Зелені публічні закупівлі: cходинка до Європейського Зеленого Курсу

Зміна клімату внаслідок людської діяльності — один з найбільш жорстких й передбачуваних викликів сучасності. Аби впоратися з ним, Європейський Союз нещодавно запровадив Європейський Зелений Курс (ЄЗК) — комплекс заходів, який має перетворити Європу на кліматично нейтральний континент до 2050 року. Основні сфери, які зазнають змін внаслідок впровадження ЄЗК: енергетика, промисловість, будівництво, аграрна політика, збереження біорозмаїття.

Чому "йти в ногу" з ЄС в реалізації ЄЗК вкрай важливо для України? Відповідь проста: нові нетарифні бар’єри у торгівлі із ЄС будуть екологічними (або ж кліматичними). Натомість інвестиції все сильніше прив’язуватимуться до принципів відповідності кліматичним цілям ЄС та екологічної сталості. Впровадження ЄЗК також має потенціал вплинути на правила Світової Організації (СОТ) й зробити шлях до низьковуглецевої економіки більш глобальним.

Передбачаючи відповідні тенденції, держава може вже сьогодні стимулювати бізнес виробляти більш екологічно за допомогою інструменту зелених публічних закупівель (ЗПЗ). ЗПЗ — це інструмент балансування ціни та якості, що забезпечує облік вигод і заощаджень протягом всього життєвого циклу продукту: придбання, обслуговування й експлуатації, закінчення терміну експлуатації й утилізації.

Таким чином, ЗПЗ дозволяє як поліпшувати якість довкілля й, відповідно, життя й здоров’я населення, так і заощаджувати кошти шляхом придбання більш якісних товарів з меншими експлуатаційними витратами. До того ж, як свідчить досвід різних країн — від Швеції до Південної Кореї, — ЗПЗ сприяє розвитку інновацій і ринку зелених фінансів.

4 лютого 2021 року в рамках проекту Світового Банку "Розвиток зелених закупівель в Україні" було здійснено перший етап консультацій з тематики ЗПЗ. Дев’яносто сім відсотків з близько 100 учасників консультацій (вебінару "Зелені закупівлі: нова можливість для України") — представників центральних органів влади, міжнародних організацій, об’єднаних громад, громадських організацій та освітніх установ — зазначили свою готовність долучатися до розбудови ЗПЗ в Україні.

На думку учасників, ключові бар’єри для реалізації ЗПЗ: фіксація уваги учасників процесу закупівлі й контролюючих органів суто на факторі найнижчої ціни та побоювання щодо ускладнення процесу закупівель Іншими словами, замовники уникають нецінових критеріїв оцінки, оскільки бояться звинувачень та переслідування за зловживання бюджетними коштами.

Але є й гарні новини. Ценасамперед наявність в Україні правової бази для застосування екологічних критеріїв в тендерах. Діючий Закон "Про Публічні Закупівлі" вже зараз дозволяє замовникам застосовувати критерій вартості життєвого циклу замість ціни. Існує й Методика визначення вартості життєвого циклу, схвалена Мінекономіки. Законодавство також дозволяє замовникам включати екологічні критерії до технічних специфікацій.

У період з 2016 до 2019 року підтримки донорської спільноти, відповідні екологічні критерії було розроблено для 15 категорій товарів й послуг: від ремонту доріг і меблів до комп’ютерів та офісного обладнання. По-друге, перспективна база для запровадження ЗПЗ в Україні — це наявне законодавство про енергоефективність та запровадження контрактів енергосервісу (ЕСКО) для бюджетних установ. Практично, ЗПЗ планується поширювати за допомогою системи Prozorro, до якої буде додано нові функції й прототипи.

Ще одна гарна (й надважлива) новина про ЗПЗ — це інтерес до цієї теми різних стейкхолдерів — від виконкомів ОТГ до підприємств малого й середнього бізнесу, а також широка підтримка донорської спільноти: Програми ООН з довкілля (UNEP), Євросоюзу, Cвітового Банку, Європейського Банку Реконструкції і Розвитку (ЄБРР) та Німецької корпорації з міжнародного розвитку (GIZ). У період з 2017 до 2019 року ряд пілотних тендерів із застосуванням екологічних критеріїв було реалізовано Програмою ООН навколишнього середовища за підтримки програми ЄС EaP GREENn.

Як надалі просувати ЗПЗ в Україні? Відповідь на це питання команда експертів проекту Світового Банку "Розвиток зелених закупівель в Україні" на чолі з Оленою Маслюківською пропонує шукати за допомогою Рамки основоположних елементів та кращих практик Світового Банку. Відповідний фреймворк включає шість елементів або "будівельних блоків":

• Створення бізнес-обґрунтування для ЗПЗ. У рамках цього блоку, пропонується визнати, як ЗПЗ зміцнює міжнародне лідерство України в сфері публічних закупівель й залучити зацікавлені сторони на різних рівнях для визначення "точок входу" та підтримки "чемпіонів ЗПЗ". "Точки входу" — ключові замовники або сектори, які можуть стати "першопрохідцями" у застосуванні закупівель. Світовий досвід показує, що роль першопрохідців у ЗПЗ можуть відігравати різні гравці: бізнес (Британія), громадянські організації (Євросоюз) або зовнішні донори (Бутан, Литва).

• Нормативно-правова база. Ключова рекомендація для реалізації цього блоку — зниження правової невизначеності щодо застосування ЗПЗ, зокрема, шляхом створення детальних інструкцій та методологічних вказівок для постачальників.

• Залучення ринку. Аналіз "пілотних" зелених тендерів свідчить про неготовність ринку дотримуватись зелених критеріїв. Зокрема, представники бізнесу часто нарікають на дискримінаційний характер екологічних вимог. Отже, рекомендується завчасно залучати ринок до консультацій щодо ЗПЗ й отримувати зворотний зв'язок після застосування зелених вимог у тендерах.

• Професіоналізація. Протягом 2016-2018 років в Україні було створено ряд навчальних продуктів для закупівельників (довідник зі сталих закупівель, електронний навчальний курс із ЗПЗ). Однак, ЗПЗ все ще не є частиною професійного стандарту "фахівець публічних закупівель". В рамках блоку "професіоналізація" пропонується інтегрувати модулі ЗПЗ до фахового стандарту як курсу з публічних закупівель. Крім того, як свідчить досвід ЄС та країн-членів (наприклад, Данії), важливим інструментом просування ЗПЗ є створення мереж закупівельників та промотування їх навчання шляхом обміну досвідом.

• Засоби реалізації. Консультації зі стейкхолдерами свідчать про їхнє прагнення до розвитку простих й економічно ефективних інструментів закупівель. В сфері ЗПЗ цей запит модна задовольнити, наприклад, шляхом розробки модельних рамкових контрактів із застосуванням екологічних критеріїв та включення товарів й послуг дружніх до довкілля до нової "інтернет-крамниці" для закупівельників — ProzorroMarket.

• Моніторинг. Зрештою ефективна імплементація ЗПЗ навряд чи можлива без створення модулів для моніторингу застосування екологічних критеріїв в Dozorro.

Говорячи про наступні кроки, варто пам’ятати, що Україна вже пройшла значний шлях у галузі реформи публічних закупівель. Система "Prozorro" стала візитівкою України у спілкуванні з міжнародними партнерами. Отже, сподіваємось, що вже дуже скоро ми вразимо світ системою Prozorro 3.0 із акцентом на ЗПЗ та побудову низьковуглецевої економіки.