Мнения 02 апреля, 08:04

В очікуванні підтягування пасків: доходи населення та національна економіка

Як відчуватиме економічні негаразди більшість селян та містян, а, особливо, вразливі категорії співвітчизників — ті, хто потребує особливої уваги, хто не має заощаджень чи втрачає роботу? Що для них обговорення макроекономічних сценаріїв розвитку?

Фото: media.slovoidilo.ua Фото: media.slovoidilo.ua
Фото: media.slovoidilo.ua

Карантин триватиме до кінця квітня. Ми вже зазначали, що без активного і дієвого втручання держави до регулювання економічних процесів, наша держава не впорається з викликами сьогодення. Однак, дискусія щодо продовження плідної співпраці з МВФ, урядами західних держав та пошуку внутрішній резервів для утримання курсу гривні щодо основних валют залишила поза увагою прості питання. 

Як відчуватиме економічні негаразди більшість селян та містян, а, особливо, вразливі категорії співвітчизників — ті, хто потребує особливої уваги, хто не має заощаджень чи втрачає роботу? Що для них обговорення макроекономічних сценаріїв розвитку? Навіть, якщо ми у колі експертів зауважимо, що це на правду важливо. Однак, на часі кричущі проблемі забезпечення хоча б якогось прийнятного рівня життя населення (мова вже не йде про рівень європейських стандартів) і, у першу чергу, найбільш вразливих верств (з низьким рівнем доходів).

Згідно з офіційними даними, оприлюднених Держкомстатом у лютому 2020 за 9 місяців 2019 року, в Україні частка населення із середньодушовим еквівалентним доходом на місяць нижчим середнього рівня загальних доходів становила 60,3%; нижче прожиткового мінімуму (у 2019 році це 1880,67 грн) — 1,3%, а фактичного прожиткового мінімуму (у 2019 році це 3636,31 грн) — 24,3%.

Загальна чисельність населення України, які мають середньодушовий еквівалентий загальний дохід на рівні від 0 до 5000 грн. становить 53,0% — це практично половини, а на них припадає лише 16,8% загальних доходів у країні. Отже половина населення — під загрозою фінансової неспроможності.

Аналіз структури сукупних ресурсів домогосподарств також не додає оптимізму. Так, у грошових доходах середньому за місяць на одне домогосподарство 56,7% становить оплата праці; 6,4% — доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості; 19,3% — пенсії, стипендії, допомоги та субсидії; 17,6 — інші види доходів. Отже, в ситуації кризи практично зупиняється підприємницька діяльність. Так, дійсно уряд знизив рівень фіскального тиску на цей вид діяльності, але спочатку треба мати дохід, якій оподатковується, а якщо він відсутній? Тобто кожне домогосподарство недоотримає 6,4% доходів.

Щодо оплати праці, то її рівень внаслідок зниження ділової активності у країні у більшості сфер економічної діяльності, суттєво впаде, нажаль, будуть і ті, хто взагалі втратить роботу внаслідок закриття підприємств. Отже, від 56,7% залишиться у кращому випадку — половина. І у такій ситуації опиниться практично половина населення країни (56,7%, як зазначено вище). Таким чином, домогосподарства будуть "рятувати" пенсіонери, оскільки є сподівання на те, що зазначений вид доходу не зменшиться.

Тепер щодо структури витрат домогосподарств.

У середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство в структурі споживчих сукупних витрат витрати на продовольчі товари займають 49,5%; непродовольчі товари — 25,0%, послуги — 19,5%. Проаналізуємо що відбудеться із рівнем цих витрат внаслідок подорожчання продовольчих товарів (ми його проаналізувати у попередній статті). Домогосподарство на місяць обов"язково буде витрачати 46,4% на продукти харчування та безалкогольні напої (в разі відмови від алкоголю, тютюну, частка яких становить 3,1%).

Визначений нами рівень здорожчання продуктів харчування на рівні 25% (і це за неповним переліком продуктів, життєво необхідних людини) призведе до того, що рівень витрат на продукти харчування зросте як мінімум до 51,4 — 76,4%, тобто вже більше половини. Це за умови, що не буде подальшого підвищення цін, що цілком можливо, та підвищення цін на м'ясо-молочні товари, ціни на які поки що суттєво не зросли. Водночас людина не може відмовитись і від низки непродовольчих товарів (будемо вважати, що це половина від наявної величини), витрати на які складуть 12,5%.

