- Категорія
- Політика
- Дата публікації
В Україні зареєстрували Древлеправославну церкву, що вирішила відділитися від російських старообрядців
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2 листопада було зареєстровано Древлеправославну церкву України, яка до цього називала себе Архієпіскопією Київською та всієї України Руської православної старообрядницької церкви. Про це повідомляє Державна служба з етнополітики та свободи совісті.
"Древлеправославна церква України відновила свою історичну назву та юридично зареєструвала самостійний релігійний центр. Відповідник назви англійською – Ancient Orthodox Church of Ukraine. ДЦУ пройшла крізь численні заборони з боку московської/російської і згодом радянської влади. Однак, досвід цієї релігійної спільноти вкотре засвідчив, що жодні заборони не знищать щиру віру", - йдеться у повідомленні.
Як формулюють у ДССС, церква "юридично оформила важливий крок до автокефалії ‒ вихід з підпорядкування Московській митрополії РПСЦ" і, "відповідно, не є складовою і не підпорядковується" їй.
"Віряни Древлеправославної церкви України – древлеправославні християни. Термін "старообрядці" не був самоназвою – її дали ззовні. Віряни України повертаються до власної назви ‒ древлеправославні християни. Прийнятним також є термін "старовіри", - зазначають у відомстві.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaДуховний центр Древлеправославної церкви знаходиться у селі Біла Криниця Чернівецької області, яке до 1940 року було у складі Румунії, у якій, в свою чергу, нині існує окрема Православна старообрядницька церква у Румунії (також відома як Білокриницька митрополія) із центром у місті Бреїла. Остання перебуває у євхаристійному спілкуванні лише з РПСЦ.
Як вказують у ДССС, Білокриницька митрополія древлеправославних християн, окрім Румунії, має у своєму канонічному підпорядкуванні парафії на теренах США, Канади, Італії, Австралії, Німеччини, Грузії, Латвії та інших країн Європи.
Зазначимо, що 3 квітня Архієпіскопія Київська та всієї України опублікувала звернення до предстоятелів обидвох церков - російської та румунської, у якій міститься заклик розглянути питання щодо надання їй автокефалії (статусу самостійної церкви). Зокрема, вона закликала предстоятеля РПСЦ Корнілія вирішити це питання якнайшвидше поза скликанням собору цієї церкви, побоюючись можливої законодавчої заборони незабаром в Україні як релігійної організації з центром у країні-агресорці.
"Це важливий історичний документ на шляху пошуку свободи, правди та християнської любові. Він є яскравим свідченням відваги відмовитися від нав’язаних ідентичностей і подолати кількасотлітнє насилля в духовній сфері", - оцінюють це звернення у ДССС.
В свою чергу обидва керівники старообрядницьких церков тоді заявили, що не бачать необхідності терміново вирішити питання про автокефалію української архієпіскопії, і що це можливо лише через скликання їх спільного собору вже у мирний час. Однак фактично широкі повноваження, надані українській архієпіскопії з боку РПСЦ, і без того дозволяють "створення нових церковно-канонічних областей, згідно з державними кордонами".