08 мая, 16:05
Александр Кудрявцев

Наприкінці квітня Президент України підписав Закон України про кримінальні проступки, яким вносяться зміни до низки законодавчих актів — до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, зокрема

Закон про кримінальні проступки розвантажить роботу слідчих

Інститут кримінальних проступків з'явився в українському правовому полі ще в далекому 2012 році, разом із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України. Саме в цьому нормативному документі було передбачене спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Проте норма тривалий час залишалася "мертвою" через відсутність спеціального закону, який би регламентував порядок розслідування кримінальних проступків та процедуру їхнього судового розгляду.

Що було і що стало

Як відомо, потрібний закон був прийнятий Верховною Радою України 22 листопада 2018 року, і тільки зараз ратифікований Главою держави.

Так, в Кримінальний кодекс України введене узагальнене поняття кримінальних правопорушень, які тепер поділяються на кримінальні проступки та злочини.

За частиною 2 статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

У зв'язку з цим злочини тепер поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі, а не так, як раніше — на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається, що розслідування кримінальних проступків тепер буде здійснювати орган дізнання, і, відповідно, в кримінальний процес вводиться (читайте відновлюється) процесуальна фігура дізнавача. Раніше кримінальні правопорушення невеликої тяжкості розслідувались слідчими. 

Безумовним позитивом нововведень є те, що значний масив "дрібних" кримінальних правопорушень переводиться в категорію кримінальних проступків, розслідувати які буде орган дізнання за спрощеною процедурою. Вочевидь, такі законодавчі зміни покликані "розвантажити" слідчих, що має позитивно вплинути на якість та швидкість розслідування інших, більш тяжких, злочинів. 

За своєю суттю запропонований механізм повертає нас до протокольної форми досудової підготовки матеріалів, яка містилася в КПК 1960 року, або принаймні він є дуже схожим на неї. 

Основні зміни:

1. Так, орган дізнання тепер зможе провести невідкладні дії ще до внесення відомостей до ЄРДР, відібрати пояснення, провести медичне освідування, отримати висновок спеціаліста, зняти показання з технічних приладів для відео- та фотозйомки, вилучити знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей. 

Однак, такий порядок на практиці виявиться позитивним тільки за умови відсутності зловживань з боку дізнавачів. 

2. Відповідно до нової редакції статті 219 КПК України, досудове розслідування кримінальних проступків, в залежності від обставин, має бути закінчене в строк від 72 годин до 1 місяця, що є коротшим, ніж строки досудового розслідування злочинів. При цьому максимальний термін досудове розслідування кримінального проступку буде тривати тільки в разі, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи, яке задоволено дізнавачем чи прокурором.

В цій частині звертає на себе увагу законодавча зміна, яка при недобросовісному використанні дізнавачем та/або прокурором, може призвести до порушення права особи на захист. Зокрема, йдеться про ч. 2 ст. 298-4 КПК України, за якою у разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом. 

Певна річ, було б краще, аби ця норма містила обов'язок дізнавача або прокурора звернутися до експерта за наявності клопотання від особи, а не право, оскільки, найімовірніше, що клопотання осіб про проведення експертизи ігноруватимуться дізнавачем або прокурором з посиланням на їхню необов'язковість. Тому особа на стадії досудового розслідування позбавляється можливості захистити себе за допомогою експертизи, що є порушенням її прав та процесуальних гарантій. 

3. Так само законом передбачені скорочені строки судового розгляду кримінальних проступків. Відповідно до зміненої статті 381 КПК України, суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи — невідкладно, призначає судовий розгляд. 

Водночас суд розглядає справу без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. 

Одразу хочеться зазначити, що прийнятий закон змінив процедуру розгляду обвинувального акту щодо діючої редакції. 

Діюча редакція дозволяє розгляд обвинувального акту за відсутності обвинуваченого, але з обов'язковою участю захисника, тоді як нова редакція виключає розгляд обвинувального акту за відсутності обвинуваченого, але дозволяє розгляд справи без захисника.

На мою думку, нова редакція статті 381 КПК України погіршує становище особи в суді, тим більше що на стадію судового розгляду віднесені деякі процесуальні дії, з якими особа без належної правової допомоги може не впоратись. 

В цілому ж прийняті зміни слід вважати позитивними, але чи виявляться вони такими насправді, покаже практика починаючи з 1 січня 2020 року.

автор:
раздел:
теги:

По теме:

Рада ввела институт уголовных проступков
Политика 22 ноября 2018 в 13:09

Рада ввела институт уголовных проступков

За совершение уголовного проступка предусмотрено наказание, не связанное с лишением свободы. К проступкам относятся: неквалифицированные кражи, мошенничество, хулиганство, вождение в состоянии опьянения и тому подобное

У Зеленского обещают вернуть ответственность за незаконное обогащение
Политика 03 мая, 14:05

У Зеленского обещают вернуть ответственность за незаконное обогащение

Возвращение нормы закона, предусматривающей уголовную ответственность для чиновников, советники Зеленского называют первоочередной инициативой

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...