Народний депутат Олена Шуляк каже, що країні давно була потрібна реформа містобудування, яка базувалася б на інших цінностях і привнесла нові принципи взаємодії для розвитку міст. Саме для цього був розроблений законопроєкт №5655.
Міста України роками потерпають від неефективної системи містобудівного контролю: незаконні будівництва, які неможливо знести, обмануті інвестори в нерухомість, відсутність комфортної житлової інфраструктури та безліч інших наслідків. Головні бенефіціари нового закону — це, звісно, громади, а на підтримку законопроєкту виступила Всеукраїнська асоціація громад, що налічує понад 800 громад по всій Україні. Про це у авторській колонці для видання ZN.ua пише народний депутат, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
У матеріалі народний депутат розібрала усі вісім тверджень, які були озвучені критиками реформи містобудування. За її думкою, ключові претензії до законопроекту №5655 – це подекуди узагальнені позиції, які можуть свідчити про нерозуміння самих підвалин реформи.
1. Знищення ідеї запровадження електронної системи регулювання містобудування: відсутня відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону, прав суб’єктів
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua«Відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону передбачена загальними нормами законодавства та не потребує окремого врегулювання у сфері містобудування. У рамках реформи передбачене посилення відповідальності всіх учасників містобудування, зокрема й реєстраторів. Був у першому читанні прийнятий законопроєкт №5877 щодо внесення змін до КУпАП та ККУ для посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, йдеться про посилення відповідальності за внесення до державних реєстрів завідомо недостовірних даних», - пише Олена Шуляк.
2. Стимулювання самовільного будівництва: впроваджується обов’язок відшкодувати його вартість органом місцевого самоврядування в разі прийняття судом рішення про незаконність будівництва
«Насправді новий закон розроблений для мінімізації самої можливості для появи самовільних будівництв. Згідно із законопроєктом №5655, об’єкт самочинного будівництва може бути примусово демонтований без будь-якої компенсації забудовнику і, навпаки, коштом забудовника», - зазначила Олена Шуляк.
3. Легалізація незаконного будівництва, здійсненого до набрання чинності законом
«Це чергове твердження, що не відповідає дійсності. Об’єкти, що споруджувалися без набуття права на виконання будівельних робіт, можуть прийматися в експлуатацію, тільки якщо вони відповідають критеріям для об’єктів, які можуть споруджуватися на підставі будівельного паспорта. Йдеться про конкретні визначені законом випадки, й це не є законодавчою новелою, адже аналогічна норма була і в старому законі», - каже народний депутат.
4. Передача суб’єктам господарювання (створеним забудовниками) виключно державної функції контролю та нагляду за суб’єктами господарювання (забудовниками): бізнес контролюватиме інший бізнес
За словами Олени Шуляк, це некоректне трактування самої суті реформи, яка полягає в демонополізації функцій контролю для зменшення корупційних ризиків.
«Замовник будівництва обирає орган контролю між двох альтернатив — ОМС чи приватний контроль. Водночас функція контролю залишається в ОМС, тоді як приватний контроль не замінює державного, а існує паралельно. Складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, ОМС, чи об’єкти культурної спадщини національного значення залишаються у сфері контролю винятково держави (Державної інспекції архітектури та містобудування, ДІАМ)», - повідомила Олена Шуляк.
Вона впевнена: роками державні посадовці зловживали своїми правами у сфері містобудівного контролю, а ефективних механізмів запобігання цьому не було. Тож, запровадження ринкового інституту «приватного контролю» дає можливість передбачити набагато більш серйозні запобіжники, ключовий з яких — розширена відповідальність за результати роботи власним майном.
5. Обмеження можливостей органів місцевого самоврядування в частині нагляду та контролю: впровадження моніторингу, який забороняє доступ на об’єкти, фіксацію порушень і призупинення незаконного будівництва
За думкою Олени Шуляк, ОМС і раніше не мали повноважень щодо здійснення нагляду, адже наразі це функція Державної інспекції архітектури та містобудування. За новим законом ця функція переходить до Міністерства розвитку громад, територій і інфраструктури, адже ДІАМ не може бути одночасно органом контролю і нагляду — це конфлікт інтересів.
«Органи місцевого самоврядування отримають нові повноваження. Зокрема, вони можуть здійснювати містобудівний контроль, якщо замовник будівництва обрав їх як контролера. Вони здійснюють містобудівний контроль завжди за об’єктами самочинного будівництва — у разі невиконання приписів органу містобудівного контролю. Важливим нововведенням є те, що постійний моніторинг забудови в громадах стає обов’язком, а не можливістю для органів місцевого самоврядування», - каже ініціаторка законопроекту №5655.
6. Монополізація допуску на ринок: право підпису документів у однієї особи на місто, зупинка нелегального будівництва через центральний рівень; створення нового органу (Містобудівної палати) із широкими повноваженнями, які включають винесення вердиктів щодо правопорушень у містобудівній сфері
За думкою Олени Шуляк, законопроєкт №5655 пропонує прозору та зрозумілу процедуру допуску на ринок. Це буде здійснюватися через електронне урядування замість надання дозволів у «ручному» режимі.
«Норми про передачу повноважень щодо «зупинки нелегального будівництва на центральний рівень» у новому законі відсутні. А новостворена Містобудівна палата не матиме «широких повноважень», адже буде лише дорадчо-консультативним органом при Мінінфраструктури, і всі рішення палати будуть затверджуватися міністром», - підкреслила Олена Шуляк.
7. Позбавлення громадськості прав ініціювати обов’язкові перевірки будівництва в разі виявлення ними порушень, а отже, збільшення кількості конфліктів між громадськістю та забудовниками
Олена Шуляк заперечила подібне твердження, адже громадськість не лише матиме можливості ініціювати обов’язкові перевірки об’єктів, а й отримає для цього нові інструменти.
«Фізичні та юридичні особи зможуть подавати повідомлення про порушення до ОМС, зокрема з допомогою електронної системи. Орган місцевого самоврядування зобов’язаний відреагувати на скаргу, адже в законопроєкті чітко прописано, що здійснення моніторингу таких об’єктів — одна з його ключових функцій. Звіт за результатами моніторингу вноситься посадовою особою ОМС в електронну систему. І якщо в ньому міститься інформація про наявні ознаки самочинного будівництва, то такий звіт автоматично надсилається системою відповідному органу для реагування», - каже Олена Шуляк. Вона також вказує на те, що, завдяки реформі, з’являється можливість подати заяву про здійснення державного містобудівного нагляду, а відстежувати забудову у своїй громаді стане набагато простіше і зручніше.
8. Порушення мінімум п’яти положень Конституції України та створення низки суперечностей із Цивільним кодексом України
«Останній пункт у зверненні не містить інформації, на які саме статті Конституції посилаються мери-підписанти. Документ не суперечить положенням Конституції або Цивільного кодексу. Законопроєкт №5655 є комплексним і складним. Необґрунтована критика створює багато інформаційного шуму, міфів і дискусій навколо нього. Це заважає звернути увагу на головне — зміст і значення реформи містобудування для відбудови та розвитку країни», - пояснила народний депутат Олена Шуляк.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації виступили з підтримкою законодавчої ініціативи щодо реформи містобудування - законопроєкту №5655. За словами Олександра Кубракова, віце-премʼєра з відбудови України, цифровізація процесів у галузі будівництва дорівнює антикорупційності.