Отже рівень витрат на місяць домогосподарства дорівнюватиме 64 — 88%. Якщо співставити отриманий результат із величиною ймовірного зниження доходів, яка може становити практично 35%, то вийде невтішний результат — середньостатистичному домогосподарству просто не вистачить коштів вже в найближчий місяць.

Тепер повертимось до пенсіонерів, чиї доходи повинні рятувати домогосподарства. Але ситуація із ними невтішна. За інформацією Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2020 року в Україні було 11,3 млн пенсіонерів, середній рівень пенсій становив 3000 грн. З них 75,4% отримують пенсію за віком — це, у середньому, 3064 грн; 12,8% — отримують пенсії через інвалідність — 2916 грн. На жаль в Україні 0,7% пенсіонерів взагалі отримують 1644 грн (соціальна пенсія). Більш-менш прийнятний рівень пенсій тільки у 5,4% пенсіонерів, які отримують її за вислугу років. Пенсію у розмірі від 4001 до 5000 грн. отримують 6,3% українців, а від 5001 до 10000 — 9,3%. Отже, фінансова криза не загрожує тільки 15% українських пенсіонерів.

За такого рівня доходів за умови 25% підвищення цін на продукти харчування розраховувати на підтримку пенсіонерів немає підстав. Вони самі опиняться за межею бідності.

І виплата у квітні у розмірі 1000 грн усім пенсіонерам, які отримують до 5000 грн., нажаль не врятує, оскільки тільки продукти харчування подорожчали на сьогодні вже у середньому на 25%, а виплата становить лише 20% і ніхто не обіцяв, що вона буде систематичною.

Хотілось також звернути увагу на іще одну проблему, яка виникне вже найближчим часом.

Це стан житлово-комунального господарства країни, діяльність якого пов'язана із наданням життєво важливих послуг населенню. Фінансовий стан галузі і так тривалий час викликає занепокоєння. Так, станом на 1.01.2019 року заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг становила 574,1516 млн грн, на 31.12.2019 року її величина зросла до 843,0168 млн грн (на 46,83%). Рівень же погашення реструктуризованої заборгованості за 2019 рік становив 315,5128 млн грн (54,95% від початку 2019 року). Отже, як бачимо, на жаль рівень погашення боргів нижчий за рівень їх збільшення. І це в ситуації відсутності критичних явищ в економіці країни, стабільного рівня доходів населення, який, певним чином, зростав. Чого ж можна очікувати у 2020 році?

Відповідно до офіційних даних витрати на житлово-комунальні послуги становлять 14,7% у витратах домогосподарств на місяць. Проведені вище розрахунки показали, що зниження доходів з одночасним суттєвим підвищенням витрат не дозволить домогосподарства взагалі витрачати кошти на оплату житлово-комунальних послуг. Ситуація складеться таким чином (як вже було), населення в кращому разі буде сплачувати за послуги, доступ до яких в разі несплати, може бути обмежений (газ, вода, електроенергія). Усі інші послуги скоріш за все сплачені не будуть. Отже, ЖКГ опиниться у кризовій ситуації ще раніше, ніж усі інші галузі національного господарства.

Тому, уряд та місцеве самоврядування мають терміново звернути увагу на дотримання прийнятного рівня доходів саме вразливих верств населення. Їх непомітна активність дає значно більше економічної стійкості, ніж продаж елітних авто чи коштовних прикрас.

Жебрацтво та злидні для чесних громадян та платників податків погрожують не революцією і не Майданом, а сповзанням держави до економічного колапсу, до стану, коли дискусія про дефолт чи черговий транш стане недоречною і неактуальною. Особливо, якщо вам все ж такі жити в Україні. Саме тут. Саме Вам. І саме зараз.

Загрузка...
Новое видео
Бизнес-омбудсмен Марчин Свенчицкий: о росте жалоб от бизнеса и системных проблемах государства / DeloUA
Загрузка...