Законопроєкт про конституційну процедуру: які подальші кроки має зробити Україна

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) у своєму висновку щодо законопроєкту "Про конституційну процедуру"(№ 4533) зазначила, що цей проєкт закону враховує ряд рекомендацій, висловлених нею у її попередньому висновку щодо реформи Конституційного Суду України.

Комісія позитивно оцінила низку положень проєкту, зокрема щодо конституційних скарг, гласності та відкритості конституційного судочинства, формування сенатів і колегій, розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів і внутрішнього функціонування Конституційного Суду.

На думку Комісії, удосконалити роботу КСУ може запропонована автоматизована система управління документами, яка дозволить забезпечити загальний доступ до матеріалів справи і використовуватиметься для призначення суддів-доповідачів, подання конституційної скарги в електронному вигляді шляхом надсилання на електронну пошту з накладенням електронного підпису.

Венеціанська комісія зауважила, що це може підвищити ефективність роботи Суду, а також сприятиме зменшенню політичного впливу на розподіл справ.

У ст. 36 законопроєкту передбачено механізм подолання можливого блокування головуючим Сенату чи суддею-доповідачем у справі порядку денного Суду. Венеціанська комісія зауважила, що таке положення є позитивним.

Крім того, позитивно оцінено передбачену у законопроєкті норму щодо необхідності у достатній аргументації правових позицій, викладених в актах Суду.

Проте Венеціанська комісія звернула увагу на недоліки проєкту документу. Головним із яких є те, що у ньому не передбачено нової системи конкурсного відбору суддів із залученням міжнародних експертів.

На думку Комісії, зміна процедури призначення суддів є важливою для реформування Конституційного Суду України і для цього не потрібно вносити зміни до Конституції.

Варто додати, що у висновку Україні рекомендовано суворо дотримуватися заборони призначати суддями Конституційного Суду народних депутатів.

У проєкті закону № 4533 вказано правила щодо відводу і самовідводу суддів, зокрема наявність прямого чи опосередкованого інтересу до результатів розгляду справи, родинні зв’язки з учасниками справи, висловлення суддею публічно думки щодо предмету подання, звернення чи скарги. Такі положення враховують рекомендації Венеціанської комісії.

Комісією вкотре наголошено на тому, що вакансії в Конституційному Суді варто заповнювати тільки після вдосконалення системи призначень. Крім того, Венеціанська комісія запропонувала ряд рекомендацій для удосконалення законопроєкту, зокрема щодо:

— притягнення судді Конституційного Суду до дисциплінарної відповідальності;

— доопрацювання поняття "конституційна доктрина", яке у запропонованій редакції є незрозумілим і потребує роз’яснень;

— передбачення можливості перегляду Конституційним Судом своїх рішень у разі, якщо одного із суддів було засуджено за отримання хабара, у зв'язку з прийняттям цього рішення.

З огляду на зазначене, Венеціанська комісія загалом позитивно оцінила проєкт закону "Про конституційну процедуру". Проте вказані зауваження щодо долучення міжнародних експертів до процедури відбору суддів, призначення суддів Конституційного Суду після зміни процедури призначення є маркерами, які не тільки визначать склад Суду, а й вчергове продемонструють міжнародній спільноті, який вектор руху обирає Україна і чи співпадає він із взятими на неї міжнародними зобов’язаннями та європейськими цінностями.

За умови врахування запропонованих зауважень і рекомендацій Венеціанської комісії Україна може отримати шанс наблизитися до виходу з конституційної кризи. Проте законопроєкт повинен бути швидко доопрацьований і на його основі прийнятий відповідний закон.

Якщо ж політичної волі на реальні зміни не буде — Україна отримає чергову псевдореформу. Якщо буде прийнято законопроєкт без врахування зазначених зауважень — Україна продовжить втрачати репутацію на міжнародному рівні.

Крім того, не варто забувати, що посилюється криза у судовій системі й має місце інституційна криза.

Ольга Лопушанська, заступниця виконавчого директора зі зв’язків з органами влади Асоціації правників України, к.ю.н. 

Фото: Depositphotos