутність масштабних заходів з контролю та недосконале регулювання процедури притягнення до відповідальності. Так, Офіс уповноваженого з прав людини часто має проблеми з визначенням відповідальних за оприлюднення, а час всю процедуру притягнення до відповідальності потрібно закінчити за півроку — нереалістичні строки, зважаючи на діяльність судової системи. Крім того, обмежені людські ресурси Офісу уповноваженого в поєднанні з великою кількістю розпорядників призводять до фізичної неможливості систематично контролювати всіх розпорядників.

Покращити ситуацію можна двома шляхами:

1. Обмежити та чіткіше окреслити коло розпорядників, позбутись принципу "відкритість за замовчуванням". Такі заходи можуть призвести до зменшення загального обсягу оприлюдненої інформації, проте у влади буде можливість сконцентруватися на найбільш цінних наборах даних.

2. Створити реальну інфраструктуру підтримки принципу "відкритість за замовчуванням": спеціалізовані інструменти для розпорядників, гнучке регулювання зі сторони Мінцифри, контролюючий орган зі збільшеною інституційною спроможністю, тощо.

Які дані відкривати першочергово?

За інформацією Opendatabot, сьогодні необхідно опублікувати відкриті дані з Єдиного державного реєстру зареєстрованих транспортних засобів, Земельного кадастру, Реєстру зареєстрованих порушень правил дорожнього руху та ін. Для успішного проведення земельної реформи, наприклад, важливо відкрити дані про договори оренди і продажу землі та нерухомості. Для ефективної боротьби з конвертаційними центрами, продажем даних розпорядниками інформації на чорний ринок та задля перевірки спроможності контрагентів слід невідкладно оприлюднювати і фінзвітність компаній.

Експерти Офісу ефективного регулювання дійшли висновку: якщо будуть відкриті пріоритетні набори даних, то можливе кратне зростання кількості користувачів цими даними, які потрібні не лише для пересічних громадян, але й для підприємців. До речі, останні можуть створити зручні сервіси користування такою інформацією.

Саме тому найближчим часом уряду варто визначитися, які дані мають відкритися першочергово, а також створити контактний пункт підтримки на базі Міністерства цифрової трансформації. У свою чергу, Мінцифри має інструктувати розпорядників даних щодо вимог до їх оприлюднення, дедлайнів тощо.

Насамкінець, усі ці кроки стимулюватимуть оприлюднення і використання даних, які можуть позитивно впливати на життя людей у будь-яких сферах: від купівлі нерухомості (наприклад, інформація про нерухоме майно в заставі) до вибору оптимального способу дістатися на роботу (наприклад, інформація про громадський транспорт).